З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
SOS. Врятуйте наші душі!
SOS. Врятуйте наші душі!
SOS. Врятуйте наші душі!
SOS. Врятуйте наші душі!
SOS. Врятуйте наші душі!
SOS. Врятуйте наші душі!

« SOS. Врятуйте наші душі! »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Він – великий журналіст і йому необхідно опублікувати в газетах важливе повідомлення, навіть якщо це буде коштувати його кар'єри. І Він прийде до свого минулого – за допомогою, за порадою, і залишиться наодинці з сумнівами і невеселими думками. І ось тут з'являться «люди, що виникли в його пам'яті», завдяки яким Він вижив. І почнеться суд над совістю вижившого, який продав пам'ять про минуле і любов, подаровану йому долею.

Хто він такий? Людина, розтоптавша ідеї, за які боровся в роки Другої світової війни? Людина, яка зрадила мертвих і живих, яка зробила зраду своїм головним життєвим призначенням? І все-таки яке рішення Він прийме?

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 30 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Поступися місцем!

« Поступися місцем! »

Комедія
Корабель не прийде

« Корабель не прийде »

Драма
Всі мої сини

« Всі мої сини »

Дорога без кінця

« Дорога без кінця »

Відгуки
Вікторія

Це той приклад, коли вистава дивує - саме зміною емоцій від перегляду. На початку все здавалося повільним і трохи навіть нудним - але коли починаєш втягуватись у сюжет (і, власне, розуміти його) - стає цікаво, чим усе закінчиться. Ближче до кінця - більше динаміки, цікавіше спостерігати за зміною головного героя, аж трохи тривожно за нього. Американский журналіст, який під час другої світової війни вижив у німецькому концтаборі завдяки трьом своїм загиблим друзям, живе помірним і успішним, але не досить чесним життям - простіше кажучи, він зрадник і боягуз. Врешті він постає перед вибором - продовжувати так жити чи зробити так, як підказує совість?У вирішенні питання допомагають спогади про минуле. У залі були здебільшого старші люди. Думаю, це не єдина вікова категорія, якій сподобалося б. Декілька акторів із усіх задіяних у виставі дійсно "проживали" роль і викликали справжнє захоплення. Але не всі. І це трохи збивало. Мені трохи не вистачило акторської гри (в окремих моментах) і здалися затягнутими сцени з довгими діалогами. Важко сприймаються. Ближче до кінця це враження зникло - стало динамічніше і дійсно схоже на психологічний трилер. Можливо, це режисерська задумка (з розгортанням динаміки), але враження було таке, що не вистачило саме енергії деяких акторів. Із підслуханого в коридорі - голос, який звучить на початку постановки - це запис Миколи Рушковського. І це справило на мене якесь особливе враження. Вже післе перегляду, коли розібралась із сюжетом (слава інтернету!) подумала, що треба краще знати історію - але, чесно кажучи, у німцях-іспанцях-американських комуністах-італійцях трохи заплуталась. Проте - знову ж таки - внутрішній конфлікт у постановці важливіший, і він мені - як глядачу - зрозумілий. У залі - камерно, затишно, проте дуже душно.

Марина

Вистава зацікавила, змусила задуматись про такі поняття як "хоробрість", "совість", "відповідальність", "страх", "правда", "дружба", "вигода". Вистава залишила післясмак, коли виходиш з театру і йдеш всю дорогу розмірковуючи над проблемами, які зачіпались. Сюжет вистави показує життя журналіста - людини, яка боялася відповідальності, осуду, правди, а найбільше - своєї совісті. І коли в черговий раз доводиться приймати відповідальне рішення (від якого залежить життя великої кількості людей) стає дуже страшно. Боючись прийняти хибне рішення він звертається за допомогою до небайдужих, а попадає в капкан своєї совісті і спогадів. Безсумнівно, актори грали чудово, викликали емоції співчуття і справедливості. Насамперед тим, хто любить розмірковувати над психологічними питаннями. Вистава зацікавила від початку і підтримувала інтерес до кінця на одному рівні. Під час перегляду вистави я задумалась над питаннями: Чи можна назвати людину, яка боїться відповідальності, хороброю? У приміщенні є вказівки, які показують як потрапити в гардероб, вбиральню, до зали, в інші кімнати.

Роксолана

Дуже чудова гра акторів. Вони неперевершені. Дилема вибору, оскільки перед головним героєм, журналістом, постає вибір, як йому правильно вчинити. Перед поїздкою в Європу йому розповідають засекречену інформацію( злочинні плани американської авіарозвідки), в результаті якої, якщо він нічого не вчинить, може розпочатися війна, військовий конфлікт між США і СРСР. І тут постає найбільша проблема вибору, що робити : зробити заяву і втратити все, те , що він має або промовчати.