Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
У 2016 році, 30 травня, в «Агаті» виходить зменшено-пестливий водевіль «Свищ є, можна поїсти», і знову народження вистави відбувається за дивних обставин.
Олег Свищ і Олександр Сердюк уже два дні не виходили з будинку. На третій день, споглядаючи, як лежить Олег, Олександр вигукнув (прям голосно): «Свищ є, можна поїсти», і не менш гучно кричав це наступні 4 хвилини. А потім тихенько додав уже на вушко Олегу: «Зменшено-пестливий водевіль». У цій же ж кімнаті народився і кістяк майбутнього дійства, а через місяць, коли увімкнулися всі двигуни сценарного цеху, відбулася прем'єра. Тоді всі учасники театру міцно «висіли» на шоу Еріка Андре, і в результаті цього спектакль вийшов незвичайним. Він став своєрідним поклоном Ганнібалу й Еріку (творці шоу Еріка Андре).
Характерною рисою вистави є її кінцівка, в якій актори театру вперше виступають у ролі музичного гурту і наживо виконують фінальну пісню. Історично склалося так, що співаються пісні тільки Мирослава Джоновича Кувалдіна та гурту The Вйо. Саме в цій виставі із роллю кур’єра піци дебютував як актор театру, Євген Володченко (Курган і Агрегат).
Пізніше спектакль перебрався в ДК «Артерія» і грається там по сей день, оскільки локація, наче спеціально будувалася під це шоу. «Свищ є, можна поїсти» – єдина вистава театру, яка гралася тільки в Харкові та Барселоні.
На вході гостей зустрічають «двое из ларца одинаковых с лица», які співають, що «не буде ніякого водевілю, ми вас обдурили». Пройшовши далі, глядач може вперше побачити автора всіх вистав – руку, яка дає автографи кожному охочому. Початок дійства оголошує, як в американських фільмах, охоронець Дядя Женя, перед цим запитуючи у публіки про зброю і вихваляючись своєю.
У цій виставі роль-хамелеон виконує псевдо Олег Свищ, якого, у свою чергу, за 4 роки зіграли Артем Вознецов, маленький хлопчик, Павло Коваль. Однак останнім часом цього персонажа зображають Аміль і Раміль Насірови (Курган та Агрегат).
Інародний театр абсурду Воробушек – український театр з міста Харків. Під звуки арфи, на якій ніколи ніхто не грав, несе дивний, гарний настрій. Трупа сформувалася 5 квітня, 2012 року. Як вказано в назві, колектив працює в стилі абсурд. Окрім цього, має власні музичні проєкти, унікальний фестиваль і досить часто розбурхує свідомість людей перформенсами, імпровізаціями та іншими речами, які дають ковток свіжого повітря в кімнаті, наповненою запахом борщу.
У 2017-му році стали рекордсменами України, зігравши п'ять авторських вистав в п'яти різних закладах впродовж одного дня. Через рік побили власний рекорд, зігравши 6 вистав.
В репертуарі театру 7 вистав, довга імпровізація, плюс родзинкою в салаті є власний фестивалю абсурду «Сутула собака Джекі Чан», який майже кожен рік відбувається в місті Харків.
Популярність театру приніс проєкт «Ліга Сміху», в якому колектив брав участь впродовж 4 сезонів.
Колектив театру складається з 15 людей, з яких тільки один професійний актор. Актори паралельно є авторами, режисерами і продюсерами своїх постановок.