Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Тиха ніч »
За три дні до Різдва, в один зимовий день у будинку пристарілих зустрілися дві людини. Він і Вона. Мати й син. Дві Долі. Дві ідеї. Два світи. І ця зустріч стане для них фатальною. Вона стане їхньою останньою зустріччю…
Літня пара опиняється на межі банкрутства і залишається без житла. Єдині, хто може їм допомогти – п'ятеро дорослих дітей. Але жоден з них не має достатньо місця в будинку, аби поселити у себе одразу двох. Тому батьків селять нарізно за тисячі кілометрів один від одного. Мешкаючи серед дітей та онуків, ці двоє вперше опиняються на самоті. В давні часи батьків, які вже не могли утримувати себе, діти скидали зі скелі. Хто знає, може, це краще, ніж розлучати тих, хто прожив у любові п’ятдесят років. Щемлива історія стосунків батьків та дітей в сумній комедії про справжні сімейні цінності.
Нібито нічого несподіваного не віщувала звичайна сімейна вечеря, але саме вона одного разу перевернула з ніг на голову життя близьких людей. Нікому і до тями не прийшло, що банальний, на перший погляд, вибір імені дитині так гостро зачепить усіх членів родини, що вони вивернуть душу назовні і виплеснуть свою нестримну, накопичену напругу, розчарування та сумніви. Як вирішиться цей несподіваний випадок, який первісно виявився на кшталт безвинного жарту, чому він усіх навчить, з чим допоможе впоратися, аби врегулювати конфлікт, глядач дізнається наприкінці вистави!
Вони майже все життя були поруч. Вони пережили злети і падіння у своєму житті. Вони разом підіймалися з самого дна до вершин. Але одна завжди була у світлі прожекторів, а інша у тіні. Дві сестри, дві різні долі. Ця історія про життя сестри легендарної Едіт Піаф – Сімони Берто! Так, історія не про популярність славнозвісної співачки, а про те, що завжди залишалося за лаштунками, про те, яку важливу роль грала Сімони в житті Едіт. Ця історія про Сімону Берто, жінку, як завжди залишалась за кадром.
Не можеш ти зрости, як дуб чи осокір, – Не вийся вколо них, у власну силу вір, І хоч зостанешся при вирості малому, Будь зобов'язаний собі лише самому...
Вистава "Всі мої сини" - перше звернення театру до драматургії уславленого американського драматурга, лауреата Пулітцерівської премії Артура Міллера. Вперше виставу за цією п'єсою було показано на Бродвеї 1947 року. Тоді Артур Міллер і режисер постановки Елія Казан отримали першу в історії премію "Тоні". Виставу було зіграно більше трьохсот разів. П'єса "Всі мої сини" прославила Міллера і зробила його одним з найпопулярніших драматургів сучасності. Сюжет п'єси засновано на реальних подіях. Історія сімейної драми фабриканта ще раз стверджує всесвітній закон: "ніщо в житті не минає без наслідків". Родина чекає з війни зниклого безвісти сина, майже втративши надії. Зникнення молодого льотчика виявляється результатом фатальної помилки його ж батька, який постачав браковані комплектуючі до військових літаків. Справжня любов між нареченою зниклого льотчика і його молодшим братом піддається осуду як ганебна, зрадницька і небезпечна для сімейного добробуту. У п'єсі істина родинних відносин підміняється спрагою збагачення, а наслідки цієї підміни виявляються незворотними. Фото та анотації надано театром.
Артист 1 категорії у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж (майстерня заслуженого діяча мистецтв України Сергія Чулкова).
У нашому театрі працює з 2011 року.
Помічник режисера
Народилася 8 серпня 1991 року в м. Ніжин Чернігівської обл. У 2010 році закінчила Ніжинський професійний аграрний ліцей. З 2010 по 2016 рік працювала гримером-пастижером Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. M. Коцюбинського. З 2016 року – помічник режисера Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру.
Закінчила Харківський інститут мистецтв в 1977 році. З цього ж року – актриса Миколаївського російського драматичного театру (нині – Миколаївський академічний художній російський драматичний театр). За роки роботи створила ряд різноманітних образів у сучасних і класичних виставах репертуару театру: А.Чехов «Чайка» – Маша; А.Чехов «Дядя Ваня» – Олена Андріївна; Г.Горін «Верона: ще одна історія кохання» – Леді Капулетті; В.Распутін «Останній строк» - Дівчина; Л.Разумовська «Бесприданник» – Томусік; Л.Разумовська «Зинуля» – Зинуля; Г.Голубенко, Л.Сущенко, А. Хайт «Старі будинки» – Галя; О.Галін «Східна трибуна» – Семеніхіна; Н.Думбадзе «Сонячна ніч» – Мати; В.Дельмар «А далі тиша» – Кора; О.Дюма «Нельская вежа» – Маргарита; К. Маньє «Блез» – Мері; А.Кронін «Замок Броуді» – Сьюзі; Х.Мельян «Ціанистий калій з молоком або без» – Марта; С.Піскурьов «Дівчинка з сірниками» П- рекрасна дама; А.Касона «Дерева вмирають стоячи» – Хенавева; Л.Герш «Ці вільні метелики» – М-с Бейкер; О.Фредро «Дами і гусари» – Диндальська, Таня («Станція, або Розклад бажань на завтра» О.Вітра), Жінка у фіолетовому («Кольори» П.Ар’є).
З 2017 по 2019 ріку обіймала посаду завідувача трупи театру.
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – найстаріший творчий колектив Миколаївщини. Його історія бере початок з 1922 року. Тоді в Луганську відомим актором і режисером Григорієм Свободіним був створений пересувний драматичний колектив «Шахтарка Донбасу» – перший російський театр України, що виник в післяжовтневий період.
Сьогодні Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – стабільно і впевнено працюючий колектив, справжній творчий ансамбль, що успішно вирішує найскладніші творчі завдання, спирається на прекрасні традиції видатних майстрів української сцени, володіє неабияким потенціалом. Щорічно вистави театру відвідує понад 80 тисяч глядачів. Театр швидко і динамічно розвивається в багатьох напрямках і є одним з найбільш успішних і перспективних театрів сучасної Україні. Репертуар складають більше 25 вистав різних жанрів за п’єсами вітчизняних та зарубіжних авторів: «Украдене щастя» та «Мойсей» І.Франка, «Труффальдино, или Слуга двух господ» К.Гольдоні, «Двенадцатая ночь» та «Укрощение строптивой» В.Шекспіра, «Скамейка» О.Гельмана, «Гарнир по-французски» М.Камолєтті, «Веселая семейка Фонтанж» Ж.Летраза, «Станция, или Расписание желаний на завтра» О.Вітра, «Эмигранты» С.Мрожека, «Продавец «дождя» Р.Неша, «Чисто семейное дело» Р.Куні та інші.
У театрі діють три сценічні майданчики: основна сцена, мала і камерна.
У літній період – літній майданчик у сквері театру.
« Тиха ніч »
