Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Світ у горіховій шкаралупі »
Вистава за бестселером одного з найвідоміших астрофізиків сучасності – Стівена Хокінга. Прикутий до інвалідного візка вчений веде нас до кордонів людського пізнання.
Який наш Всесвіт? Чи є у нього початок?
Що таке матерія? Звідки з'явилося життя? Чи ми є одні у Всесвіті?
Про те, як сміливість кількох вчених може перевернути наше уявлення про світ і відкрити нові незвідані горизонти, і про те, як неосвіченість тягне людство в морок невідання.
«Ромео і Джульєтта» – найкраща у світі п'єса про кохання. Про кохання та ненависть. Характери, ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, створюють разючу правдоподібність до сумної повісті про веронських закоханих. І ця п'єса не менш актуальна і сучасна, ніж у 1595 році.
Герої вистави знаходяться у пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуках Людини, а разом з ним – і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного, навіть, коли стоять облияччям один до одного: зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як говорить Огнєв, один з героїв: «На світі немає нічого дорожчого за людей!». Вистава за оповіданнями Чехова «Святою ніччю», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі». Усі вони є історіями про кохання.
Ця вистава - історія кохання, світлого, зворушливого, трохи сумного. Випадкова зустріч у повоєнній Москві колишнього фронтовика, який став студентом і вивчає виноробство, та польської дівчини, майбутньої співачки, яка навчається у консерваторії, переросла в міцні, теплі, взаємні почуття. І ось вже незабаром щаслива розв'язка, але... вийшов урядовий Указ про заборону в СРСР шлюбів з іноземцями... Мине багато років, перш ніж Віктор та Гелена зустрінуться знову - у кожного своє життя, сім'я. Спогади про першу зустріч ще свіжі і живі, але безглузді умовності, через які неможливо переступити в силу політичних, культурних та етнічних обставин, назавжди заважають героям піднестися над сутністю буття, розпочати все спочатку, з'єднати свої долі і стати щасливими.
За повістю Андрія Платонова «Река Потудань». Дар і потреба любити дається душі одразу. Це - пам'ять почуттів. Необхідно лише не втрачати її й берегти протягом усього життя. Ці почуття чисті, але далеко не завжди і одразу дарують щастя. Адже духовна любов інколи конфліктує з фізичною. А її сила приносить слабкість. Зворушлива, щемка любов Нікіти до Люби була настільки великою і всепоглинаючою, що у найвідповідальнішу для чоловіка мить позбавила його сили… Та воно все-таки прийшло… Їх давно очікуване, вистраждане щастя. Виставу створено спільно з Новим драматичним театром на Печерську.
У напрочуд затишній Камінній залі театру розгортається дійство, в якому змішані епохи. Бачимо старовинні вікна й балкони вишуканого будинку. Але цю гармонію порушує сучасний мотоцикл. Актори виходять на сцену в одязі, дещо стилізованому під шекспірівські часи, але їхня манера розмови й поведінки їхніх героїв теж дуже вже наближені до наших днів. Однак хвилюють їх ті ж питання, що й їхніх прототипів і двісті, і триста років тому – любов, подружні стосунки, вічна єдність і боротьба двох статей. Що таке кохання і як не перетворити його на буденщину? Як знайти свою половинку? А тим більше її завоювати або виховати й приручити? Над цими непростими питаннями ламають вони голови. І співають серенади, тільки в естрадних та джазових ритмах…
Історія про те, як за півтори години прожити 13,8 мільярдів років існування нашого всесвіту, зрозуміти викривлення гравітації, теорію відносності та чому Стівен Хокінг - це сучасний Гамлет. Сподобалось, що фізика може бути цікавою, не сподобалось, що фізика - все ж не моє. Але якщо відкинути власні вподобання, вистава була динамічною, з різними видами активностіі, що дозволяло залишатися зосередженою. "Це були емоції маленької дитини, яка тільки-но почала пізнавати світ: цікавість, інтерес, уважність, бо якщо пропустити деілька речень- є ймовірність не зрозуміти наступні тверждення, адже все взаємопов`язане. Оскільки вистава експеримеентальна, то у акторів не було образів (за винятком деяких мініатюр, де вони перевтілювалися в вчених), тому важко судити про образність. Скажімо так: я повірила, що вони знаються на тому, про що розповідають, а 4 поставила, бо бачила моменти, де була видна імпровізація, а не гра. У театру немає окремої будівлі, це частина жилого будинку. Він не розрахований на велику кількість людей, тому до початку вистави (а в зал почали впускати лише після першої - тобто в час, коли вистава вже б мала розпочатися) було досить тісно в вестибюлі. Малий асортимент товарів у буфеті: чай, кава та печиво. Сподобалось оформлення буфету: на стіні - слова з Шекспіру на мові оригіналу про те, що весь світ - тектр. В буфеті самообслуговування, сам робиш чай, кладеш гроші та береш здачу.
Дружня атмосфера, чудова гра акторів, та гарний настрій — ось що відчуваєш, переглядаючи цю виставу. Жанр визначено як науково-популярний блокбастер і на сцені дійсно (про сходить) багато екшену, пісень, приколів, а поміж ними — хвилюючі запитання і неочікувані відповіді про наш всесвіт і його устрій. Актори постійно взаємодіють із глядачами, жартують, що ще більше (увлекает) та піднімає настрій. Ця постановка є актуальною, веселою, та легкою. Ідеальна, щоб приємно провести вечір із друзями, коханими, або дітьми.
Спектакль понравился своей необычностью даже для театра на Печерске. Это интерактивная постановка, где зрители оказываются в центре событий и живо взаимодействуют с актерами, отвечают на их вопросы, принимают угощения, размышляют вслух. Для этого в зале переставлены стулья так, что сцена оказалась в центре зала. Спектакль просветительский, важный и очень насыщен научной информацией, но в максимально доступной форме, понятной даже любознательным школьникам средних классов. Имя Стивена Хокинга, всемирно известного английского физика, ученого, писателя, человека сложной личной судьбы из-за неизлечимой болезни, ушедшего из жизни в 2018 году, легло в основу постановки, точнее, его книга "Великий замысел". Как мы знаем, точные науки в наших школах изучаются довольно поверхностно, дети не понимают элементарных вещей о природе вещей, астрономии, а на этом спектакле актеры поясняют многое в игровой весёлой форме, интересной и взрослым. Я с удовольствием вникала, вспоминала, наблюдала на экране за демонстрацией природных явлений в нашей солнечной системе, опыты о земном притяжении и трактовку теории относительности. Чудесный состав актеров во главе с Игорем Рубашкиным и Катей Кистень, всего пятеро ребят, пели оригинальные песни под собственный аккомпанемент, ставили физические опыты, угощали активных зрителей, смешили, поясняли, заставляли думать и мечтать о светлом будущем нашей маленькой планеты Земля. Это даже не лекция в Планетарии, это театр, всегда разный и неожиданный. Порекомендую всем, кто любит науку и хочет приобщить к ней детей и подростков, или просто прийти на свидание и вместе пережить радость узнавания.
Я в захваті! Ненавиджу фізику, але після виходу із зали зрозуміла більше, ніж за роки навчання в школі та академії. Просто про непросте! Наглядно про те, чого не бачимо. Не можу назвати постановку в певному жанрі - актори, режисер зумів все об'єднати та "видати нагора" величезний обсяг інформації, познайомити з видатним митцем сучасності Хокингом. Монологи прості для сприйняття і, разом з тим, надихають! Закликають замислитись над простими, на перший погляд, речами - цінністю власного життя. Я вперше зрозуміла як мені пощастило з безлічі молекул, частиць та інших форм життя бути тою, ким я є! Рекомендую до перегляду всім без виключення, особливо молоді, яка вважає фізику нудною та непотрібною наукою! ДЯКУЮ!
Дуже незвичайна вистава та постановка. Навіть краще сказати розповідь з поясненнями різних фізичних явищ з залученням глядачів. Вистава проходить, як легка гра місцями. Загалом враження дуже позитивні, актори неперевершені, чудово виконали свої ролі, таке враження, склалось, що вони дійсно спеціалісти в темі, яку висвітлювати. Дана вистава напевно буде цікава дітям підліткам, які починають знайомитися з фізичними процесами, всесвітом, сонячною системою....
Перший режисер України (мабуть), який вирішив покинути ІТ-сферу та піти в театральне середовище;
Засновник та куратор освітнього театрального проекту «Європейські студії» у театрі «Сузір’я»;
Створив виставу «Світ в горіховій шкаралупі» по книзі Стівена Хокінга;
Для роботи над виставою «Світ в горіховій шкаралупі», Дмитро написав листа Хокінгу в Англії та попросив його записати відео, де той читає шекспірівський монолог «Бути або не бути». Втім, ідея не втілилася через здоров’я науковця;
Любить читати актуальну сучасну драматургію і в той же час – середньовічні містерії;
Перфекціоніст detected! Відомо, що навіть після того, як прем’єра відбулася, Дмитро все одно дописує ночами нові сцени ;);
Почерком Дмитра у виставах є використання відео-проекції. Хоче поекспериментувати з елементами ігрового кіно на сцені. І має давню мрію – винести на театральну сцену відеогру.
Закінчив дитячу театральну школу (Одеса).
У 2016 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого (курс Ю.Ф.Висоцкого).
З 2016 року – актор Нового театру на Печерську.
Народився в родині акторів, які грають у Театрі на Подолі.
В період з 1995 по 1999 рр. навчався в університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого, на акторському курсі Миколи Рушковського.
Почав виступати на сцені. Приєднався до Нового драматичного театру на Печерську. Родинні перекази свідчать про те, що бабуся Ігоря Рубашкіна була актрисою, а мамин брат реалізував себе, як оперний співак.
Перші свої образи в спектаклях юнак втілив на Печерську, ще в шкільні роки. На цій сцені під його керівництвом викладача літератури Наума Ароновича Резніченко поставили «Старшого сина» А. Вампілова, «Безіменну зірку» М. Себастьяна і «Звичайне диво» Е. Шварца. Анатолій Хостікоєв через свою театральну компанію запросив актора в мюзикл під назвою «Біла ворона».
Йому дістався образ Жульєна. Перш Анатолій Хостікоєв сам грав цю роль. Актор отримав премію «Київська пектораль» за роботу над постановкою «Закон танго». Цією ж нагородою було відзначено участь у виставах «Розпусник» і «Корабель не прийде».Особисте життя
Батьком актора є Олександр Михайлович Рубашкін, який грає в Театрі на Подолі. Тетяна Константинова Печенкіна – мати, виступає на тій же сцені. Перша дружина Ігоря - Олена Лазович. Вона є актрисою Театру на Печерську.
Другою дружиною його є Олеся Власова. Вона грає на тій же сцені. Має доньку на ім'я Апполинария. Анатолій Хостікоєв став її хрещеним. Дівчинку також називають Поліна. Другу дочку звати Варвара.Сцена
Першою студентською роботою актора став образ дон Кіхота в постановці «Людина з Ламанчі». Пізніше Ігор Рубашкін приєднався до театру на Печерську. Зіграв у виставі «Пригоди Казанови». Як Панталоне з'явився в постановці режисера Себастьяно Сальвато «Арлекіно. Слуга двох панів» за К. Гольдоні. Запам'ятався глядачам як Іонич з вистави «У кожного свої дивацтва».
З'явився в постановці режисера Юрія Одинокого «П'ять оповідань Пелевіна». Втілив образ хореографа у виставі «Закон танго». В його основу були покладені твори П. Неруди, Х. Борхеса, Х. Кортасара, Олена Лазович виступила режисером. Працював над постановкою «Майстер і Маргарита» за М. Булгакову. Режисером її став Олександр Крижановський.
У виставі «Розпусник» за Шміттом зіграв Дені Дідро. Брав участь у постановці «Корабель не прийде» за Штокманну. Незабаром почалося співробітництво Ігоря з театральною компанією під назвою «Бенюк і Хостікоєв». Він виконав роль Жульєна в постановці режисера Анатолія Хостікоєва «Біла ворона». Зіграв Рослого у виставі «Про мишей і людей» за Дж. Стейнбеку.
За мотивами опери С. Гулак-Артемовського була створена постановка «Задунаєць за порогом», в якій Ігор прийняв участь, як син султана на ім'я Селім. В образі Стенлі Паркера працював над виставою «Люкс для іноземців» за Фріману. У театрі «Сузір'я», в постановці «Візит пана В» зіграв Воланда.Музичне відео
Ігор Рубашкін знявся в кліпі «Де ти мій ангел?» Юлії Войс. Далі актор з'явився у Світлани Лободи в кліпі «За що». Співпрацював Ігор і з австралійською групою Tame Impala, знявшись у кліпі Solitude Is Bliss.
З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».
З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.
З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..
Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.
У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).
Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.
З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.
« Світ у горіховій шкаралупі »
