« Трагіки до ваших послуг »
За п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн мертві».
П’єса є спін-оффом від усім відомого твору Вільяма Шекспіра «Гамлет». Історія про двох друзів, які не розуміють де північ, а де південь, але добре розуміють, що письмовий стіл відрізняється від ворони.
В основі п'єси лежить класичний сюжет «Гамлета». Стоппард не вступає в суперечку з Шекспіром, це скоріше творчий діалог- роздум двох драматургів . Драматург Том Стоппард у своїй п'єсі, в головні герої виводить двох персонажів – Розенкранца і Гільденстерна, які в Шекспірівському «Гамлеті» малі і незначні. Стоппард виводить їх за рамки класичного сюжету, надаючи шанс прожити іншу долю. Герої повинні зробити свій особистий вибір, щоб використувати цей шанс та змінити призначену їм долю, вийти з рамок заданого сюжету їхнього життя. Головна думка у виставі – немає «малого» і «великого», ми всі «великі», якщо здатні на особистісний вибір.
Гра гри у гру у грі. І це не скоромовка. Це те, що глядач побачить у виставі «Трагіки до ваших послуг...» за п’єсою Тома Стоппарда «Розенкранц і Гільденстерн мертві...»
Велика ніби фанерно-картонна коробка-вертеп.
Речі стають персонажами, актори перетворюються на ляльок.
Світло у виставі – це один з головних персонажів. Безліч ліхтариків, світло від яких грає з акторами та глядачем. Тому кожна сцена у виставі, нагадує спалах у темряві.
Авторська музика, в якій поєднується звучання знайомих і дивних музичних інструментів. Все,що глядач бачить та відчуває здається, начебто іграшковим. Вистава – метафора великої гри і різних маленьких ігор, в які люди граються все своє життя.
Это философский спектакль, который погрузит в размышления от смысла бытия в общечеловеческом представлении до смысла присутствия персонажей в "Гамлете" Шекспира. Зритель всё время находится с главными героями - Гильдерстерном и Розенкранцем. Чудеса риторики и словоблудия здесь правят, какой-то поток осмысления бытия в диалогах. Это "Гамлет" Шекспира с изнанки, а главные герои существуют на задворках "Гамлета", лишь изредка принимая небольшое участие в событиях. Театр абсурда, намеков, аллюзий. Скорость и остроумность диалогов - сумасшедшая. Этот спектакль будет интересен любителям классической литературы, а также тем, кто любит фтлософские размышления, постмодернизм.
Не могла відірватися від перегляду, було смішно, не хотілось, щоб вистава закінчувалась. Смерть-це не буття, це остаточне заперечення. Вибір в житті до нас приходе несподівано? Як ми його робимо з поклику сердця чи ставимо на ваги -вигідно нам це чи ні ? За п‘ єсою Тома Стоппарда ,, Розенкранц та Гільденстерн мертві...‘‘, лабораторія Афини представила до нашої уваги виставу,, Трагіки до ваших послуг...‘‘ На протязі всієї дії театральная, філософська та суспільна проблеми. Створення нової реальності на расщвалінах старої. Посеред сцени вертеп, плоский світ , де актори існують , як ляльки. Багато міміки, важкий текст,швидка вимова, хочеться дивитися і слухати безмежну кількість часу. Після вистави було обговорювання і режисер вимовила:,, Безмежна меж, на протязі витягнутої руки , моє щастя і вказала на акторів, які стояли поруч. Вертеп був вицвілого кольору, наче стара фотографія. У акторів були однакові костюми-це давало змогу краще концентруватися на текст. Ця вистава для тих , хто полюбляє слухати , слова перевертаються в чарівну музику , вона лунає ще довго у вашій голові та віддає в сердце, щоб подякувати тяжкий і щірий труд акторів. Дій
Філософія, абсурд, гумор - це «Трагіки до ваших послуг...». Оригінальний витвір з присутніми елементами істинного комізму підкреслює безладність і хаотичність світоустрою з нескінченною низкою збігів якими неможливо скористатися. У вчинках відсутня будь-яка чітка послідовність, а кільцева структура бесід та численні повтори , позбавлені будь-якого логічного сенсу, не дозволяють вивести на їх основі хоч якісь тези. Незавершеність у всьому......, залишається багато простору для уяви, роздумів......, необхідність добудовувати "картину"....
"Трагіки до ваших послуг" -- це постмодерністська драма за твором Тома Стоппарда «Розенкрац і Гільденстерн мертві.» Це дуже смішний інтелектуальний твір. Переосмислення Шекспірівського "Гамлета". Написаний у 66 році, а 70го Стопард зняв однойменний фільм і здобув з ним "Золотго лева", на Венеціанському кінофестивалі. Автор зміщує акценти з Гамлета на його друзів, що за зраду поплатились життям. Твір смішний і динамічний за рахунок глибоких, часом абсурдних діалогів та багатошаровості (п'єса у п'єсі). Твір неочікуваний і завжди актуальний. А ця постановка легка, красива і талановита.
Орел... орел... орел. Знову орел. А решка? Це добре чи погано? Речі не можуть бути добрими чи поганими! Все залежить від нашого до них ставлення. А людина.. Людина вільна коли на кораблі. Немає шляхів. Можливість пересуватися у всіх напрямках. Але що робити коли не ти командир судна? Що коли ти хочеш покинути судно? Тебе все ще радує можливість пересування у всіх напрямках? Не боїшся смерті? Ми ж не знаємо смерті. Як можна боятися того що не знаєш? А можливо смерть це приємно? І вихід то є вхід? Кажуть після смерті росте борода та нігтію Нігті ростуть з початку життя. Але не борода. Борода росте з віком. Нічого не зрозуміло ? Еге ж. Варто почитати книгу "Розенкранц та Гільденстерн" Тома Стоппарда та піти подивитися.
Є в Карпатах таке гарне слово – афини, або яфини. Тому гуцули ніколи не кажуть, що у них на схилах ростуть чорниці – тільки афини.
Далеко-далеко в Карпатах, там, де закінчується географія України, в Гринявських горах, розкинувся хребет Пнів'є. По всій його довжині росте сила-силенна «афин» (чорниць).
Мало кому довелось там побувати, а ті, кому пощастило звідти повернутися, розповідають історії про нескінченну полонину. Стежка петляє поміж ялинок, перебирається з однієї вершини на іншу, але ніколи не закінчується. Місцеві вівчарі розповідають легенди про фантастичні створіння, які чатують на тебе всюди і чекають поки ти заблукаєш.
Театр-лабораторія «Áфини» – платформа для реалізації найсміливіших творчих задумів.
« Трагіки до ваших послуг »
