« Тарас »

Радянський і український театральний актор і режисер лялькового театру. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «УНЦМСДТЛ UNIMA – УКРАЇНА» українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».

У тому ж 1973 році прийнято в акторську трупу Хмельницького обласного театру ляльок, де працював сезон 1973-1974 років.

З червня по листопад 1978 року працював актором Одеського театру ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії - актор Хмельницького обласного театру ляльок (1980-1981).

Робота по режисерській спеціальності почалася в Рівненському обласному театрі ляльок, куди потрапив за розподілом на посаду режисера-постановника.

З червня 1989 року на посаді головного режисера Хмельницького обласного театру ляльок. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки, лауреат премії НСТДУ ім. Клеха

Театральний художник та художник-живописець, член Національної спілки театральних діячів України, персональний член Міжнародної Спілки діячів театрів ляльок UNIMA .

Батько митця був військовим: дослужився до майора, воював. На пенсію вийшов рано, в 43 роки, тому ще працював у газеті, викладав історію, вчив музиці дітей у дитсадку, у якому мама майбутнього художника була вихователькою. З дитинства Михайло мріяв наслідувати батька та стати військовим. Служив у Радянській армії, де зріс не лише інтелектуально, але й творчо, адже до служби навіть олівця в руках не тримав.

З 1987 року працює головним художником Хмельницького академічного обласного театру ляльок «Дивень».

М. Ніколаєв є лауреатом всеукраїнських та міжнародних фестивалів театрів ляльок.

Батько, Пустовий Тимофій Микифірович, працював у колгоспі садівником, мати, Пустова Текля Йосипівна, працювала у колгоспній ланці.

В 1968 році написав свою першу пісню, а в районній газеті надрукував гуморески.

У 1969 році втупив ло Київської студії естрадно-циркового мистецтва на розмовний відділ.

1970 році був призваний до лав Радянської армії, проходив службу у внутрішніх військах у місті Дніпропетровську. Під час служби брав участь у армійській художній самодіяльності, як музикант ВІА, читець-гуморист. У 1972 році був демобілізований після закінчення строку служби.

У 1973 році був прийнятий на посаду методиста Віньковецького Будинку культури.

У 1975 році нагороджений Золотою медаллю, як лауреат Першого всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості.

У 1983 році переїхав до м. Хмельницького і був прийнятий на посаду актора в обласний театр ляльок, на якій працював до 1985 року.

У 1985 році переведений на посаду завідувача музичною частиною театру, на якій працював до 1988року. Написав музику до своїх перших вистав – «Мишкові гулі», «Ох і цей Мицик!», «Лоскутик», «Підступний сірник» та ін.

У 1992 році повернувся у Хмельницький театр ляльок на посаду завідувача музичною частиною на якій працюю по сьогоднішній день.

Впродовж цього періоду написав музику до сорока трьох вистав, які йдуть як у Хмельницькому театрі ляльок, так і у театрах Києва, Вінниці, Львова, Сімферополя, Полтави, Рівного, Луцька та інших міст України.

Заслужена артистка України, провідний майстер сцени, помічник режисера.

Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.

З 1977-го року працює у Львівському академічному обласному театрі ляльок.
В’ячеслав Курилко закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського, відділення – актор театру ляльок.
З 1975 по 1977 – працював у республіканському театрі ляльок  «Лікуріч» у Молдові. Після цього повернувся у Львів, де з 1977-го року активно працює.

Деякі з його робіт:

«Дорога до Вифлеєму» – господар, Мавпа;
«Садок вишневий» – Тарас, оповідач;
«Лисичка, Котик і Півник» – Котик;
«Золоторогий олень» – Король;
«Знайдена лялька» – Черевик, Прибиральник, Сміттємонстр;
«Два леви» – Лев Данилович, Вовк;
«А де ж п’яте» – Півень, Осел та багато інших.

Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок. Помічник режисера.

Пані Слава працює у нашому театрі починаючи з 1972-го, коли у червні її взяли акторкою допоміжного складу.
Будучи ще школяркою, займалась у ляльковому гуртку, при Будинку Будівельників у м. Львів. Після закінчення 10-го класу школи-інтернату, керівниця гуртка «Світлячок» – Луганська Валерія Миколаївна привела її до керівництва театру ляльок, після чого і почалась творча кар’єра акторки.
Працюючи в театрі, пані Слава паралельно здобувала освіту в Ленінградському державному інституті театру, музики і кіно (нині Санкт-Петербургський державний інститут сценічних мистецтв), куди вступила у 1990-му році, а через півтора року перевелась до Харкова, в інститут мистецтв ім. Котляревського на кафедру театру ляльок, яку закінчила вже у 1995-му році.

Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.

Розпочинав свою творчу діяльність у Львівському палаці піонерів, у ляльковому театрі «Буратіно». У 1986-му закінчив Дніпровське державне театральне училище та здобув кваліфікацію «актор театру ляльок». З 5-го березня цього ж року по 1995-й рік працював у Львівському академічному обласному театрі ляльок на посаді актор театру ІІ категорії. З 1995-го по 1998-й навчався у Харківському інституті мистецтв та здобув «режисер театру ляльок». З 1999-го по 2000-й рік працював у театрі «І люди, і ляльки», де створив чимало цікавих образів та поставив, як режисер, різдв’яну казку «Чарівна ніч». Але творча доля пана Михайла знову повернула до Львівського театру ляльок у 2000-му році, де він працює і до сьогодні.