Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Сонечко та Вітерець »
Коли твоя дитина робить перші крочки, у тебе в житті теж все як в перший раз. А Світ навколо сповнюється яскравими й добрими дивами! І чим яскравіші вони, тим щасливіше настрій в тебе і твоїй дитини! І перше знайомство з театром, з територією чарівних знахідок і відкриттів, – це ще один крок в пізнанні Світу і самого себе.
Ми створили виставу-гру «Сонечко та Вітерець» для малечі 1,5-4 рочків де навчання й педагогіка поєднаються чарівними нитками театрального мистецтва. Саме в цій виставі Ваші маленькі Сонечка та Вітерці знайдуть своїх друзів, спробують з ними затоварищувати й вдосталь награтися. А якщо це Ваш перший вихід до театру, то ми обов’язково закохаємо дитину в це чарівне мистецтво театру! Й воно буде для вас гарним помічником у пізнанні світу на все життя.
Чого тільки не може трапитися під Новий рік, особливо, якщо якісь капосники захочуть зіпсувати свято! Баба Яга, Вовк та Лисиця, почувши по телевізору привітання Діда Мороза, вирішують викрасти Новий Рік, аби свято було тільки для них. І, може, їм би це і вдалося, якби не маленьке Зайченя… Як наш малий герой намагався перешкодити викрадачам і що з цього вийшло, маленькі глядачі побачать, завітавши на новорічну виставу.
На найменших глядачів чекає весела історія про те, як Курча-сестричка визволила Курчатка-братика, якого викрала хитра Лисиця. Граючи між собою, пустунчики-курчата можуть посваритися, проте коли мова йде про серйозні речі, стоять одне за одного горою. Постановка здійснена у формі гри, де актриси зі сцени спілкуються з дітьми та пропонують малятам допомагати героям казки. Казка показує приклад дружніх і теплих стосунків між рідними, відданості друзям та бажання стати на захист один одного у разі потреби.
Історію про холодний світ Снігової Королеви, яка студить людські душі, розкажуть малюкам два чарівника Оле-Лукоє. Одного морозного зимового вечора, коли на дворі завиває хуртовина, Снігова Королева перетворює добре чуйне серце маленького хлопчика Кая на крижане і забирає його у свої льодові володіння. Але смілива Герда відразу вирушає у далеку путь, аби визволити брата. Попереду – довгий шлях, безліч небезпек і випробувань. Але жодні труднощі та перешкоди не налякають дівчинку, адже її веде благородна мета – врятувати брата і розтопити його крижане серце.
«Хто-хто в теремочку живе? Хто-хто в невисокім живе?» У нашому «Теремі-теремку» зібралася цікава компанія: Жабка толокно товче, Мишка пироги пече, Півник на гармоніці грає, а Їжачок теремок охороняє. Дружна, весела родина! «Але ж це не всі герої казки!» - скажете ви: «Вовк, Лисиця, Ведмідь – хіба їм не хочеться до теремка?». Звісно, хочеться, ще й як! А от ділити його із звірятами-малятами вони аж ніяк не бажають! Та наші малята виявились не такими вже й беззахисними – гуртом можна протистояти будь-якій загрозі та зберегти власний дім від зазіхань! А розповість цю казочку дітлахам веселий і кмітливий оповідач, який зовсім не збирається приховувати своїх симпатій до мешканців теремка. Обов'язково зазирніть до «Теремка» – і ви також не зможете їх не полюбити!
Новорічний гармидер – це концертно-ігрове шоу, в якому приймають участь: клоун-ведмідь з неповторним номером, кіт-факір та змія з магічним виступом, чаклунка – Герміона VIII здивує Вас своїми унікальними здібностями, приборкувачка диких тварин – Рашумба Тумба Юмба – із самої Африки, унікальне підводне шоу, та головна зірка цього шоу – дресирований КРОКОДИЛ! Також на Вас чекає зустріч із Дідом Морозом та Снігуронькою, ігри з глядацькою залою, танці та пісні.
Художня керівниця театрально-драматургічної студії Школа Магії Театру (Харків). Співзасновниця ГО «Платформа театральних ініціатив». Режисерка, організаторка театральних фестивалів. Переможниця всеукраїнського театрального конкурсу Taking the Stage Британської Ради в Україні.
Навчалась у Харківському Національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського (2014-2018 р.р.), отримала диплом магістра за спеціальністю – “Майстерність актора театру анімаціїї”. Актриса задіяна у багатьох виставах театру. Виконує головні ролі у ліричних, ігрових та комедійних амплуа.
Закінчила Харківську державну академію культури в 2019 році за спеціальністю «актриса драматичного театру і кіно».
Закінчила Харківську державну академію культури (ХДАК) як бакалавр, а потім, як магістр (2020р). Отримала кваліфікації: “Актриса драматичного театру і кіно” і “Магістр сценічного мистецтва”. Успішно бере участь та грає як артистка у багатьох театральних проектах Харкова. Артистка Платформи театральних Ініціатив (ПТІ), артистка Харківського акустичного музичного театру (ХАМ), артистка документального театру.
2019 року закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю актор театру анімації за художнього керівництва Дмитрієвої Оксани Федорівни.
Навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого) у 2008-2013 роках, на театральному факультеті за спеціальністю – Актор театру драми і кіно. Майстерня заслуженого діяча мистецтв України Мойсеєва С. А.
Має різнобічний акторський досвід, пробує себе в різножанрових амплуа: актор Навчального театру в Києві (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого); актор Молодого театру (2010-2013 р.р., Київ).
Євген також має досвід роботи в українському кінематографі, має низку Всеукраїнських дипломів і грамот.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.
З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.
У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача.
Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.
Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому.
У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.
З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко.
З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.
« Сонечко та Вітерець »
