« Собака на сіні »
До безсмертних текстів Лопе де Вега не було додано жодного слова, але дещо змінена фабула, збагачено і виведено на перший план роль Арнарди, а деяких інших персонажів навпаки скорочено, як і п’єсу в цілому.
Музичне рішення вистави складається із двох частин – з одного боку це фонограма, що скомпонована з шедеврів іспанської класичної гітари, ідея якої належить Катаріні, а з іншого – жива гітара і пісні, що спеціально для цієї вистави склав і виконує Віктор.
Цікавою режисерською знахідкою було зробити листи кохання, з яких починається інтрига, червоного кольору і їх дуже багато, а наприкінці вони заповнюють собою майже всю сцену. Так само червоним стало все, до чого торкаються закохані. Інший режисерській хід, що так сподобався багатьом глядачам – три наречені в одному домі з одним коханням на трьох та одна жінка у трьох іпостасях, коли текст однієї героїні звучить відлунням з вуст двох інших. А райські пташки, що символізують надію кожного з героїв, у фіналі опиняються в одному гнізді у невеликій скрині, де б мали бути папери на графський спадок.
Таким чином у фіналі вистави стверджується думка, що найцінніше – це коли «душа може здійснити свою надію», а справжнє кохання – здатність допомогти людині її здійснити.
Спектакль проходил в "Доме актера". Уютный не большой зал, маленькая сцена, кресла не очень удобные и за головами друг друга не очень хорошо видно сцену. Но в целом атмосфера приятная. Смотрели спектакль "Собака на сене" испанского драматурга Лопе Де Вега. Вдова Диана влюбляется в мужчину ниже рангом и пытается признаться ему в любви. Молодой человек догадывается о её чувствах, но он симпатизирует служанке Марселе. Прекрасная игра актёров, приятная музыка, интересные костюмы. Этим вечером получила удовольствие от посещения этого спектакля
"Собака на сене" - легендарное произведение испанского драматурга Лопе де Веги. Думаю, вряд ли найдется человек, который не смотрел одноименный фильм. Даже заранее зная сюжет, спектакль смотрится по-новому. Конечно же, сопереживаешь актёрам. Так же, не могу оставить без внимания костюмы: очень красивые, внимательно подобраны каждому персонажу, дополненные аксессуарами. Игра актеров выше всяких похвал. Очень довольна что остановила свой выбор именно на этом спектакле! Получила массу удовольствия!
З 1979-1995 р. працював у Запорізькому театрі Молоді (актор, режисер).
1992–1995 р. – Запорізький музично-драматичний театр ім. М.Щорса.
З 1995 р. – Київський Національний академічний драматичний театр російської драми ім. Лесі Українки.
З 2002 р. – Київська дитяча Академія мистецтв (викладач майстерності актора).
З 2011 р. – Київський Класичний Альтернативний Художній театр (режисер, актор).
Працювала в зарубіжних телевізійних, рекламних, театральних і культорологічною проектах (Польща, Італія, Швейцарія, Японіят а інші.1992-1999р).
Автор поетичних збірок «Катюша і Катерина», «Тридцять сонячних поезій».
Автор п'єс «Тридцять сонячних поезій», «Я вас люблю: Гумільов, Ахматова, Одоевцева».
Лауреат четвертого Всеукраїнський творчого конкурсу «Російська Мадонна». У співавторстві з Павлом Глобою ведуча мультимедійного проекту «Глобальний поради з Катаріною Синчилло» та міжнародного кінофестивалю «СевастопольFEST».
Працювала з 1998 року в Театрі на Липках.
У театрі КХАТ працює з 2017 року. Актриса, заступник директора і завтрупою театру.
У 1983 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого та отримав спеціальність – Актор драматичного театру та кіно. З 1976 року працював у Київському Академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Починаючи з 1987 року був одним із організаторів театрально-студійного руху, брав безпосередню участь у створенні низки театральних колективів Києва. Розробив власну концепцію роботи експериментального театру в умовах госпрозрахунку, створив ТНВЦ «АРС». У період існування якого, було поставлено вистави, що неодноразово посідали перші місця на престижних фестивалях.
Член Національної спілки театральних діячів. Один із засновників «Київської Пекторалі».
Автор комедії «Евакуація» (яка на Міжнародному фестивалі драматургії «Полуостров» отримала нагороду, як найактуальніша комедія року), ідеї та розробки серіалу «Агенція «Зірковий час».
З 2010 року активно знімається у серіалах, серед яких «Нереальні предки», «Телефон довіри» та ін.
Є виконавцем однієї з головних ролей у серіалі «Реальна містика».
В театрі КХАТ грає головн іролі Сутенера та Політолога у виставі «Єврейський годинник» С. Кисельова та А.Рушковського.
А також у виставі «Собака на сіні» роль графа Лудовіко.
КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва.
Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще.
КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн.
13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».
« Собака на сіні »
