Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Старомодна комедія »
Класична мелодрама радянських часів. Втім, часи можуть і змінювати назви, але людина завжди залишається людиною. І тому історія зародження кохання двох немолодих самотніх людей сьогодні хвилює глядача так само, як и тридцять років тому. Тим паче, якщо цю історію розповідають талановито та сучасно.
Ризьке узбережжя, море, сонце, догорає літо. ВІН і ВОНА... Таку картинку малює автор на початку п'єси. Саме так розпочинається їхній курортний роман...
Творча людина, інколи, здається дивною, навіть дивакуватою, наче живе в паралельній реальності. Це цілковита правда. Поки ми працюємо, їмо і, навіть, займаємося спортом, в її уяві народжуються цілі чудові світи, незнайомі нам образи, нові незабутні звуки – мистецтво. І це – чудово! А от як працювати з такою творчою людиною? Та дуже просто і весело. Сідайте зручніше та… здається вже починається. Тож зараз ми все вам покажемо, аби ви послухали. Ось якось так.
Вода дарує життя. Та на ранчо сім'ї Карі вже кілька місяців панує засуха. 101 градус не тільки за вікном, а і у стосунках між героями. Батьку не терпиться видати заміж доньку, що «засиділася» у дівках, але помічник Шерифа (чудова партія, на думку сім'ї Карі) зовсім не хоче її брати за дружину; молодшому кортить скуштувати дорослого життя, а старший - воліє позбутися тягаря відповідальності. А вже зовсім доросла дівчинка Лізі ще вірить, що до неї прийде щастя. Та в один із найспекотніших вечорів у їх двері заходить Продавець дощу… Історія кліматичної катастрофи, розказана Річардом Нешем, звучить, як небанальна історія пошуку щастя, а ще більш виразною її робить жанр мюзиклу. Потужний і несподіваний драматичний сюжет, оригінальна музика та пісні, якраві балетні номери зробили виставу насправді ідеальним поєднанням музичного і драматичного начал.
Пишеться історія, міняється географія, планети сходять зі своїх орбіт, а кохання залишається таким же непередбачуваним дійством- веселим і трагічним, наївним та ємоційним...
Париж – це місто кохання! А передмістя Парижу – це передмістя. Але якщо мешканці Парижу вирішують відпочити в передмісті – тут може трапитись все що завгодно! Чоловіки, дружини, друзі, коханці, незнайомці і навіть курчата можуть зійтись у найзаплутаніших детективних сюжетах. Яка з цього може вийти історія? – Ви не повірите. Історія як я закохався в свою дружину!
Чи легко любити? Любити людину, яка подобається багатьом – так. А якщо об'єкт любові не вписується в загальноприйняті рамки стандартів краси? Якщо треба щоразу захищатися від глузувань навколишніх або ховатися від їхніх співчутливих поглядів? Це вже складніше. Коли Том познайомився з Еллен, він навіть і не підозрював, як йому буде важко надалі. Несподівано, на противагу його почуттів до коханої, було серйозно, категорично поставлено думку людей, яких він не любив і, загалом-то, не дуже поважав. Але найкраще про п'єсу говорить сам автор: «У "Жирній свині" я бачу себе. Ця історія про людську слабкість при неймовірних труднощах, з якими багато хто з нас стикається, коли намагається прожити, захистити, зберегти те, у що вони вірять. І в цьому весь я, – благі наміри і напрочуд жалюгідні потуги зберегти обличчя , коли доходить до справи . Героїзм – річ важка». Чи витримає Том випробування, яке принесла йому любов до неординарної, «нестандартної» жінки, чи «піддасться на просте бажання подобатися і вписуватися в хоровод життя»? Про це глядач дізнається тільки в останні хвилини вистави .
Дуже зворушлива вистава. Тонкий гумор і глибокий сенс.
Дуже глибокий сенс закладено у виставу, змушує задуматись про наше життя, з ким бути поруч, як кохати і про те, як погано бути самотнім.
Закінчив Національний державний педагогічний університет ім. Драгоманова, спеціальність – український філолог. У 2014 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого. Спеціальність – режисура драматичного театру (курс Костянтина Дубініна). Навчався в Театр-студії «Дельфи» (керівник Сергій Ененберг). З 2004-го по 2007-й працював автором і ведучим програм на Радіо Київ, 98fm: «Афіша», «Прем'єра», «Його величність театр», «Сімейна абетка», «Автограф».
Режисер-постановник, сценарист театралізованих балів: «Ромео і Джульєтта» (Київська фортеця, 2008), «Бал у Лоренцо Медичі» (Національна філармонія України, 2009). З 2008 року – журналіст: інтернет-видання «Культпросвет», газети «Бульвар», «День», «2000».
Постановки: «Старомодна комедія» за п'єсою О. Арбузова Театр на Подолі (2013), «Антігона» за п'єсою Жана Ануя, Києво-Могилянський театральний центр «Пасіка» (2013 р.), «Він і вона» по А.П. Чехову, Театр на Подолі (2015 р.).
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі на Подолі працює з 1989 року.
Учасниця міжнародного театрального фестивалю 1990 року в Греції «Олімпікос».
Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчив Державну театральну студію при Ставропольському академічному драматичному театрі ім. М. Лермонтова (філіал ГІТІСу). Працював у Ставропольському академічному драматичному театрі, у Краснодарському академічному драматичному театрі, в Театрі ім. М. Гоголя в Москві.
У театрі з 2000 року.
Театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим з'явився на мистецькій території Києва в 1987 році. Комерційний успіх став можливим завдяки довгостроковому договору з тюменською нафтодобувною компанією. Театр вирушає на гастролі на південь Західного Сибіру. Зароблені кошти витрачаються на облаштування сцени та поліпшення фінансового становища трупи.
Протягом семи років з моменту свого народження Театр на Подолі був практично мандрівним, і в кожному турне отримував визнання. Так, британська газета «Обсервер» порівнювала виставу «Ніч чудес» з «бездонним океаном під час шторму». У 1993 р. видання «Гардіан» відзначило високу художню цінність музичної вистави про протиборство зі смертю «Бенкет під час чуми» з огляду на Чорнобильську трагедію. Про театр, що ризикнув привезти дві шекспірівські вистави («Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло») до стриманої Великобританії й завоював популярність в очах преси та публіки, із захопленням писали «Таймс», «Файненшіал таймс» та інші. Трупа Театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі (Шотландія), де водночас показували вистави близько 900 труп.
У 1994 р. Театр на Подолі отримав статус державного.
Академічні театри Києва завжди заслуговують на особливу увагу. У 2006 р. за видатні досягнення в розвитку українського драматичного мистецтва цього статусу набув і Театр на Подолі.
У 2015 р. будівля театру закривається на дворічну реконструкцію. Оновлений Театр на Подолі запрошує глядачів на вистави формату 5D з використанням технологічних можливостей мобільної сцени, нового звукового обладнання, проекційного екрана, снігових установок.
Театр активно займається благодійницькою діяльністю, влаштовуючи особливі вечори для людей з обмеженими можливостями. На його сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушенням слуху, театр обладнаний з урахуванням потреб людей з інвалідністю (є пандус і ліфт).
« Старомодна комедія »
