Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Той, що прийшов з безодні »
Моновистава за мотивами романа Віктора Гюго «Людина, що сміється»
«Коли б з горя можна було вийти, як виходять із міста. Ми могли б бути щасливі! На жаль, назавсігди не буде з нами того, кого вже немає. Тінь залишається на тих, хто переживає. Ти знаєш, про кого я кажу. Життя - це тільки довга втрата того, що любиш. Бо в житті є тільки одна річ – серце, а після життя – душа...»
У цей світ людина приходе самотня. Дитиною. Бездоганною. Без дорікань. Деяким щастить поринути у батьківську любов, а іншим знести усі труднощі життя. Тому рано чи пізно людина вдягає ту маску, яка дає їй відчуття безпеки... Іноді, це лише відчуття.
Милосердя рятує.
Кохання надихає.
Проте, лише щирість дарує свободу.
Чи може людина жити без маски?
І чи може врятувати маска позитиву, догоджуючи оточуючим, якщо в серці немає відгуку?
На ці питання герой намагається відповісти собі...людям... світу... і знову собі
« Не плачте за мною ніколи... »
Моновистава
« Зачарований »
« Украдене щастя »
Драма
« Шинель »
Трагікомедія
« Ляльковий дім »
Драма
Вистава за твором Гюго «Людина, що сміється». Почалось все, як у фільмі «Термінатор» і хочу одразу подякувати, що актор був вдягнений. Емоції страху спочатку заполонили мене, тому що світло було вимкнено і було чути дивні звуки і тінь, яка з'явилася ні звідки. Дякую за музичний супровід і відеоряд, який дуже вдало доповнював виставу. Вистава була схожа на спогади, одкровення, розмову, сповідь, покаяння людини. Нещасної, але яка дуже хотіла і шукала щастя, кохання і сім'ю. Це моновистава, вистава одного актора. Він тут і за автора і за кожного героя. Він молодець, зі своїм завданням він вдало впорався. Я бачила на обличчі кожну емоцію і навіть сльози. Дуже емоційно грав. Передавав свої відчуття, переживання, біль, розпач. Він молодець. Йому було важко, але він впорався. Сподобалося, що актор трохи взаємодіяв з глядачем.. звертався до нього, грався з ним, навіть одному глядачеві подарував троянду. Дуже зворушлива була кінцівка, але мені не хотілося плакати. Цікавий задум з полотнами, вірніше ніжного танцю з ними, тут мені не вистачило більше взаємодії, якогось трюку, напевно, щось легке і просте. Це б додало виставі плюсика. Вистава буде цікавою тим, хто любить Гюго. Або хоче познайомитися з його творчістю.
Це моновистава за романом В.Гюго, над яким не владний час. Написаний понад 160 років тому, він і досі не втрачає своєї актуальності. Адже теми добра і зла, багатства і бідності є вічними. Вистава насичена роздумами про мораль, політичні інтриги, пороки, просякнута мудрими думками і філософськими висловами. Сцена полум’яної промови Гуінплена розтопить ваше серце, нагадає про важливі цінності: доброту до ближнього, щедрість, любов, вірність. Мене вразила професійність актора, вміння його грати декілька ролей одразу. Він один створив враження цієї акторської трупи, де є і головні ролі, і другорядні (була присутня хореографія і циркові номери). Вистава залишила приємний присмак і бажання перечитати знову Гюго і відвідати виставу ще раз. Дякую актору Вадиму Гринчуку за професійну гру і бажаю йому великого майбутнього у його творчості!!!
Режисер, художній керівник ТІНА.
В 2006 році закінчила КНУКіМ, спеціальність - режисер драматичного театра. Майстер курса - Володимир Фьодоров, учень Анатолія Ефроса.
10 років викладала акторську майстерність та сценічний рух в Запорізькому коледжі культури, була режисером власного театру-студії «Легіон».
З 2014 року викладає сценічний рух та акторську майстерність за власною авторською програмою « Архітектура почуттів»
З 2017 року - художній керівник ТІНА
З 2019 року - викладач акторської майстерності та режисури в Київському Університеті Культури та Мистецтв
Режисер постановник вистав «Не мовчи» за п’єсою Б.Брехта «Матінка Кураж та її діти», «Люблю тебе» за п’єсою В.Розова «В день весілля»
Акторській майстерності навчається на курсах при театрі ( майстер Євгенія Скрипник). В «Т.І.Н.А.» грає з дня заснування.
У вільний час займається футболом, плаванням, боксом, вивчає гру на гітарі, губній гармошці, займається вокалом, приймає активну участь у житті театру.
Не випадково першим словом в назві театру є «щирість», адже саме воно окреслює головний принцип «ТІНА» - тільки справжні почуття, справжні емоції, повне занурення і проживання. Теми, які відгукуються в серцях глядачів і акторів.
Варто відвідати хоч одну виставу театру щоб зрозуміти: поєднання «непрофесійні актори» в назві театру ні в якому разі не означає погану самодіяльність або низький рівень виконавців. В даному випадку зроблений акцент на те, то актори театру не заробляють на життя акторською професією, як правило, вони домоглися значних успіхів в інших сферах. Для багатьох театр став здійсненням давньої дитячої мрії або бажанням розкрити свою творчу натуру. А значить, кожен виступ для виконавців – довгоочікуване таїнство, де можна поділитися своїми емоціями з тими, хто знаходиться по інший бік рампи.
Днем народження Театру Щирих можна вважати 23 вересня 2017 року. В той день грали виставу «Люблю тебе ...» за п'єсою Віктора Розова «В день весілля».
Наступним спектаклем і непростим експериментом стала вистава «Не мовчи» за п'єсою Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти». Для його реалізації знадобився особлива мова і ТІНА відкрила для себе пластичний театр. Важка тема, складна хореографія, непроста мова Брехта не стали перешкодою, а, скоріше, черговою сходинкою розвитку Театру Щирих. Весною 2019 року вистава «Не мовчи» отримала кілька нагород на фестивалі
«День Театру» в тому числі за кращі чоловічу і жіночу ролі, а також пластичне рішення і ансамбль.
Зараз театр поповнюється новими акторами. Активно йдуть заняття з акторської майстерності, сценічного руху. ТІНА готує нову постановку, це буде лірична комедія в жанрі вар'єте.
« Той, що прийшов з безодні »
