« Трагіки до ваших послуг »
«Розенкранц та Гільденстерн мертві» за п'єсою британського драматурга Тома Стоппарда.
П'єса є спін-оффом від усім відомого твору Вільяма Шекспіра «Гамлет». Історія про двох друзів, які не розуміють де північ, а де південь, але добре розуміють, що письмовий стіл відрізняється від ворони.
Філософія, абсурд, гумор - це «Трагіки до ваших послуг...». Оригінальний витвір з присутніми елементами істинного комізму підкреслює безладність і хаотичність світоустрою з нескінченною низкою збігів якими неможливо скористатися. У вчинках відсутня будь-яка чітка послідовність, а кільцева структура бесід та численні повтори , позбавлені будь-якого логічного сенсу, не дозволяють вивести на їх основі хоч якісь тези. Незавершеність у всьому......, залишається багато простору для уяви, роздумів......, необхідність добудовувати "картину"....
"Трагіки до ваших послуг" -- це постмодерністська драма за твором Тома Стоппарда «Розенкрац і Гільденстерн мертві.» Це дуже смішний інтелектуальний твір. Переосмислення Шекспірівського "Гамлета". Написаний у 66 році, а 70го Стопард зняв однойменний фільм і здобув з ним "Золотго лева", на Венеціанському кінофестивалі. Автор зміщує акценти з Гамлета на його друзів, що за зраду поплатились життям. Твір смішний і динамічний за рахунок глибоких, часом абсурдних діалогів та багатошаровості (п'єса у п'єсі). Твір неочікуваний і завжди актуальний. А ця постановка легка, красива і талановита.
Орел... орел... орел. Знову орел. А решка? Це добре чи погано? Речі не можуть бути добрими чи поганими! Все залежить від нашого до них ставлення. А людина.. Людина вільна коли на кораблі. Немає шляхів. Можливість пересуватися у всіх напрямках. Але що робити коли не ти командир судна? Що коли ти хочеш покинути судно? Тебе все ще радує можливість пересування у всіх напрямках? Не боїшся смерті? Ми ж не знаємо смерті. Як можна боятися того що не знаєш? А можливо смерть це приємно? І вихід то є вхід? Кажуть після смерті росте борода та нігтію Нігті ростуть з початку життя. Але не борода. Борода росте з віком. Нічого не зрозуміло ? Еге ж. Варто почитати книгу "Розенкранц та Гільденстерн" Тома Стоппарда та піти подивитися.
Є в Карпатах таке гарне слово – афини, або яфини. Тому гуцули ніколи не кажуть, що у них на схилах ростуть чорниці – тільки афини.
Далеко-далеко в Карпатах, там, де закінчується географія України, в Гринявських горах, розкинувся хребет Пнів'є. По всій його довжині росте сила-силенна «афин» (чорниць).
Мало кому довелось там побувати, а ті, кому пощастило звідти повернутися, розповідають історії про нескінченну полонину. Стежка петляє поміж ялинок, перебирається з однієї вершини на іншу, але ніколи не закінчується. Місцеві вівчарі розповідають легенди про фантастичні створіння, які чатують на тебе всюди і чекають поки ти заблукаєш.
Театр-лабораторія «Áфини» – платформа для реалізації найсміливіших творчих задумів.
« Трагіки до ваших послуг »
