« Сонячна лінія »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження

Всю ніч подружжя намагається знайти взаєморозуміння, дійти до «позитивного результату». І ось вже 5 ранку, а виходу все не видно .... Нашим очам постають останні найвідчайдушніші спроби оживити любов. Невдача за невдачею. Злам за зламом. Все як в житті .... Але все-таки сама божевільна і відчайдушна проба - і видніється надія, ..

Біль перетікає в несамовитий гумор і навпаки. Кожен зможе побачити себе і свого партнера і, можливо, прийде розуміння, адже з боку все краще видно.

Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (1)
Діана

Кожному знайома картина, коли на кухні подружжя «натхненно пилить одне одному мізки». Уявляючи цю сцену, у голові так і виринає добірна лайка й відерце бруду, яким люблячі чоловік і жінка по черзі обливають один одного. Так постановка «Сонячна лінія» режисерки Наталії Яновської (за однойменною п’єсою російського драматурга Івана Вирипаєвого) ставить нам перед лобом стіну тотального непорозуміння. Наче промовляє до вас: «Подивіться, хіба ж у вас не так само? Хіба ж ви не втомилися шукати розуміння все подружнє життя, як ту голку в сіні?». Під час вистави я наче спостерігала за собою чи своїми знайомими. Емпатійний ефект 3-D гарантовано. Непорозуміння ховається куди глибше, ніж в стінах, які ми вибудовуємо. Це гарно ілюструє наскрізна метафора — сонячна лінія. Уявіть собі свою другу половинку, яка лежить на ліжку. Уявили? Сонячний промінь так падає на його/її тіло, що ви чітко бачите дві половини. І в якийсь момент ви усвідомлюєте, що це не оптична ілюзія, а ще одна витівка цього світу: одну частину цієї людини ви страшенно кохаєте, а іншу — хочете задушити. Цей мотив стає всім у постановці: сюжетом, проблемою, зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою. Усім. Та найголовніше не просто вловити цю сонячну лінію у своєму житті, а намагатися подолати її. Як показують герої вистави — Барбара й Вернер — це до болі складно. Хто зробить крихітний крок? На чию ж половину дозволить переступити его героїв — його чи її? Що робити з тією пустою стороною?... Але вони намагаються. Місцями доходить до комедії або трагедії, бійки чи сексу, егоїстичних проклять і страху втрати, ревнощів і ненависті. Жанр вистави «комедія» скоріш за все підказує вам, чи завершаться спроби подружжя порозумітися успішно. Хай там як, але боротьба з сонячною лінією ніколи не зупиниться. Навіть якщо любов панує в вашій сім’ї, непорозуміння знайде вас. Бо ми люди. І ми різні. Ми змушені доводити всім, що заслуговуємо на увагу і на порозуміння, бо ми живі, а егоїзм підриває нашу людяність. Перед нами сильні герої. Хоч вони і сильні індивідуалісти, та ми бачимо скоріше збірні образи. І це прекрасно. Наче сама режисерка життя спустилась до нас на землю і показує нам: «Ось дивіться. А це ви, саме так ви виглядаєте під час сварок». Мені здається, лише вмілі актори зможуть зіграти так, щоб кожен побачив себе в них. Усі майже дві години ти не сумніваєшся, що Денис Шевченко і Марина Герасименко — це Вернер і Барбара. Щоправда, є один нюанс. З перших секунд постановки ти дивишся на актрису і розумієш, що щось не так. Наче грає нефальшиво, але щось таки давить. І, мені здається, я вловила, що саме. Маска. Самій же Барбарі давить її маска. Вона виглядає в ній напрочуд одіозною, стервозною, хоч і спокусливою й досить освіченою. Лише тоді коли вона не надіває на себе маску жертви або анархістки, яка бореться за допомогою своєї сексуальності, вона справжня. Тоді коли йде Вернер і її очі злякано ловлять його силует. Тоді коли її коханий зізнається, що все життя любив її легкість. Я погоджуюсь із визначенням п’єси як терапевтичної. Ти наче дивишся, сидячі на кушетці в психолога, на своє теперішнє/потенційне життя, і розумієш, що ні в якому разі не можна давати сонячній лінії розколювати твоє життя далі. Як вдало зазначив драматург, сонячна лінія бере початок не в наших партнерах, а в нас самих; лише тоді, коли ми справимось з собою, ми зможемо вибудовувати порозуміння з іншими.

Ми знайшли 5 схожих вистав
Особисто. Привселюдно. Непристойно.
Дні пролітають зі свистом
Подарунок потрібно заслужити
Ненормальна
Скамейка