Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Суміш небес і балагана »
Ми вирішили назвати творчий вечір театру "Cуміш небес і балагана" (саме так говорив про мистецтво чудовий поет ХХ століття Давид Самойлов). Це вистава-спогад про те, що було в житті театру за довгі роки його існування в просторі Києва та України. Спогад про людей, які творили історію і славу цього театру. Адже 2016 рік, для нашого театру став роком декількох знаменних дат - 125 років від дня створення першого стаціонарного російського драматичного театру в Києві, 90 років із дня надання йому статусу «державний» і 75 років з дня присвоєння йому імені Лесі Українки. А ще - це своєрідний вечір акторських бенефісів. У цей вечір ви отримаєте рідкісну можливість побачити всіх своїх улюблених акторів на одній сцені в різних ролях.
У творчому вечері бере участь вся трупа театру.
Вистава "на межі святості і вад, як і сам Срібний вік. Декаданс і трохи містики чекають глядачів в "Театрі Раскольніков". Зима починає лютувати, так чому ж не догодити їй особливим подарунком - поезією? "Театр Раскольніков" запрошує вас на "Срібний вечір"! Будуть вірші і особлива атмосфера кінця 19 століття ... Чекаємо вас!
Одвічна тема – кохання! Є чоловік! Є жінка! І між ними велике виникає почуття! Багато є вистав про кохання, але більш нема таких де в пісні звучить голос найромантичнішого народу в світі. Справжній французський красень, Поль Манондіз – співатиме для Вас про щастя й біль! Він має надпотужний голос, що підійме вас до самих зірок! Ви відчуєте себе в Парижі або в Каннах. Вам буде безтурботно і п`янко. Чарівні слова жіночої української поезії, будуть летіти зі сцени від великого серця Анжеліки Гирич до ваших сердець. Поезія, що змусить вас посміхатись та плакати, мріяти, кохати й поринати до глибин великого океану кохання! Приходьте насолоджуйтесь, кохайте! Вечір буде незабутній!
Народна мудрість каже: «Чоловік тричі дивний буває: як родиться, жениться і вмирає». Весілля виступає таким чином кульмінаційним моментом: людина досягає зрілості, повноліття і вступає в шлюб, щоб створити сім’ю як основну ланку продовження роду, людства. Одруження у всіх народів здавен супроводжувалось певним ритуалом, обрядовими дійствами, піснями. Весільні пісні – не лише один з найбільш поетичних, а й найбільш складних і старовинних жанрів фольклору, що несе в собі нашарування багатьох епох. Цю виставу театру «Берегиня» було визнано однією з кращих на престижному Міжнародному конкурсі фольклорних дійств. Протягом вистави ми познайомимо вас з повним циклом весільного обряду: від сватання, дівич-вечора, викупу молодої до розподілу короваю.
Такого Україна ще не бачила! Музична комедія за мотивами одного з найпопулярніших американських мюзиклів «Продюсери». Збанкрутілий продюсер разом зі своїм партнером придумують аферу. Вони збирають гроші у інвесторів, щоб поставити провальний спектакль в надії що ніхто не прийде за грошима. Що з цього вийшло, ви дізнаєтеся побувавши на феєричному комедійному мюзиклі «Весна для Гітлера».
Театр Тіней Teulis доводить, що всі фантазії можна втілити в життя за допомогою тіней людського тіла. Ви поринете в зачаровуюче шоу і захоплюючий дух хореографію, які з легкістю полонять Ваше серце ... За останні 4 роки Театру Тіней TEULIS був фіналістом найбільших талант шоу в Італії, Туреччині, Росії, Чехії та Словаччини. Гастролював у Фінляндії, Швеції, Польщі, Чехії, Білорусії в Японії 35 тисяч глядачів стоячи проводжали артистів.
Український режисер. Народний артист України (1980). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983). Член Національної спілки театральних діячів України. Академік Академії мистецтв України (1996). Герой України.
Народився 26 квітня 1938 р. в Харкові. У 1963 році закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (1963, майстерня Г. Товстоногова).
У 1963—1966, 1970—1982 роках режисер, у 1982—1984 роках — головний режисер Київського державного академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки; 1966—1970 роки — режисер-постановник Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського; 1984—1988 роки — головний режисер Новосибірського театру «Красный факел». Здійснював постановки у театрах Ленінграда, Москви, Варни, Пекіна, Хайфи. Поставив разом з В. Горпенком телефільм «Дощ у чужому місті» (1979, 2 а).
З 1994 року є генеральним директором-художнім керівником Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.
У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, неподалік від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – постає будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як театр імені Лесі Українки.
Офіційна біографія Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.
Однак коріння театру походить до ХIХ століття: в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру.
Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.
З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.
Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників театру імені Лесі Українки.
« Суміш небес і балагана »
