Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Містик, романтик, автор геніальних творів М.В. Гоголь – особливий письменник, - який зумів написати про свою рідну землю та край з такою великою любов’ю… А ще, звичайно ж, неповторний, притаманний лише йому, тонкий гумор. Гоголь вмів надзвичайно колоритно передати у своїх творах життя українського села, його побут, характери героїв, виписати Україну, мов живу.
Блискучий калейдоскоп персонажів, яскраве середовище українського народного свята і життєвих пригод, масштабне галасливе й колоритне дійство, герої, які вміють кохати, дружити, співчувати, бути щирими й жити з відкритим серцем – це все «Сорочинський ярмарок» - багатогранна весела музична комедія, що допомагає глядачам звернутися не до тужливої теми української історії, а навпаки – посміхнутися, з гумором поглянувши на героїв, їх долі та відносини. Прем’єра вистави була приуроченою до 210-ї річниці з дня народження автора - великого й талановитого письменника М.В.Гоголя.
Остання «вигадка» Мольєра. Весела, яскрава, життєрадісна вистава-феєрія з піснями, танцями, несподіваними комічними ефектами. Дивовижне поєднання класики і сучасності в режисурі та музиці. Вистава брала участь у Міжнародному театральному фестивалі в Брянську (Росія).
Неповторна атмосфера кафе-театру переносить глядача у гостинну вітальню пана Гриценко-Перепелиці. Талановитий акторський ансамбль, оригінальність сценічного майданчика та класичний водевільний сюжет зроблять вечір незабутнім. Водевіль «Сужена – не огужена!» (в сценічній версії Київського академічного театру «Колесо» – «Пристрастi дому пана Г.-П.») – перший (1881 р.) драматичний твір письменниці Ольги Петрівни Косач (дівоче прізвище Драгоманова). З 12 років Ольга навчалась у Київському пансіоні благородних дівиць, блискуче володіла французькою та німецькою мовами, бездоганно знала зарубіжну літературу, любила грати на музичних інструментах. Всі свої твори підписувала псевдонімом – Олена Пчілка. В архівах збереглося 18 п'єс, що були написані видатною українкою.
Глядачів, яким прийшлася до смаку вистава нашого театру «Занадто одружений таксист», ми знову запрошуємо на прем'єру. Сучасний майстер «комедії ситуацій», англійський драматург Рей Куні придумав продовження цієї історії. «Зразковий» громадянин Джон Сміт 15 років насолоджувався сімейним життям, маючи двох законних дружин. І тривало це доти, доки його діти від різних жінок не познайомилися один з одним в мережі Інтернет. Аж ось у Сміта і почалися серйозні проблеми. Недарма оригінальна назва п'єси Куні звучить як «Тато в павутині» - це всесвітня павутина Інтернет і павутина брехні, в якій остаточно заплутався наш герой. А розв'язка цієї сміховинної історії буде несподіваною і приголомшуючою. І, насамперед, для самого Джона Сміта.
Можливо, ми перші, хто присвятив свою творчу програму прадавній київській місцевості – Кухмістерці, яка сьогодні відома, як Березняки. Ми пофантазували про те, якими були люди, які тут мешкали, про що мріяли, що любили, які страви готували. Ми зміксували для Вас виставу та концерт, додали кулінарних рецептів, а ще дрібку гумору та гарного настрою. Чекаємо в гості на Кухмістерці!
У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.
Музикант, вокаліст, письменниця, поетеса, танцівниця, актриса, режисер.
Народилась у місті Ковелі на Західній Україні. З дитинства займалась музикою, народними та бально-спортивними танцями, класичною хореографією. Закінчила школу мистецтв по класу скрипки, фортепіано та вокалу. За роки навчання неодноразово була учасником різноманітних конкурсів та фестивалів, на яких отримувала призові місця, дипломи та відзнаки.
Вища філологічна освіта (іноземні мови – англійська, німецька, французька, польська) – Національний Педагогічний Університет ім. М.П.Драгоманова (2006 р.). Паралельно писала книги, видавала власні вірші та художні переклади, займалась драматургією в театрі, грала в різноманітних колективах як музикант та вокалістка (зокрема і при циганському театрі «Романс»), виступала в аматорських та професійних студіях.
Закінчила акторську школу-студію та відділення режисури кіно і телебачення в Київському Національному Університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого (Майстерня «Перспектива» О.С.Одинця, 2012 р.).
Протягом десяти років була куратором щорічного міжнародного театрального фестивалю жіночих моновистав «Марія» у Національному Академічному Драматичному театрі ім. І. Франко. Виступала з театральними сольними постановками та номерами, моновиставами, серед яких і авторські: «Жанна Д’Арк – година до страти» та «Марія. На смерть одного Кохання», а також власна творча програма – літературно-музичний вечір «Відблиски Срібного віку».
Дебютувала на Віденському балу у Національній Опері України під керівництвом і при підготовці церемоніймейстера Чапкіса Г.М (2009 р.).
Приймала участь у театральних виставах та зйомках – учбовий театр та кіношкола при університеті ім. І.К.Карпенка-Карого, телесеріали «Повернення Мухтара», «Легенди бандитської Одеси», «Легенди карного розшуку».
Займалась аніматорською діяльністю (власне event-агентство «$лужба $пасения от $куки»), приватними заняття з дітьми - з акторської майстерності та хореографії (центр розвитку «Майстер-клас», та «Мала Дитяча Академія»); приватними уроками іноземних мов.
Як режисер екрану відзняла два художніх короткометражних фільми за власним сценарієм – «Без десяти хвилин» та «Ой, батюшки», також є багато публіцистичного та документального матеріалу (репортажі, нариси і т. д.).
З кінця 2017 року у Ковелі заснувала і очолила як художній керівник та режисер-постановник – дорослий аматорський експериментальний театр-студію «10 ряд 10 місце», а з весни 2018 року – і студію дитячого театру.
Хореограф, балетмейстер (керівник зразкового дитячого ансамблю народного танцю «Дзвіночок»), неодноразово здійснювала постановки танцювальних номерів для акторів театру та приймала участь зі своїм колективом у виставах в якості балету.
Костюмер, реквізитор, «золоті руки» театру, також допомагає з оформленням сцени та декораціями.
Голос театру «10 ряд 10 місце», саме так – з великої літери. Інколи вона не «блистает» на сцені у певній ролі, а грає за кулісами –голосом, який супроводжує чи веде виставу або захід, висловлює думки Автора, співає... Так Голос є повноцінною діючою особою на сцені.
В колективі ще до початку його створення. Має вищу музично-педагогічну освіту, за фахом - музичний керівник, керівник хору та викладач фахових дисциплін. Музикант, шикарна вокалістка, хормейстер. Довгий час співала у самодіяльних ансамблях міста, виступала як солістка у відомих місцевих гуртах. Працює у музичній школі - керівник хору хлопчиків та у ДУ Ковельська виховна колонія – зав.клубом та бібліотекар. Надзвичайно харизматична, крута, енергійна. Жінка-метеорит, перфекціоністка до кінчиків волосся, справжній професіонал своєї справи )
Завдяки їй почалась наша плідна співпраця з колонією - колектив неодноразово представляв свої постановки вихованцям установи, приходив з вітальними програмами на новорічні свята, а також є постійним учасником щорічного Всеукраїнського заочного фестивалю самодіяльної художньої творчості засуджених «Червона Калина» (ми вже тричі приймали участь – 2017, 2018 та 2019 р., готуємось і в цьому році). Актриса за відносно недовгий час існування театру вже встигла зіграти чимало яскравих різнопланових ролей у різних амплуа, кожного разу створюючи неповторні образи та складні характери. Мріє відкрити власний арт-терапевтичний мистецький центр та об’їздити світ з гастролями свого хору.
Здобув вищу освіту за спеціальністю: філософія, соціологія, психологія, релігієзнавство. Наразі працює як коуч по фінансовій грамотності та страхуванню, експерт по біржовим торгам та фінансовим ринкам, веде власну справу як підприємець. На сцені з 5 років - танцював, був ведучим, декламував вірші, грав у різних театральних сценках, співав сам, був солістом у хорі, у вокальній групі, грав на гітарі в ВІА.
Грає на різних музичних інструментах: сопілці, акордеоні, фортепіано, барабанах, на скрипці та гітарі. Також пише пісні та музику різних стилів, приймав участь у багатьох конкурсах виконавців авторської пісні. Успішно влився і в театральний колектив, приміряючи різноманітні ролі та образи. Крім того, веде активне життя, серед хобі - рибалка, гірські лижі, піші подорожі в ліс та гори, рафтінг, вело-відпочинок, футбол, волейбол, великий і малий теніс, шахи.
Прийшла в колектив, подивившись з залу першу камерну виставу театру. За освітою – організатор-методист культурно-освітньої роботи. Зараз по спеціальності не працює, веде власний невеличкий бізнес, також виступає як ведуча.
Дуже цікава особистість - творча, креативна жінка, у якої чимало хобі – художня вишивка, книги, food-флористика, і звичайно ж, театр. У актриси є незмінна традиція – в яке б місто вона не приїхала, завжди відвідує там театральні постановки. Завжди переживає, чи справиться з роллю, інколи не вважає, що підходить на ту чи іншу роль, але коли вже починає працювати з своїм персонажем, то зростається з ним, сама придумує масу акторських знахідок. Готова вчитись і відкривати у собі нові грані.
Навчатись у студії та виступати в театрі почала, будучи школяркою старших класів міської гімназії. Згадує, що з творчим життям її пов’язала бабуся, завдяки якій дитинство Софії проходило у відвідинах театрів, галереї, концертів та культурних масових закладів. Тож, не дивно, що й своє майбутнє вона бачила нерозривним зі сценою та театром. Протягом двох сезонів приймала активну участь у виставах та інших проектах театру, а після закінчення школи вступила до університету на акторське відділення у місті Рівне. Крім того, захоплюється косметикою та візажем, відвідує різні курси, опановує музичні інструменти та отримує нові навички, які будуть на користь у майбутній професії.
Студент Ковельського центру професійно-технічної освіти. Прийшов на перше заняття театру, побачивши оголошення про відкриття студії і набір акторів перед травмпунктом, куди привіз свою сестру. Тепер жартує, що театр отак несподівано прийшов у його життя і залишився назавжди. Крім того, любить баскетбол та писати вірші на даху. Надійний, відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу, не боїться ніякої роботи, але дуже переживає за свою гру на сцені.
Найвідповідальнішою роллю свого часу стало для Михайла перевтілення у гетьмана Богдана Хмельницького, хоча в його творчому доробку вже є немало інших цікавих образів.
Студентка Ковельського промислово-економічного коледжу. З дитинства обожнювала брати участь у різних виступах, сценках, а коли на просторах Фейсбуку натрапила на відео про театр «10 ряд 10 місце», то загорілась бажанням теж стати його частинкою і вже третій сезон продовжує втілювати свою мрію на сцені. Професійно займається фотографією, і крім театру, захоплюється бальними танцями. Частий оператор та фото-кореспондент театру, а тато актриси – Володимир Мороз – добровільно-благодійний відеооператор, завдяки якому театр може презентувати глядачам відеоверсії своїх вистав та проектів.
Прийшла у театр школяркою старших класів міської гімназії. Активна, енергійна, цілеспрямована – швидко знайшла спільну мову з дорослим колективом. Охоче брала участь не тільки у виставах, а й у соціальних та благодійних проектах театру. Побажала зв’язати і подальше своє життя з театром, тож зараз, після закінчення школи працює і готується до вступу на акторське відділення у театральний ВУЗ.
Студент Ковельського центру професійно-технічної освіти. Прийшов до театру за своїм товаришем на друге заняття після відкриття студії. Легко вчиться новому, активний, з ентузіазмом освоює невідомі раніше вміння та навички – танці, володіння зброєю і т. д. Готовий виходити на сцену та грати свою роль навіть з травмами чи в гіпсах (були прецеденти). Крім театральної справи, любить грати на гітарі й співати, також займався бойовим гопаком.
У театр прийшов, будучи школярем старших класів. Згодом вступив до університету на відділення фізичної культури та спорту.
Має вищу юридичну освіту, – за спеціальністю юрист-правознавець, проте працює не по профілю. Також встигла здобути спеціальності оператора комп’ютерного набору та перукаря-модельєра. Працювала у різних сферах, наразі в декретній відпустці. З дитинства марила театром, що відображалось на активному соціальному житті у школі та університеті – виступала як ведуча, організовувала заходи і т. д.
Прийшла у колектив після відвідин вистав театру і з тих пір сміливо та стрімко рухається вперед, творчо розвивається, відкривається по-новому у кожній ролі. Пише вірші, пісні, захоплюється малюванням (долучається до графічного оформлення, театральної реклами), вміло куховарить, гарно шиє, любить фотографувати, бачить кольорові сни. Мріє про власну справу і другу вищу освіту. Прагне досконало вивчити три іноземні мови, навчитись професійно грати на фортепіано та гітарі і співати.
За середньої спеціальною освітою – вихователь дошкілля, працювала по спеціальності, вихователем у дитячому садку, наразі на пенсії. Мріяла працювати у ляльковому театрі, щоб показувати дітям вистави. Завжди в роботі намагалась знайти до всього творчий та креативний підхід, вважаючи, що основний секрет у порозумінні з дітьми заключається у щирості та любові. З радістю пішла до здійснення своєї мрії, побачивши оголошення про набір у студію театру. Захоплюється поезією Ліни Костенко, психологією, збирається освоїти англійську і продовжувати грати на сцені.
Має дві вищі педагогічні освіти – вихователя та вчителя-філолога. Працює вихователем у дитячому садочку. По національності – казашка, але переїхала з Казахстану, вийшовши заміж за українського коханого, вивчила мову і зараз вважає Україною своєю другою Батьківщиною. Спочатку була глядачем та шанувальником театру, а потім наважилась приєднатись до колективу. В роботі в театрі стрімко виросла за рік зі статистки та героїні масових сцен до яскравих ролей першого плану. Син відвідує дитячу студію театру. Надзвичайно творча і багатогранна, цілеспрямована і відповідальна, постійно вчиться і розвивається, мріє й надалі дарувати свій талант людям, а ще – політати на повітряній кулі та дельтаплані.
Має середню спеціальну освіту – бухгалтер, також закінчила курси крою та шиття, як кравець легкого жіночого одягу. В минулому була підприємцем. В житті шукала себе, тому змінювала різні професії. Стати актрисою – було дитячою мрією, тому, коли з’явилась можливість грати в місцевому театрі – відразу записалась у студію та почала відвідувати заняття і репетиції. Крім того, Олена є членом літературної спілки «Творчий світ» – пише оповідання і вірші, у вільний час любить читати книги.
Має середню спеціальну медичну освіту, а також – вищу – реабілітолога та фітнес-тренера. Працює медичною сестрою, також є сестрою милосердя, займається благодійністю. Театральну діяльність, за словами Валентини, вона шанує з шкільних років: завжди була ведучою свят, декламувала вірші, приймала участь у сценках і постановках та хотіла й по-справжньому грати на сцені. У театр прийшла після дебютної вистави колективу, подивитись на виступ сестри (Марія Богданович-Менько) і швидко стала в ньому теж своєю.
Має середню спеціальну бухгалтерську освіту. Жінка, яка доводить нам щодня, що вік – це умовність, а втілювати мрії у життя ніколи не пізно. Вона з дитинства мріяла про сцену та театр, але не склалось – життєві дороги повели в інший бік. Втім, коли тобі трошки за 60 – все тільки починається, бо пані Марія таки прийшла у театр і навіть подолала свій страх, зігравши у дебютній виставі театру головну роль, а потім «ввійшла у смак» і стала пробувати себе у різних амплуа.
Крім цього, жінка пише і видає книжки для дітей, займається благодійними справами, нещодавно втілила ще одну мрію – змогла потрапити на Святу Землю паломницею і збирається вчити англійську, аби подорожувати. Це ще раз доводить, що все у наших руках.
Музикант за освітою, працює викладачем у музичній школі. Грає на гітарі та барабанах, має свою музичну групу. Крім музики та театру, займається спортом – з легкістю жонглює тяжелезними гирями, згинає цвяхи та металеві прути. З радістю застосовує свої вміння та таланти не лише на виступах та виставах, а й в благодійних та соціальних проектах театру.
Здобув середню спеціальну технічну освіту та професію автомеханіка, проте пробує себе зараз у різних галузях. У театр прийшов вслід за друзями – спочатку, як волонтер – допомогти, потім спробував себе у ролях в масовці і далі потроху став своїм. Також любить грати на гітарі, складати пісні, захоплюється комп’ютерною справою, програмуванням.
Мріяла потрапити до колективу театру з моменту його відкриття, але довелось чекати, поки додасться дитяча студія. Згадує, що батьки були не в захваті, але Валерія настояла на своєму і прийшла на перше заняття, - було дуже страшно, але вона розуміла, що це те - чого так хотіла і вирішила твердо, що надалі хоче пов’язати з театром своє життя. Також дуже подобається фотографувати, цікавить і мистецтво візажу. Мріє відвідати багато країн, досягти успіху в улюбленій справі та завжди розвиватися в різних галуззях, ніколи не стояти на місці.
Має дві середні спеціальні освіти (швея-вишивальниця та офіціант / бармен) і вищу – економічну, але наразі працює як приватний підприємець – веде власний бізнес. Ще в дитинстві, займаючись у дитячій акторській студії, мріяла про сцену та ролі. Сьогодні – жінка справжня бізнес-вумен, яка з легкістю справляється і зі справами фінансовими, і з творчим хобі – життям в театрі, і з великою родиною, яку теж у повному складі долучила до театрального мистецтва: чоловік та четверо дітей актриси (Андрій Трейгут, Софійка Трейгут, Дмитро Завацький, Ульяна Завацька) вже неодноразово приймали участь у проектах та постановках театру, допомагаючи та виручаючи у найвідповідальніші моменти. Тамара додає кожній своїй ролі якусь неповторну родзинку, пропускаючи образ крізь себе.
Прийшла школяркою до дитячої студії театру, побачивши оголошення про набір у школі. Займаючись у студії, проявила себе активною, цілеспрямованою, талановитою ученицею та пройшла конкурсний відбір на участь у масовці у виставі дорослого складу театру. Поступово почала залучатись і до інших вистав та проектів – соціальних, благодійних, приймала участь з дорослим театром у загальноміських заходах. Крім цього, веде активне громадське життя – є президентом школи, куратором у молодіжній міській організації, виступає як ведуча та аніматор.
Закінчила училище культури за спеціальністю - організатор масового дозвілля та хоровий диригент. Працювала в школі як художній керівник, потім встигла спробувати себе і в інших професіях. Завжди була учасником самодіяльних вокальних, хорових колективів міста. А коли з’явилась можливість займатись у студії театру, радо нею скористалась і приєдналась до колективу. Дуже любить грати на фортепіано, співати та декламувати вірші. Мріє приміряти незвичні ролі та амплуа.
Прийшла до студії театру, побачивши фото та відеовиступів у соціальних мережах, адже стало цікаво дізнатися як це, спробувати щось нове. Також любить вишивати бісером та нитками, веде власний блог, захоплюється волейболом. Найбільша мрія, крім сцени – подорожувати.
Здобула вищу освіту як філолог та середню-спеціальну як бухгалтер-фінансист. Наразі працює у власному бізнесі. Про акторську професію мріяла з дитинства, тому, дізнавшись про відкриття студії, відразу ж прийшла до театру – перешкодою не стала навіть чимала відстань між населеними пунктами (аби добратись додому після занять чи репетицій, потрібно змінити кілька видів транспорту та витратити не одну годину).Крім захоплення театром, Світлана займається вишивкою бісером і нитками та в'язанням, також пише вірші, гумористичні оповідання, романи.
Прийшла за подругою, яка вже відвідувала дитячу студію театру, спробувати себе і залишилась. Згодом проявила себе активною, цілеспрямованою, талановитою ученицею та пройшла конкурсний відбір на участь у масовці у виставі дорослого складу театру. Поступово почала залучатись і до інших вистав та проектів – соціальних, благодійних, приймала участь з дорослим театром у загальноміських заходах. Вважає своїм основним хобі і дозвіллям – саме Театр та мріє у подальшому вступити на акторське відділення.
Ковельський аматорський експериментальний театр-студія розпочав свою діяльність зовсім недавно – з грудня 2017 року почалися репетиції малого складу театру-студії, а 22 січня 2018 року - відбулася перша прем'єра – камерна вистава «Крижем» та оголошений набір для усіх бажаючих навчатись та творити. З першого лютого 2018 року для студійців розпочались тренінги, уроки, заняття та репетиції. 27 березня 2018 року – на Міжнародний день Театру Ковельський аматорський експериментальний театр-студія обрав собі назву – «10 ряд 10 місце».
На сьогоднішній день підібралась чудова команда творчих, амбітних, інтелектуальних, енергійних людей абсолютно різного віку та роду зайнятості – у складі театру-студії зараз близько 50 учасників, які бажають розвиватись та творити, а також – робити щось значиме та корисне для свого міста, для своєї країни, адже мистецтво не має кордонів.
Крім дорослого складу, «10 ряд 10 місце» має ще й дитячу студію театрального мистецтва, в якій навчається і працює більш як півсотні талановитих юних акторів – віком від 6 до 16 років.
В репертуарі театру – вистави та постановки різних форм і жанрів: камерні та моновистави, перформанси, експромти, музичні комедії та шоу-мюзикл, вистава-щоденник, документально-драматична вистава VERBATIM, імерсивні та інтерактивні вуличні постановки, анімаційні театралізовані вистави для дітей, драматично-пластична інсталяція, історична драма, філософсько-політична драма та інші. Крім того, театр бере активну участь у соціальних проектах – це вистави та розвиваючі програми для вихованців ДУ «Ковельська виховна колонія», військового ліцею, майстер-класи для школярів, благодійні проекти для дітей-сиріт та малозабезпечених сімей, акції для молоді і т. д. Колектив театру-студії «10 ряд 10 місце» зі своїми постановками постійно бере участь у різноманітних загальноміських заходах.
На сьогоднішній день були здійснені поїздки на фестивалі - Всеукраїнський, у Києві (Theatre Day Fest), та міжнародний, у Черкасах (Fortuna Fest). З обох фестивалів театр повернувся з відзнаками та нагородами: за виставу-диптих за мотивами історичних романів Ліни Костенко - «Берестечко» та «Маруся Чурай» - драму «Несказане лишилось несказанним…», представлену на камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка в рамках фестивалю День Театру театр «10 ряд 10 місце» був нагороджений дипломом та відзнакою у номінації «За сценографічне рішення вистави», а також – окремим дипломом – «За натхненну творчу роботу по інсценізації творів Л.Костенко», а за філософсько-політичну драму – новелістичну трилогію за мотивами новел В.Гребенюка – «Поки прядеться нитка…», показану на Fortuna Fest, - отримав відзнаку і нагороду в номінації - «За найкраще трактування патріотичної теми і висвітлення соціально-гострих питань українського суспільства».
Також «10 ряд 10 місце» вже тричі був учасником щорічного Всеукраїнського заочного фестивалю самодіяльної художньої творчості неповнолітніх засуджених "Червона калина», та співпрацює з ГО «Велика ідея», неодноразово приймаючи участь у проекті «100 ідей для дітей» - у Ковелі та у «Фестивалі професій» в Луцьку.
В умовах карантину та ізоляції театр-студія «10 ряд 10 місце» став учасником двох великих дистанційних проектів. По-перше, долучився до незвичайного міжнародного проекту - ALAMBARI #TogetherAtTheSameTime - від театру "ДАХ", ГОГОЛЬFEST, та гурту ДахаБраха, який потрапив у книгу рекордів – так як це була перша цифрова знакова подія, яку зафіксував національний проект Книга Рекордів України - наймасовіший цифровий онлайн-флешмоб одночасно зі стрімінгом і зйомкою онлайн-кліпу, тривалістю п'ять неділь поспіль, з найбільшою кількістю учасників та артистів з найширшою географією! Фінальний флешмоб в цифрах склав: 23 країни, 57 міст, 18 команд, 150 учасників. Театр-студія «10 ряд 10 місце» був радий долучитись до створення нової форми взаємодії на перетині цифрового та фізичного світів та стати частиною цього проекту і отримати такий неповторний досвід.
По-друге, театр став учасником Першого Міжнародного Театрального інтернет-конкурс «Театр.NET», де за рішенням журі та членів експертної ради отримав нагороди: за режисерський конкурс Альоні Малюзі-Мельниковій (худ.керівник та режисер театру) було вручено диплом Лауреата другого ступеню - за виставу "Снігова Королева" (номінація "Дитячий Театр") та диплом Лауреата третього ступеню - за виставу "Сорочинський ярмарок" (номінація "Аматорський Театр"). Також відзнаки та дипломи й схвальні коментарі експертів отримали і самі вистави. Ще одним цінним моментом стала оцінка глядачів - на сайті проекту були представлені вистави учасників для перегляду та голосування за «Приз глядацьких симпатій» у всіх номінаціях. Більше 60 тисяч глядачів з 30 країн світу підтримали конкурсантів своїми голосами. «10 ряд 10 місце» на всесвітньому глядацькому голосуванні, завдяки підтримці своїх шанувальників та глядачів, у номінації «Дитячий Театр» - посів шосту сходинку, увійшовши в десятку найбільш вподобаних - шоу-мюзикл "Снігова Королева" - 660 голосів, а в номінації «Дорослий Аматорський Театр» - потрапив у "золоту п'ятірку", посівши четверту сходинку - музична комедія "Сорочинський ярмарок" - 1261 голос.
У найближчих творчих планах театру – інтенсивний практикум та тренажі, та продовження підготовки нової прем’єри, а в перспективі – хотілося б попрацювати над експериментальними формами постановок з поєднанням творів різних письменників та над зарубіжною класикою.