Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Тато в павутинні »
Ця вистава – дарунок щирим любителям гумору! У таксиста-двоєжонця Джона Сміта в різних сім'ях виросли діти: хлопчик і дівчинка. Вони познайомилися по інтернету і збираються зустрітися. Як тепер тато виплутається з павутини, яку сам же сплів? На глядачів чекає каскад неймовірних, стрімко-мінливих ситуацій, котрі щомиті змушують головного героя та його друга проявляти дивовижну фантазію та чудеса спритності. А крім того, глядачів вразить феєрверк артистизму та... зовсім непередбачуваний фінал!
Рей Куні — популярний англійський актор і драматург. Першу комедію він написав у 1961 році, а найвідомішу – «Занадто одружений таксист» — у 1983-му. Всього Куні створив понад двадцять комедій, які перекладені сорока мовами, йдуть на сценах багатьох театрів по всьому світу, а за мотивами деяких із них зняті кінофільми.
Можливо, ми перші, хто присвятив свою творчу програму прадавній київській місцевості – Кухмістерці, яка сьогодні відома, як Березняки. Ми пофантазували про те, якими були люди, які тут мешкали, про що мріяли, що любили, які страви готували. Ми зміксували для Вас виставу та концерт, додали кулінарних рецептів, а ще дрібку гумору та гарного настрою. Чекаємо в гості на Кухмістерці!
У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.
Дві самотні жінки похилого віку, сестри: одна – колишня актриса, інша – все життя при ній. Лагодять зламані крани, згадують минуле, живуть в дуже просторій квартирі, де колись був гомінкий театральний гуртожиток. Самотні ... І раптом старшій (актрисі) приходить в голову геніальне рішення !!! – видати молодшу заміж. І в рівномірному, зі схожими тихими днями, житті щось починає відбувається. Нареченого замовляють в шлюбному агентстві, але спочатку приходить зовсім не жених, а потім – відразу два жениха... Однак ініціативу перехоплює інший претендент з явно заплямованою біографією. Але всіх їх випереджає слюсар-сантехнік, якого дами приймають за справжнього жениха. В результаті – закохані всі! І весь процес з'ясування відносин супроводжується дотепними діалогами і комічними ситуаціями. Виявляється, тільки зроби крок, і все буде можливо: мрії, які здаються нереальними – цілком реальні. У цьому спектаклі в повітрі завжди витають можливісті. Здавалося б, простягни руку – і схопиш мрію за хвіст, стягни її з небес на землю – ось тобі і реальність. І не так вже й багато для цього треба. Кульмінація вистави – в прийдешнє щастя повірили вже всі: і глядачі, і навіть самі актори. Здається, ще трохи – і все владнається в цьому недолугому житті ... Але…
Міську байку про співіснування єврейської та української родини, сповненої анекдотичних ситуацій, вам розкажуть багатогранні актори театру. Під час вистави ви дізнаєтесь рецепти єврейської кухні, а також зможете скуштувати вже готові страви, заспівати відомі мелодії, від душі посміятися разом з героями.
До творчості відомого югославського драматурга-класика ХХ століття Браніслава Нушича театр звертається не вперше. Його комедія «Пані міністерша» користується величезною популярністю у глядача протягом більш ніж дванадцяти років! П'єсам цього екстравагантного автора характерні гострий гумор, оригінальність сюжету, несподівана інтрига, глибина зображення людських характерів... і не тільки це. І ось – знову на сцені Б. Нушич, з однією з найкращих своїх комедій «Д-р»! Ця п'єса, чия спроможність перевірена часом, сповнена грайливим і м'яким сарказмом. Герой, Живота Цвійович, нещодавно розбагатілий комерсант, одержимий ідеєю забезпечити світле майбутнє своєму синові-телепневі! Ради цього він під ім'ям власного сина віддає до університету бідного, але письменного юнака, який блискуче справляється з поставленим завданням і привозить такий бажаний «диплом доктора філософії»! Живота тріумфує – нарешті він доб'ється загального визнання, проб'ється до вищого світу, і навіть зможе взяти за невістку дочку міністра шляхів сполучення разом з кілометрами залізниць, обіцяних у придане! Але немає нічого таємного, що б не стало явним! Комедійна пружина починає розкручуватися... Чим вирішиться ця заплутана історія, глядач дізнається сам, подивившись геніальну комедію не менш геніального автора!
Закінчив Харківський інститут культури (нині Державна академія культури) в 1980 р.
У Запорізький обласний театр юного глядача прийшов в 1981 р. актором.
З 1996 р. працює в театрі режисером. У 2005 р. його призначено художнім керівником Запорізького обласного театру юного глядача.
Нагороди:
1983 р. - Диплом за «Кращу роль другого плану» у виставі «Вибір»
1996 р. - вистава «Месьє Амількар» лауреат міжнародного фестивалю «Добрий театр» (м. Енергодар)
2002 р. - І премія за «Кращу режисерську роботу», вистава «Вальс випадку», міжнародний фестиваль «Добрий театр» (г Енергодар)
2004 р. - вистава «Вальс випадку» лауреат фестивалю «Театральний Донбас-2004»
2008 р. - «Найкраща режисерська робота» за постановку вистави «Романтики» Е. Ростана, фестиваль-конкурс на вищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2008»
2011 р. - «Кращий драматичний спектакль для юнацтва» спектакль «Річка на асфальті» Д. Липскерова на фестивалі-конкурсі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2011»
2013 р. - приз глядацьких симпатій спектакль «Я не прощаюся» на відкритому фестивалі для дітей і юнацтва «ТЮГ-2013»
2014 р. - урядова премія імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, постановка вистави «Я не прощаюся»
2016 р. - приз «Алмазний Дюк» міжнародного багаторівневого фестивалю-конкурсу ім. Дюка Де Рішельє за постановку вистави «Двоє на гойдалках»
2017 р. - диплом «Краща режисерська робота» (вистава «Двоє на гойдалках») XXV фестивалю-конкурсу на вищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2017»
2017 р. - вистава «Вальс випадку», режисер-постановник Г.В. Фортус, став лауреатом IV міжнародного фестивалю Українського театру «Схід-Захід», м. Краків, Польща
- лауреат премії обласного Українського Фонду культури ім. І. Паторжинського
З вересня 2000 р. веде акторські курси в Запорізькому Національному університеті на кафедрі акторської майстерності.
- в 2003 р. лауреат обласної премії за досягнення в розвитку культури і мистецтва та за кращу режисерську роботу
- в 2005 р. за досягнення в розвитку культури Запорізького краю нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтва України
- в 2005 р. нагороджений почесним званням «Заслужений діяч мистецтв України».
- 2009 р. нагороджений орденом ІІІ ст. «За заслуги перед Запорізьким краєм»
- 2015 р. нагороджений орденом Запорізької обласної ради ІІ ст «За заслуги перед Запорізьким краєм»
- 2017 р. орден «За заслуги» (за значний внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм)
- 2019 р. нагороджений почесною грамотою Запорізької обласної ради
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2005 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2001 р.
2006 р. - премія обласної держадміністрації та дипломом лауреата обласного конкурсу для обдарованої молоді.
2007 р. – Гран-Прі та диплом “Вибір дитячого журі” на Відкритому театральному фестивалі для дітей та юнацтва “ТЮГ – 2007” за роль Їжака у виставі “Терем-Теремок”
2012 р. - «Краща чоловіча роль у виставі для дітей» за роль Кота у виставі «Кицьчин дім» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2012»
2013 р. - диплом «Краща чоловіча роль» за роль Аттіліо в спектаклі «Мільйон за дружину» («Циліндр») на конкурсі на театральну премію ім. В. Магара
2015 р. - нагороджений почесним званням "Заслужений артист України".
2019 р. - студент магістратури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, за спеціальністю режисура драматичного театру.
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2005 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
В 2016 р. - отримала почесне звання "Заслужений артист України".
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2005 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
2011 р. - спеціальний приз журі за роль Пушка в спектаклі «Тринадцята зірка» на Відкритому фестивалі для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2011»
2014 р. - диплом «Найкраща роль в драматичному спектаклі для дітей» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2014» за роль Мавпи у виставі «В пошуках Дракона»
2019 р. - отримала почесне звання "Заслужений артист України".
Закінчила акторське відділення Запорізького державного музичного училища ім. П. Майбороди в 1995 р., відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2011 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1995 р.
Закінчила в 2019 р. Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.12.2016 p.
В 2019 р. закінчила Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.09.2016 p.
В 2019 р. закінчив Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актор театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 15.04.2014 p.
В 2019 р. - здобув диплом «Краща чоловіча роль» за виконання головної ролі у виставі «Загадкове нічне вбивство собаки» в номінації «Надія Січеславни».
В 2019 р. закінчив Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актор театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 15.04.2014 p.
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2007 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2004 р.
2011 р. - приз «Надія Січеславни-2011» за «Кращу чоловічу роль», фестиваль на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2011» за роль Річарда в виставі «Річка на асфальті» Д. Ліпскерова. В 2018 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2007 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
2009 р. - спеціальний приз Відкритого фестивалю для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2009» за роль Коника в спектаклі «Муха-Цокотуха».
2014 р. – диплом «Найкраща роль в драматичному спектаклі для дітей» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2014» за роль Кролика у виставі «У пошуках Дракона».
Закінчив Новосибірське обласне культурно-просвітницьке училище (нині обласний коледж культури і мистецтв) в 1977 р.
Київський Національний університет театру, кіно і телебачення, факультет режисура драматичного театру в 2009 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1980 р.
2018 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
2018 р. - Диплом переможця вищої театральної нагороди Придніпров'я "Січеславна-2018" у номінації "Краща чоловіча роль ІІ плану" за роль Євгенія у всиставі "Танго" С.Мрожека
- почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України за вагомий особистий внесок у створенні духовних цінностей та високу професійну майстерність, 2004 р.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Запорізький обласний театр юного глядача був заснований 9 січня 1979 р. Символічно, що саме цей рік був проголошений ЮНЕСКО «Роком дитини».
20 листопада прем’єрою вистави «Драматична пісня» – відбулося народження театру. Очолив театр народний артист України Олександр Король.
Вже через п’ять років, в 1984 р. театр був обраний серед шести ТЮГів України представляти театральне мистецтво для дітей на VІІІ конгресі Міжнародної асоціації дитячих та юнацьких театрів (м. Москва).
У 1987 р. в адміністративному приміщенні (б. Центральний, 4) власними силами створили Малу сцену театру, котра відкрила нові творчі можливості акторів та режисерів театру, дала змогу для нових сценічних пошуків.
В 1994 р. творчий запал спонукав колектив перевести виставу «Мауглі» на мову есперанто, досконало її вивчити, щоб прийняти участь в міжнародному театральному фестивалі, який проходив в Угорщині.
Наприкінці 90-х років театр творчо співпрацював з театром м. Оберхаузена (Германія), завдяки цьому постановка вистави «Безіменна зірка» Г. Себастіану відбулась в Німеччини. Дружнім кроком було запрошення до театру молодого німецького режисера та постановка п’єси Б. Брехта «Добра людина із Сичуані».
В 2005 р. театр очолив заслужений діяч мистецтв України Г.В.Фортус. В тому ж році, завдяки підтримці Артеменко Ю.А., який на той час був губернатором Запорізької області, після двадцяти шести років існування театр отримав у свою власність приміщення Будинку культури будівельників.
2012 р. театр отримав почесне звання академічний.
В 2013 р. театр випустив виставу за японськими казками «В пошуках Дракона». Прем’єру вистави відвідав уповноважений посол Японії в Україні Тоічі Сакато, який спеціально приїхав до Запоріжжя, щоб передивитися виставу.
Гастрольна карта театру досить велика. Театр гастролював в Києві, Харкові, Львові, Сумах, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Кременчуку, виїжджав в усі районі центри області, Ростов-на-Дону, Тула, Белгород, Нижний Новгород, Воронеж.
В 2014 р. театр отримав урядову премію імені Лесі Українки за виставу «Я не прощаюся», яка була визнана кращою виставою для молоді 2013 р.
В 2017 р. при театрі було створено театральну студію під керівництвом А. Макаренко.
Директор театру заслужений працівник культури України В.М.Шкляренко був визнаний найкращим директором у 2007-2008 рр., в 2010 р. був нагороджений спеціальною відзнакою імені заслуженого працівника культури України О. Гришкіна.
В 2017 р. розпочалася дружня співпраця з керівником і засновником міжнародної кінокомпанії «Star Media» Владом Ряшиним. Перша спільна робота – комедія Р.Куні «Тато в павутинні». В наступному році з'явилася нова вистава – комедія «Люкс №13».
Ідея створити в новому форматі дитячу виставу з використанням хімічних елементів та циркових номерів належить Валентину Ковалю – зараз в репертуарі йдуть весел та повчальні вистави «Вірю в дива» і «Дивосвіт, або Вірю в дива-2».
Поряд з театром за останні два роки з’явилися декілька цікавих локацій: пам’ятник Т.Г.Шевченко, алея «Славетні Запоріжці», дитячий майданчик, світловий вираз «Я люблю ТЮЗ», «Серце закоханих».
На унікальній алеї (подібної не має ні де в Україні) встановлено 18 брил з іменами та короткими біографіями видатних людей України, які народилися в Запоріжжі та в Запорізькій області та прославили свою Батьківщину на весь світ своїми діяннями, подвигами та талантами. Серед таких видатних постатей герої Небесної сотні, герой Богдан Завада, театральний режисер Сергій Данченко, кінорежисер Григорій Чухрай, мультиплікатор Володимир Дахно, композитор Ян Френкель, правозахисник Петро Григоренко, вчений Володимир Хавкін, співак Іван Паторжинський, легендарний Нестор Махно та інші.
Вперше в Україні в фоє театру замість традиційної люстри встановили динамічне кінетичне освітлення. Таке сучасне світове обладнання з’явилося завдяки Мирославу Хом’яку, Салману Янду, Георгію Гоголадзе.
« Тато в павутинні »
