« Три високі жінки »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7

Історія про анатомію тимчасової тканини людського життя. Поєднання в одне ціле молодості, зрілості і старості.

Розміркування про минуле життя, свідомість та про суперечності, які закладені в одній людині.

Жанри: трагедія, фарс
Тривалість: 2 години
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки
Анна

Театр "Сузирье" занимает особое место на театральной карте Киева,еще на рубеже 1988-1989 гг.под руководством народного артиста Кужельного был создан первый в Украине ангажементный театр,сколько же выдающихся аристов современности имели возможность поработать здесь.Место действительно уникальное-в самом центре города,в пяти минутах ходьбы от м.Золотые ворота,в старинном особняке в стиле модерн самого Родзянко-это дорогого стоит!мне выпало большое счастье побывать на премьере уникальной,тоже кстати в стиле модерн,пьесе Олби " Три високі жінки",пьеса впервые переведена и сыграна на украинской сцене на украинском языке,этот факт не может не радовать,это замечательно!все что происходило на сцене вызывало любопытство,все происходящее нужно переосмыслить и переложить на собственную жизнь,ибо никто не даст ответов на происходящее,придется до всего доходить самостоятельно..,тем более,если речь идет о взаимоотношениях между мужчиной и женщиной,между матерью и сыном...Очень интересно выстроен сам спектакль композиционно-по сути одну главную героиню в разные периоды жизни играют три разновозрастные актрисы,при этом находясь все время на сцене вместе,для этого приглашены и артистка народная из театра Франка,и заслуженная,и совсем молодая Маша Ивашечкина,с тем что бы создать образ единый и со своей задачей они справились блестяще!

Алла П.

Сьогодні в театрі "Сузір'я" вперше пройшла вистава "Три високі жінки" за за мотивами п’єси Едварда Олбі українською мовою. Історія про анатомію тимчасової тканини людського життя. Поєднання в одне ціле молодості, зрілості і старості. Розміркування про минуле життя, свідомість та про суперечності, які закладені в одній людині. Режисер-постановник та сценограф - заслужена артистка України Тетяна Аркушенко Виконавці: А - Людмила Шпиталева Б - заслужена артистка України Тетяна Олексенко-Жирко В - Марія Івашечкіна Вистава на дві дії, українською мовою. Головна дійова особа приваблива жінка злегка за 90. Вона розмірковує про своє життя з легкими домішками , каяття і задоволення. Вона згадує кумедні моменти зі свого дійства, раннє заміжжя, коли вона відчувала пристрасть до життя і оптимізм. Головна героїня також гірко згадує негативні події, які їй завдали болю: роман її чоловіка і його смерть, а також розрив відносин з її сином-геєм. Ця п'єса - про те, що у кожного віку - своя правда, і у кожного - свої приводи для занепокоєння і образ, і свої підстави для прощення. Всі три різновікові жінки (92, 52 і 26 років відповідно) - лише іпостасі однієї, що жила довго і нещасливо. Вони єдині в трьох особах. У них спільна біографія і спільна доля. Межі між "я" і "ми" стираються. Комічний діалог перетворюється в сповідальні монологи. Гра акторів неперевершена. Після прочитаних відгуків, думала щ до кінця вистава не дочекаюся. Але вистава просто промайнула. Дякую режисеру і акторам за виставу.

Марія

"Три високі жінки" вистава , яка заставляє поміркувати чому я роблю такі кроки , які є неприйнятним в суспільстві / сім'ї, і до чого це призводить. Заради чого мені жити? як жити? де шукати сенс? щастя ?окрилену любов?... Чому, те що ми хочемо не співпадає з нашими діями? Надзвичайно круто зіграли актори, а найбільше старша актриса , я повірила її словами , я прониклася її переживаннями , змістом її слів , що вона хотіла донести, що вона прагнула сказати мені. Дуже ефектно звучала музика. Музика, до цього моменту ,в моїй голові.

Олександра

Вистава за мотивами п’єси Едварда Олбі, що була написана у 1991 році, отримала Пулітцерівську премію " За кращу драму" у 1994 році. Вперше поставлена українською мовою. Три героїні уособлюють три віку однієї жінки: 91, 52 та 26 років. Ланцюжок спогадів переплітає щасливі та сумні моменти одного життя: кохання і зради, розрив з сином-геєм. Дуже цікаво, як з віком змінюється ставлення до одних і тих же подій у житті людини, що розкривається натуралістичними сценами. Музика та відеоряд органічно доповнюють враження. Пластика рухів і танців іноді краще слів розкриває характер героїні в молодому віці. Спектакль захоплює та приносить задоволення.