« Сон літньої ночі »
Комедія, феєрія
Ми відвідали
цю виставу
16 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
українська

«Сон літньої ночі» – найбільш романтична з усіх комедій Шекспіра. Це чарівна феєрія, і, в порівнянні з його іншими творами, вона являє собою зовсім іншу природу творчості Шекспіра, це фантастичний бік світу. В цій комедії могутній реаліст дав волю своїй уяві. Він наповнив п’єсу вигаданими, фантастичними істотами, явив події таким незвичним чином, що у глядача складається відчуття подібне тому, що людина відчуває під час сновидінь.

Ролi виконують:
Ведуча вистави
Ведуча вистави
Нік Навій (Пірам)
Юрій Якуша
Нік Навій (Пірам)
Володимир Гладкий
Пітер Клинець (Пролог)
Микола Данилюк
Френсіс Дудка (Тізба)
Володимир Плахов
Том Носік (Мур)
Ярослав Герус
Том Носік (Мур)
Максим Сохань
Робін Замірок (Місяць)
Сергій Кучера
Гембель (Лев)
Валерій Войтенко
Павутинка
Лісова істота, римлян
Мирослава Філіпович
Лісова істота, римлян
Марина Лях
Лісова істота, римлян
Марина Гунько
Лісова істота, римлян
Лісова істота, римлян
Марія Северілова
Лісова істота, римлян
Ірина Лановенко
Лісова істота, римлян
Андрій Бейник
Лісова істота, римлян
Тарас Мельничук
Лісова істота, римлян
Євген Бондарський
Лісова істота, римлян
Микола Данилюк
Лісова істота, римлян
Сергій Кучера
Лісова істота, римлян
Олена Михайліченко
Лісова істота, римлян
Марія Бруні
Лісова істота, римлян
Дар'я Петрожицька
Лісова істота, римлян
Максим Сохань
Лісова істота, римлян
Дмитро Усов
Лісова істота, римлян
Дар'я Кривошей
Лісова істота, римлян
Владислав Оніщенко
Лісова істота, римлян
Максим Канюка
Лісова істота, римлян
Віталій Дерев'янчук
Лісова істота, римлян
Вадим Куценок
Лісова істота, римлян
Ольга Стрекозова
Лісова істота, римлян
Андрій Любіч
Режисер постановник:
Команда супроводу:
Художник по костюмах
Автор музичного оформлення
Хореограф
Асистент режисера
Відгуки (4)
Інна Б.

Динаміка, драйв, свобода самовираження мене особисто неймовірно захопила. Через 10 хвилин вистави я й забула, що я в театрі. Занурилася в світ подій. Гра акторів, їх здатність до самовіраження неймовірно сподобалося. Постановка відмінна, хочу ще побувати і піти не одна, а з друзями, щоб і вони побачили таку сміливу вільну постановку. Так вийшло, що я намокла до нитки поки дійшла до театру, але під час вистави я і думати забула про дискомфорт. Швидко забулися негаразди і протягом всього спектаклю відчувалася енергія життя. Деякі актори проявляли такі емоційні реакції за якими хотілося і хотілося спостерігати, та й взагалі дуже хотілося приєднатися до них! Дуже сподобався гумор у виставі. Нууу, дуже складно було стримуватися від сміху, так як деякі ситуації були трагічними і в той же час драма ситуації була завуальована гумором. Відмінний спектакль! Я в захваті, що сходила і побачила таке дійство і таких класних людей, що грають різні ролі. Хочу побачити ще раз цю виставу, тільки наступного разу з друзями!

Анна О.

Чи бувало у вас таке, що ви приходите до театру, вмощуєтеся позручніше і безцаремонно засинаєте? А які сни тоді сняться - просто диво. От і я у Театрі юного глядача на Липках побачила сон, та не просто сон, а "Сон літньої ночі". "Сон літньої ночі" - одна з моїх улюблених комедій Вільяма Шекспіра, її діалоги чарівні, як і весь сюжет. І я бачила не мало театральних вистав, екранізацій та інтерпретацій цього безсмерного твору. Але "Сон..." ТЮГу на Липках неможливо порівняти з жодною з них. Адже він поєднує в собі чудові декорації й костюми, гру та пластику акторів, злагоджену роботу світла та звуку, а головне все це приправлено неймовірним, небаченим досі, еротизмом. Надзвичайно цікаво те, що діалоги героїв дещо обрізали, але ті слова, що залишилися, супроводжувалися такими вдалими і майстерними рухами, жестами та пластикою, що класична вистава отримала нове звучання. Я б навіть сказала, що значення фраз кардинально змінилося і мене це вразило. Особливо цікаво було спостерігати "перетягування Гелени")) Думаю, вистава втратила б свій шарм, без костюмів героїв. Цей одяг не тільки красивий, він ніби володіє магією та заглиблює нас у світ головних героїв, хоч це Афіни, хоч казковий лісовий світ. Із персонажів сподобалися виконання ролей Ніка Навія, Гелени, та просто неперевершеного Пака (у виконанні Марини Андрощук). Бо саме їх інтерпретація була особливо вдалою та новою. Так кому ж варто дивитися такі сни? Без сумніву - особам старше 16 років (як рекомендує адміністрація театру). Інших обмежень і бути не може.

Алла

«Сон літньої ночі» одна із найпоетичніших комедій Вільяма Шекспіра. Вона справляє враження зовсім неповторним поєднанням реального та фантастичного, серйозного та смішного, лірики та гумору. Шекспір настільки гармонічно поєднав усі ці елементи, що критичний аналіз, руйнує поетичну цільність твору. Але з іншого боку, можливо, він у якійсь мірі проллє світло на задум Шекспіра та на засоби, які він застосовував. У цій комедії є дві основних дії — реальне та фантастичне. Але всередині кожного з них є свої градації. Вони втілені у сюжетні мотиви, які створюють дію комедії. Режисер вистави: Віктор Гирич - народний артист України, художній керівник і директор Київського театру юного глядача на Липках. «Сон літньої ночі» Шекспіра. Вистава для дорослих, на афіші спеціально зазначені  вікові обмеження — «Особам до 16 років перегляд заборонено». І недарма, бо постановка пронизана поезією веселого еротизму. Тут таке сплетіння пристрастей і тіл, ніг, рук і торсів, що не одразу вдається розгледіти, де чия голова, а де чий хвіст. Хвости тут також є, бо у Шекспіра в цій п’єсі, як відомо, хтось перетворюється на віслюка, а хтось виходить на сцену в образі лева. Мимоволі думаєш: як актори все це витримують?      У цій виставі — дивним чином крізь темний хаос пристрастей проступає Порядок і Гармонія.... У виставі бере участь велика кількість талановитих акторів. Гра - блискуча. Емоції переповнюють. Рекомендую для перегляду.

Юлія

В Київському академічному театрі юного глядача на Липках я побувала на виставі-феєрії "Сон літньої ночі" (за відомою романтичною комедією Шекспіра). Сюжет відомий всім, хто вчився у школі - дві дівчини та два хлопця хочуть бути разом з тим, кого кохають. І кожен з них намагається щось для цього зробити, у кожного своя мета і свої способи її досягти, але неочікувано в події втручаються фантастичні (невидимі закоханим) істоти, які заплутують все ще більше. В даному випадку це не просто романтична комедія, а ціле феєричне дійство, наче дійсно побачене сновидіння. Костюми гарні, дівчата красиві, хлопці молодці. Ось лише дуже здивували дивні, дуже дивні рухи двох головних героїнь, я б назвала частину їх рухів не те, щоб неспристойними, ні, скоріше - не властивими цим ролям, думаю, Шекспіру такі дивні рухи не снилися. Мені не сподобались ці дивні рухи обох героїнь, незграбно-пародійні, натяк на еротичні наміри. Все було гарно, весело, романтично, але час від часи тими дивними рухами дві головні героїні якось перетворили тонку романтику і веселу інтелігентну комедію на грубий гумор, наче у розрахунку на глядача, якого модна розсмішити та пройняти лише так - кривлянням та грубим натяком на еротику у вигляді перекривлювання, трясіння частинами тіла наче під напругою , вдаючи пристрасть чи бажання. Виглядало якось похабно, навіть неприємно, коли ніжна закохана починала труситися тілом, наче рівень жіночності різко впав . Але ж обидві героїні у Шекспіра були тонкої душі. Навіть для комедії, навіть для феєрії це якось ...скидається на низькопробний гумор, а це ж комедія Шекспіра, а не фабрична самодіяльність. Взагалі, можна було не звертати уваги на ці дивні рухи двох "закоханих афінянок" , не бачити їх місцями грубої пародії на еротику, що мало викликати сміх, але ..але ж таки це подіяло і люди сміялись. Другим моментом, що також постійно протягом вистави дивувало - це ...поява "Руслани з її дикими танцями", тобто...раптом у ролі народу, що веселиться, на сцену вискочили люди на чолі зі співаючою дівчиною. І чесне слово, це було настільки схоже на Руслану і її "дикі танці", що виникло питання, а чи не вона це часом? І слідом наступне питання - а нащо було так схоже на неї робити? Взагалі актори молодці, дуже пластичні. Було відчуття, що я потрапила на виставу театру пластичної драми, а не в ТЮГ. Було цікаво не лише слідкувати, як ця феєрія розвиватиметься, але ще й хотілось почути, чи не скажуть наприкінці вистави, що це таки актори з театру пластичної драми, але ні - всі свої)). Феєрія весела, але місцями гумор грубуватий за рахунок тих дивних рухів - "еротонатяків" Гелени та її подруги. Це ж сон літньої ночі, а у ві сні все може бути. Тож вистава весела, особливо забавний "віслюк" та дуже цікаво було дивитись "виставу у виставі" наприкінці, актори молодці!