З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце
Собаче Серце

« Собаче Серце »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
0.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Собаче серце» — безсмертний твір Михайла Булгакова, що в усі часи приваблював митців своєю актуальністю і багатогранністю. Нова оригінальна версія втілення від гоголівців — іронічне прочитання з глибоким змістом, де підкреслюються недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Історія про експеримент, де внаслідок проведення операції «зародилася» нова людська одиниця, перетворилася на трагедію. Професор визнає свою помилку. Знищити цю істоту, яка претендувала стати повноцінним членом суспільства, пропонує лікар Борменталь...
Але…
Чи має право так званий творець «прибрати» Шарикова, який був лагідним псом, але отримав наймерзенніше людське серце? З собаки намагалися зробити людину, та її не вийшло перевиховати, бо виховуванням зайнялось суспільство, в якому потрібно бути масою, здатною тільки виспівувати хором.
Актуально? Ні? Хто ми? Маски, за якими криються люди, чи звірі, які ще тільки прагнуть стати людьми? Відповідь – у головах. І розруха там, чи еволюція – це вже зовсім інша історія.

Жанр: фарс
Тривалість: 2 години
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Професор Преображенський
Олександр Любченко
Лікар Борменталь
Тарас Краюха
Шаріков, Чугункін
Тимофій Зінченко
Пєструхін-Шаровкін
Олександр Збаразький
Дар’я Петрівна
Маргарита Томм
Швейцар Федір
Сергій Озерянко
Зелений Петро Олександрович
Володимир Морус
Матрос, Кухар
Артем Батрак
Оперна співачка
Чиновник, Професор Бундарьов
Олександр Князь
Машиністка
Лідія Кретова
Вагітна піонерка
Мар’яна Мощар
Художник-постановниця
Хормейстерка
Балетмейстерка
Художниця з освітлення
Звукорежисер
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

А чи життя нашого Кобзаря безсумнівне? Чи той насуплений дід, пам’ятники якому стоять по всій Україні, це Шевченко? Чи це він? Наш Пророк? Апостол? Єретик? Ні! Це не він! Це не Шевченко! Його таким хотіли бачити. Упокореним, старим, а-ка-де-міч-ним. Влада, наука, суспільство. Їм потрібна була мірка, якою б його виміряти і терези, на яких його б зважити. Але нема такої мірки і нема таких терезів, якими можна б було виміряти і зважити Кобзаря. Бо Шевченка ми допіро починаємо відкривати для себе і світу зараз, в XXI сторіччі. І ця, майже детективна історія його останнього кохання живе тому підтвердження. Молодість і зрілість, простота і шарм, легковажність і суворість – все це міцним корінням переплелося на останньому році життя Кобзаря. Протягом всього життя він мріяв віднайти своє особисте кохання та сімейний затишок. Але все дарма, не судилося… Геніальні люди, зазвичай, одинокі люди! Йшло третє, після заслання, вільне поетове літо.. і останнє. Душа поета потребувала прекрасного захоплення, музи. І цією музою для нього стала дівчина з Ніжина – Ликера. Різне про них говорили, 19-річну Ликеру сварили за те, що не щадила Шевченкового серця, легковажила, давала приводи для ревнощів. 44-річного «жениха» сварили за необдуманість вчинку, навіть вимагали розірвати заручини. А дехто просто не вірив тому, що знаменитий Тарас Шевченко закохався в служницю.

Вистава-містерія «Великий льох» – для тих, хто знайшов себе в Революції Гідності і намагається донести знайдені істини іншим. Для тих, хто ще шукає мудрого слова. Театр «Перетворення» особливо чекає на молодь – школярів і студентів. Поема Тараса Шевченка «Великий льох» є гострою сатирою на полiтику царської Росiї, викриттям злочинів, скоєних російським самодержавствомпроти України. Поет засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українських лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації, за зростання скаліченого покоління, байдужого до свого історичного минулого і майбутнього нації, яке не має власної гідності, пригинається і виправдовується перед московськими панами. «Великий льох» – це протест поета проти соцiального i нацiонального гнiту народу. Шевченко закликає не миритися з поневолювачами і катами навіть в дрібницях та знищити всю машину поневолення. Епілог поеми, у якому втілена основна ідея, сповнений віри у відродження української нації, духовні скарби якої заховані у «великому льосі» й недосяжні для будь-яких ворогів-поневолювачів. «…Встане Україна І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!..» − Тарас Шевченко, «Стоїть в селі Суботові» (епілог «Великого льоху»)

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Споконвіку Кассандрою називають людину, яка передбачає майбутні катаклізми, але не в змозі їм протидіяти. Історія героїні античної міфології Кассандри стала основою для створення Лесею Українкою однойменної драматичної поеми (1903-1907 рр.) Сюжет твору стрімкий та динамічний: майже 10 років триває війна, Троя в облозі. Гинуть кращі з кращих. Лише царівна Кассандра, завдяки своєму дару провидиці, що отримала його від закоханого в неї бога Аполлона, спроможна була б зупинити кровопролиття. Проте вона зневажила його прихильністю. І Аполлон люто помстився: зробив так, аби її пророцтвам ніхто не вірив, і навіть більше – щоб її вважали винною в усіх бідах та втратах, а дехто й божевільною. Люди ладні скоріше довіряти лжепророку – її братові Гелену, який присипляє їхню пильність примарними надіями, спокушає такими звичними, зрозумілими для них речами. Він як тонкий психолог має вплив на натовп. Кассандра, як писала Леся Українка, «…все провидить, вона все знає,… але пояснити аргументами вона не може… І пророчий дух не дар для неї, а кара…». Не в силах вона врятувати ані коханого Долона, ані рідну Трою… У своєму підході до сценічного втілення філософської поеми Лесі Українки «Кассандра», основою якої є боротьба ідей в розумінні сенсу буття Людини, її найвищого призначення, автори вистави – режисер-постановник Давид Петросян та сценограф Данііла Колот використовують нетрадиційні образно-зорові метафори, своєрідні художньо-виражальні театральні засоби, як в рішенні простору сцени, так і в існуванні акторів. Завдяки неординарному візуально-пластичному ряду твір набуває ще більш гострішої конфліктності та трагедійності у передачі подій та ситуацій, що наближує їх до сьогодення, породжує поліфонію алюзій та асоціацій.

У цій виставі ми спробували розглянути величезний і різноманітний світ, цілу планету під назвою - ГОГОЛЬ. Для цього ми звернулися до сюжетів та фрагментам з його творів різних років і створили свої фантазії на ці теми. Цей світ, повний надприродних сил, міфів, легенд зводив з розуму своєю привабливою таємничістю і космічної незбагненністю не одне покоління і продовжує співіснувати з сучасними ритмами. У виставі ми використовуємо драму, рух, спів, танці, що звернені до уяви наших глядачів. Вистава цінна ще тим, що вона є колективним твором акторів театру.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.9
5.9
6.0
6.0

...українцю земля дає радість буття і самоствердження, змушує жити, народжувати дітей і мріяти, але нестримне бажання до оволодіння нею - його ж тяжкий хрест. Класика української драматургії вражає своєю актуальністю та іронічною відвертістю в розкритті національних характерів. У ролі Герасима Калитки - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк.