З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сумна Колумбіана
Сумна Колумбіана
Сумна Колумбіана
Сумна Колумбіана
Сумна Колумбіана

« Сумна Колумбіана »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«У долі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість…»

Запрошуємо до по-домашньому теплої екскурсії внутрішнім світом героїні – у повному розумінні слова дорослої жінки, котра пройшла уже всі основні дії спектаклю людської долі і – просто, без пафосу та поз, спілкуватиметься із глядачами – гостями у її домі та внутрішньому світі. Драматична та життєстверджуюча водночас вистава-ретроспектива про те, що, які б злети і падіння не зустрічалися на нашому шляху, важливо «не бути рабом та сміятися, як Рабле».

Жанр: моновистава
Тривалість: 45 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Дівчинка в акваріумі для золотої рибки

« Дівчинка в акваріумі для золотої рибки »

Вистава-геометрія
Торішній сніг

« Торішній сніг »

Ідеальне вбивство

« Ідеальне вбивство »

Не детектив на одну дію
Жага моря

« Жага моря »

Подорож до себе без антракту
Лондон

« Лондон »

Моновистава
Відгуки
Мія

Протягом вистави загальні враження змінювались хаотично.. Емоції були різні...інколи було смішно, сумно, радісно, страшно.... Акторка передала всі задумана емоції своєї героїні. Дуже гарна і жива міміка. Вистава є повчальна (теза - не просто живи, а проживай кожен момент свого життя). Тема, ідея клас! Правда деякими моментами було не чути актора, деякі просто незрозумілі або трошки нудні. Все більш зрозуміліше ставала вистава під кінець.

Віра

Моновистава, незвичне подання, викликає теплі відчуття, ностальгію. Тримає у напрузі відчуття невідомості, цікавості «що буде далі?», не виснажує емоційно, а лише дає поживу для мозку. Самодостатня, сформована жінка віку 50+наводить лад у своєму помешканні, а заодно і у своїх думках, почуттях, мріях. Перебираючи речі та кидаючи їх у смітник, наче заново переживає основні віхи життя — молодість, закоханість, втрати.Дещо пробує відновити, зібрати докупи уламки подій, а дещо безжально відразу ж летить у смітник.І все під вірші Ліни Костенко, з окремими фразами із творів Забужко. Акторська робота заслуговує визнання, бо безпосередній контакт «очі в очі» з глядачами, де помітна найменша фальш і промахи, де нема розділення сцени та залу, без перерви 45 хв – це велика майстерність. Цікавість, насолода віршами, напруга від очікуваного залучення глядачів і дуже позитивний, піднесений фінал!