Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Сватання на Гончарівці »
Одну з найулюбленіших українських комедій на сцені Молодого театру зіграно понад чотириста разів! Та й не дивно, адже кожне нове покоління із незмінним захопленням спостерігає за тим, як красуня Уляна підносить гарбуза незграбному телепню Стецьку, як спритний вояка Скорик видає себе за чародія і прямо на наших очах «загіпнотизовує» незговірливу Улянину матір, аби та погодилася видати дочку заміж за коханого Олексія.
Надзвичайно пластичний і співочий акторський ансамбль захопить вас у вир народних танців і пісень, з яких зіткана ця яскрава вистава. А справжній український гумор неодмінно підвищить настрій і дорослим і дітям.
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я». Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький. Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою. Що саме? Про це і розкажуть актори.
Дивно, але п'єса присвячена якраз подоланню страху перед смертю. Незважаючи на серйозну тему, її називають перлиною у творчості Мольєра, «найсмішнішою» з його сценічних творів. Головному героєві п'єси, мсьє Аргану, неймовірно нудно жити. Тому він постійно вигадує собі різні хвороби. Кожна з них стає подією у його житті. Мсьє Арган навіть намагається видати дочку за лікаря, щоб було зручніше і дешевше лікуватися, а потім і сам вирішує проголосити себе лікарем. Не віриться, що ця комедія була написана у XVII столітті. Вона сучасніша за багато нинішніх п'єс. Нічого не змінилося: лікарі, поліцейські, шарлатани і пройдисвіти на будь-який лад - образи незмінні. «Уявно хворий» – це вічна історія про людей, про людські страхи, самотність і любов.
Вистава за п'єсами «Ведмідь» і «Освідчення» – це дві абсолютно несхожі історії про кожного з нас, хто хоча б раз у житті закохувався. Вишуканий букет артистів змусить нас переживати усі події, що відбуваються та вірити у нашу співучасть в цих амурних історіях. Каскадерьскі трюки, стрільба, поцілунки та обійми – не залишуть Вас байдужими до того, що відбувається на сцені і в залі! А ще вистава навчить Вас вірити в безумовність коханих та близьких для Вас людей. В цей прекрасний вечір Ви потрапите у вир земних хмаринок та купідонів, адже шлюби укладаються на небесах! Іскрометна, тонка та зворушлива вистава. Абсолютно несхожі історії, об'єднані дотепним рішенням і талантом видатних артистів театру і кіно.
За 90-річну історію нашого театру своє друге втілення на його сцені отримала яскрава, бездоганна за жвавістю і дотепністю комедія "Пані міністерша" (1928), створена великим сербським драматургом Б. Нушичем (1864-1938). Герої цієї комедії мешкають у спокійному життєвому просторі, де немає ні бурі, ні негоди, ні землетрусів, ні інших незвичних катаклізмів. Це середовище середнього буржуа міцно відокремлене щільною стіною від усіх тих вітрів, що хитають суспільством. Усі живуть в своїх кімнатах, а вулиця стає для них справді окремим світом, буквально закордонням, де події, що глобально потрясають країни і континенти - це лише післяобідні напівдрімотні читання. Та раптом з цього середовища, наче у лотереї, було взято за руку і висмикнуто одну добропорядну, вірну дружину і хорошу господиню. Саме пані Живка Попович неждано-негадано піднялася над нормальною, як здавалося б, стабільністю життя. До цього часу її чоловік, добросовісний чиновник середнього рангу, отримував платню, якої ледь вистачало на життя. Тому сім’ї доводилося викручуватися, робити дрібні борги "до зарплатні", перешиваючи старий одяг ... Але що раптом сталося? А те, що чоловікові пані Живки зненацька запропонували портфель міністра. Справді, може і запаморочитися у голові бідної жінки, яка звикла до інших ритмів, норм, правил поведінки. Перед Живкою відкрилося великі можливості для діяльності, у ній раптово прокинулися марнославство, ексцентричність, користолюбство, заздрість, нетерпимість. Навколо цього раптового перетворення героїні комедії, пов'язаного з історією її піднесення і гіркого падіння, і тримається уся інтрига. Комедія характерів у найкращих своїх традиціях геніально поєднується з комедією моралі.
Вистава «Ведмідь» і «Освідчення», перш за все, про кохання. Комічне, незграбне, безглузде, але від того не менш світле та щире. Про кохання, що то втопає у відчайдушній суперечці двох сусідів, то несподівано народжується зі спору кредитора та боржника. Вистава про кожного, хто хоч раз у житті закохувався. Режисер наголошує на тому, що шлюб, як би не банально це звучало, укладається на небі. І навіть у комедійній формі, що визначена текстом Чехова, він змушує нас повірити, що кохання, нехай навіть сором'язливе та безглузде, завжди сміливіше й мудріше за нас самих.
Дія відбувається в українському селі Гончарівка. Місцевий багатій Кандзюба пропонує Уляні видати її доньку за його сина. Вона спочатку сміється, бо всім відомо, що Стецько дурний, але швидко погоджується, бо він багатий. Уляна категорично проти, вона кохає Олексія, але її мати не бажає собі зятя-кріпака. На виручку закоханим приходить солдат Скорик, родич Олексія. Він хитро робить так, що Уляна підносить гарбуза Стецьку, а хустку Олексію. П'єса закінчується заручинами закоханих. Сюжет дуже сподобався, смішний та веселий. Комедійна вистава, дуже весела та захоплююча! Я б порадила сходити на виставу тому, у кого поганий настрій. За дві години ви вийдете із зали веселим! Режисер підібрав акторів ідеально для кожної ролі. Але Стецько був неперевершеним! Ще хочеться відзначити цигана-п'яницю, дуже правдоподібно! Гарні костюми, яскраві та відвідають тому часу. Якщо можна, то хотілося б змінити куліси. На мій погляд дуже бідненькі та занадто просто виглядають. Перевагою вважаю близькість до метро "Майдан Незалежності", а недоліком непростосованість історичних будівель до потреб інвалідів.
История любви нашла свое отражение и в этом спектакле. Сюжет адоптирован под исторические события, традиции Украины во время крепостничества. Весь спектакль наполнен юмором, песнями и танцами. Замечательные и талантливые актеры, красивые костюмы, декорации, музыка. Украинский колорит, красивая, гармоничная украинская речь. Браво! Колоритный, живой и очень музыкальный спектакль. Все актеры очень таланливы. Прекрасный состав, полное погружение в образы и сюжет спектакля. Спектакль держал во внимании все время. Все актеры очень таланливы. Прекрасный состав, полное погружение в образы и сюжет спектакля. Красивый, чистый театр. Находиться в нем одно удовольствие. Приятный приветливый персонал.
Украинский язык, спектакль был раскрыт во всей красе. Колоритно и ярко, весело и "вкусно". Удачно подобраный состав актеров. Все талантливые! Подойдет абсолютно всем.
Батьки, не питаючи згоди молодих, вирішили їх одружити. Дурень Стецько згоден, а ось красуня Уляна проти, бо кохає Олексія, хоч він і кріпак. У село приїздить солдат Скорик, який згодом допомагає закоханим одружитися, а Стецько залишився з гарбузом. Вистава була дуже смішною, сміявся весь зал. Не могла відірвати погляду від початку до кінця вистави. Глядачі покидал зал з посмішками та цитували улюблені моменти вистави. Сподобалась гра усих акторів. Але найкращим був Стецько у виконанні Артема Мартинішина. Раджу усім, хто цікавиться українською літературою та полюбляє твори Квітки-Основ‘яненка. Зрозуміло, що будівля історична та старовинна, але, на жаль, відсутність пандусів не дає змогу інвалідам у візках потрапити до театру. Красива історична будівля, дуже велична. Театр має кілька сцен на різних поверхах. Основна сцена на третьому поверсі, ліфта нема, інваліди дістатися на зможуть.
Український актор і режисер. Помічник художнього керівника Молодого театру, викладає акторську майстерність в КНУТКІТ ім. І. Карпенка-Карого.
Закінчив Київський театральний інститут у 1977 році, після чого два роки працював у львівському Театрі юного глядача ім. М. Горького. У грудні 1980 року був зарахований до трупи Молодіжного театру.
У 1993 році актор разом з групою однодумців пішов з театру у новостворений «Експериментальний театр» при Києво-Могилянській академії під керівництвом режисера Валерія Більченка. Тут окрім акторської діяльності, реалізував себе як режисер. Пізніше, разом з Ярославом Чорненьким взяв на себе керівництво театром. Після реорганізації «Експериментального театру» повернувся до Молодого театру.
Першим в Україні створив ходульний вуличний театр зі своїми акторами-однодумцями. Нині в репертуарі цього театру 7 вистав і 8 номерів, з якими театр об'їздив пів-Європи.
Народилася 14 серпня.
У 1981 р. закінчила акторське відділення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого.
Українська акторка театру, кіно та дубляжу.
Олена Узлюк народилася 16 листопада 1968 року.
У 1988 році закінчила вокальне відділення Київського естрадно-циркового училища, а в 1992 році — акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Б. Ставицького).
З 1992 року Олена Узлюк — акторка Молодого театру. Дублює і озвучує на всіх студіях дубляжу українською та російською мовами.
У 2006 році зайняла ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців імені Романа Черкашина в Харкові та ІІІ місце на Всеукраїнському студентському конкурсі читців на найкраще виконання творів Івана Франка у Львові.
З 2007 року Іванна Бжезінська акторка Київського академічного Молодого театру.
Зніматися почала у кіно почала після закінчення університету. У 2007 році знялась у телесеріалі «Повернення Мухтара-4».
Була в складі дівочого квартету «Три сестри», який гастролював з концертами в Польщі, у Львові та Львівській області.
З 2005 року працює в Київському академічному Молодому театрі.
Став відовим завдяки ролям у серіалах «Центральна лікарня», «Хазяйка» та «Кріпосна».
У 2015 році за роль Вурма у виставі «Підступність і кохання» Марк Дробот отримав премію «Київська Пектораль» у номінації «За найкраще виконання чоловічої ролі другого плану».
Український актор театру, кіно та телебачення.
У 1988 році Сергій Кучеренко закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України В. С. Лизогуба).
З 1990 року — актор Київського академічного Молодого театру. Знімається в кіно та на телебаченні.
В Молодому театрі працює з 2005 року.
– Чому вирішили стати актором / актрисою?
Цікавило закулісся
– Яку роль мрієте зіграти?
Гамлет
– Чим любите займатися у вільний час?
Музика
– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.
Люблю пармезан
Закінчив в 1977 році акторський факультет Київського державного театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого (курс В.Біковца).
Працював в Київському театрі оперети і в армійському ансамблі.
З 1981 року – актор Молодого театру.
З 1998 по 2000 рр. – актор Українського малого драматичного театру.
З 2000 по 2008 рр. – актор ТЮГу на Липках.
З 2008 року працює у Молодому театрі.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс С. Мойсеєва).
Працює у Київському Молодому театрі.
Народився 14 липня 1962 р.
У 1988 р. закінчив Київський державний театральний інститут ім. І.К. Карпенка-Карого.
До складу Молодого театру був зарахований в 1998 році.
В 4 роки пішов на фортепіано, в 6 в музичну школу. У 10 років почав займатися в музично-театральній студії "Ерміта". Там вперше доторкнувся до хореографії та акторської майстерності. Зіграв 3 вистави на головних ролях, брав участь в десятках конкурсів. Серйозно зайнявся сольним вокалом.
У 11 років почав писати вірші, в 12 почав освоювати гітару. У 13 років спробував себе в ролі ведучого і почав вести на постійній основі різні заходи.
У 14 років почав грати на ударних і бас гітарі і став вокалістом рок групи Riverwoods.
Після вступив до Одеського театрального ліцею, грав в 2х спектаклях провідні ролі, був старостою, активістом і учасником чтецкімі-акторських конкурсів на яких брав призові місця.
У 15 років вперше знявся в кіно в епізоді російського т / с "Чорні кішки". Грав безпритульного на вулиці в 30-ті роки.
У 16 років отримав своє перше вокальне Гран-прі на міжнародному конкурсі "Сонячний Промінь". Вступив в театр-студію "Покликання". У 2016 році знявся в дитячому художньому фільмі "Урок магії" режисера Лілі Солдатенко, де був на одній з головних ролей.
– Чому вирішили стати актором / актрисою?
Все сталося само собою)
– Яку роль мрієте зіграти?
Гостро-соціальну драму
– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка
Жіночий Квартал
– Чим любите займатися у вільний час?
Йога та подорожі
– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.
Подобаються прикольні люди які вирізняються з загалу)
– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.
Дякую усім)
– Чому вирішили стати актором / актрисою?
В дитинстві мені пощастило познайомитися з театром у театр-студії «Саквояж». Саме там я закохалася у ці відчуття і процес творення.
– Яку роль мрієте зіграти?
Роль, яка комусь допоможе знайти відповіді на свої питання.
– Чим любите займатися у вільний час?
Дивитись хороше кіно, займатись йогою, вчитись чомусь новому
– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть
Думаю, що мистецтво взагалі і театр зокрема – це найкращий спосіб говорити з людьми і ділитися з ними емоціями, які можуть змінити щось у їхньому житті.
– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.
Ідіть у театр!)
З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.
У 2006 році вступила до факультету психології і провчилася там два роки. У 2008 році вступила до Київського національного університету ім.І.К.Карпенка-Карого, на курс до Олега Микитовича Шаварського.
По закінченню театрального університета, з 2013 року – актриса Київського Національного академічного Молодого театру.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
« Сватання на Гончарівці »
