З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сон. Комедія
Сон. Комедія

« Сон. Комедія »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

В основі моновистави – знаменита поема Тараса Шевченка «Сон» (1844), яка поєднала у собі риси політичної сатири і містерійного дійства. Це поетично-філософська рефлексія над історичною долею України, а разом з тим – унікальне слово в культурному контексті першої половини ХІХ століття, де пересікалися і Гоголь, і Пушкін, і Міцкевич.

Ліричний герой Шевченка уві сні летить над землею, і йому відкриваються дивні видіння, подібні до апокаліптичних візій Данте і Гойї. Немов у калейдоскопі змінюються химерні образи: три ворони, що символізують злі сили українського, російського і польського народів; ідилія української природи і псевдонаціональний вияв почуттів; воєнщина і солдатська муштра; Петербург з царем і царицею, з самодурами-чиновниками й імперськими пам’ятниками. Фантасмагорія видінь і візій, образів, поданих у пародійному, саркастичному, гротесковому вияві посилює трагізм української історії.

Сучасна театральна версія «Сну» апелює як до історії, так і до сьогодення. Це вистава-прощання з тоталітарною системою у будь-яких її проявах, з пост-імперськими синдромами і комплексами національної меншовартості.

Жанр: моновистава
Тривалість: 50 хвилин
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Не плачте за мною ніколи...

« Не плачте за мною ніколи... »

Моновистава
На дні

« На дні »

Драма
Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу

« Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу »

Комедія
Сойчине крило

« Сойчине крило »

Драма
Відгуки
Уляна

Часом було страшно, моментами трохи нудно. Сюжет складений на основі трьох поем Тараса Шевченка: Кавказ, Сон та Великий Льох. гра акторки мені сподобалася. Було цікаво спостерігати за нею на сцені. я б додала декорації, музичний супровід.

Марія Б.

Вистава не може залишити байдужою, бо з першої хвилини захоплює, і ти ловиш кожне слово Шевченка і переосмислюєш наскільки він актуальний зараз, звучить так само актуально, як 200 років назад. Ніби нічого не міняється, і ми наступаємо на ті самі граблі історії. Важко розповісти сюжет, бо за основу взялася поема "Сон" з вкрапленнями уривків з "Льоху" і "Кавказу" аби підсилити ті слова, які лунали зі сцени про славну історію, як було і як є, що нічого не змінне, бо москаль не міняє своєї сутності, і нічого, що Шевченко говорить це про Петра, що на коні сидить і руку простягає, неначе весь світ хоче загарбати, і що сміється з нашої мови, коли відповідаєш: "знаю, я по вашому цвіркати, але не хочу" і отримуєш у відповідь "чудний", бо то "просвещенний каламар" з тобою балака і руку простягає за взяткою, бо без того діла ніяк в царські хороми не попадешь. Пролітаючи над своєю землею, ти бачиш її красу, але хочеш втекти, бо кругом несправедливість, брат на брата ножі точить, а хтось в печінку так пазури запустить, що не порятують ні жінка, ні діти. Подальше від цього раю, де люди мовчать, може й так і треба. Слова поета ранять, бо підняті теми мови, рідної землі, яку доводиться захищати від зазіхань ненаситності амбіцій інших, еміграції - це сьогодення.Дві категоріям людей я би порадила - це старшокласники, щоб вони відкрили собі не типового Шевченка, не шкільного замусоленого навязаного шкільною програмою, а сучасника, який розказує про сьогодення, про реалії теперішнього часу. І майбутнім акторкам і акторам, аби побачити майстерність виконання.