Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Сни Аліси »
Сни Аліси – це переосмислення твору Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес». Самі виконавці через Керролову країну прокладають шлях у своє підсвідоме, асоціативним методом опрацьовують кожний розділ, кожний світ в який попадає Аліса. Разом з Алісою ми самі проходимо етапи дорослішання і пізнання. Як і Аліса ми змінюємося.
Ігор Білиць: «Я вже довго, десь з 2010, працюю над цим текстом і не можу його подолати. Це неймовірна історія змін людини, які зафіксував Льюїс Керрол. Це дуже відкритий текст для інтрепретацій, тому ми використовували багато прийомів: фіксували свої сни, грали на баяні, тримали в руках живого карася. Ми беремо тему та враження від розділу в «Алісі» і придумуємо багато етюдів, які глядач має зібрати. Постановка буде цікавою для всіх, у кого чистий розум, бо все треба сприймати по-дитячому».
«Кожна людина сама відповідає за все, що з нею відбувається. Але уникнути нещасних випадків і помилок не дано нікому... Озираючись в минуле, ми відшукуємо той поворотний момент, коли русло нашого життя повернуло у бік... Для Люсі Краун це було літо. Воно починалося як будь-яке інше... Те, що могло залишитися безглуздою і пересічною пригодою, які трапляються з мільйонами жінок, невинною маленькою таємницею, спогади про яку здатні скрасити старість, обернулося лихом, ураганом, що розкидав три життя по сторонах.
Вистава за п'єсою Лідії Чупіс «Життя на трьох». Мелодраматичний трагіглюк. Ви колись бачили себе у дзеркалі? А коли те дзеркало давно розбилося, а ви все одно себе бачите? І це відображення живе своїм життям, таким, про яке ви напевно мріяли, але не досягли. А ще є кохання – таке ж омріяне і недосяжне. Може настав час зустрітися всім утрьох?
Скільки людей – стільки й думок про любов, про сенс життя, про сім’ю. Щирий, відвертий і зворушливий діалог двох сестер. Їхні долі переплетені і зв’язані не тільки родинними узами, а й…
Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Людина у кімнаті. Так просто, так зрозуміло... І можна пройти повз, а можна затриматися і спробувати її почути. Вистава, яка не потребує пафосних слів. Це історія про людину, яка жадає людського тепла та дотику... «Людина у кімнаті» – безпрецедентна подія в Україні! Акторська гра – метод Майкла Чехова у дії! Кожне слово, рух і навіть подих можна роздивлятися з позиції Психологічного жесту, який ще недавно здавався нам чимось незрозумілим та містичним. Техніка, якою «жонглюють» американські та європейські актори, віднедавна з'явилася і в Україні. У червні на сцені «Сузір'я» глядач побачить результат роботи із загадковим методом Майкла Чехова, де активна уява породжує атмосферу та відчуття живої гри. Проте не тільки актори використовують доробок Чехова, але і сама режисер відверто користується режисерським розбором, яким поділився зі світом великий актор та педагог. Перформанс, у якому возз'єдналися «чотири брати» Майкла Чехова: почуття легкості, краси, форми та почуття цілого на сцені театру... Для режисера Алєсі Савченко «Людина у кімнаті» – ювілейна 10-та вистава і перша, поставлена українською мовою. Також у перформансі використовується пластика рук, що стало результатом етюдної роботи разом з актрисою Маріанною Модоло. Кохання, пристрасть, жага до життя – це іноді просто слова. «Людина у кімнаті» відкриває нам екзистенціальний, глибокий світ душі людської, яка просить торкнутися до її «оголених струн».
Освіта:
1995-1999 – Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського, спеціальність акторська майстерність, кафедра майстерності актора та режисера театру ляльок, кваліфікація актриса театру ляльок, спеціальність акторська майстерність;
2004-2007 – Київський державний університет театру, кіно та ТБ ім. І.К.Карпенка-Карого, аспірант кафедри театрознавства, спеціальність театральне мистецтво, спеціалізація театрознавство;
2013-2016 – Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського, спеціальність акторська майстерність, кваліфікація актриса театру ляльок, кафедра режисури та акторської майстерності сценічної анімації, спеціальність режисер театру анімації, ступінь навчальної акредитації бакалавр;
2016-2018 – Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського, спеціальність акторська майстерність, кваліфікація актриса театру ляльок, кафедра режисури та акторської майстерності сценічної анімації, спеціальність режисер театру анімації, ступінь навчальної акредитації магістр.
- Чому вирішили пов’язати себе з творчою діяльністю?
- У 15 років поїхала у складі театральної студії з виставою на міжнародний фестиваль до Москви і з того часу мій шлях у професії був визначен.
- Чи є проєкти, у яких ви брали участь і якими пишаєтеся?
- Асоціація «Український Незалежний Театр», «Пеніта Опера».
- Чи є знакові постановки для вас?
- Вистава «І йде сніг» за п'єсою М. Кремене;
Вистава «Сонечко та снігові чоловічки», Дитячий театр «Minimore» (Дитяча школа мистецтв №6, м.Харків);
Вистава «Ярмарок– за п'єсою Юлія Кіма «Хто принцесу поцілує» Дитячий театр «Minimore»;
Вистава «Ліфт вверх» за п'єсою Олексія Слаповського «Від червоної криси до зеленої зірки»
Вистава «По щучому велінню» за п'єсою Сергія Брижаня «Казка про Омелька»
Вистава «Трагіки до ваших послуг» за п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн мертві»
- Крім театральної діяльності, чим ще захоплюєтеся/ займаєтеся?
- Завзятий грибник, живопис, танці, бадмінтон, кулінарія.
- Що ви б хотіли ще розповісти?
- Знаковою для мне стала зустріч з акторами, зайнятими у виставі «Трагіки до ваших послуг» та творчим складом, який працював над цією виставою, саме ця вистава дала поштовх до створення театру-лабораторії «Афини».
Є в Карпатах таке гарне слово – афини, або яфини. Тому гуцули ніколи не кажуть, що у них на схилах ростуть чорниці – тільки афини.
Далеко-далеко в Карпатах, там, де закінчується географія України, в Гринявських горах, розкинувся хребет Пнів'є. По всій його довжині росте сила-силенна «афин» (чорниць).
Мало кому довелось там побувати, а ті, кому пощастило звідти повернутися, розповідають історії про нескінченну полонину. Стежка петляє поміж ялинок, перебирається з однієї вершини на іншу, але ніколи не закінчується. Місцеві вівчарі розповідають легенди про фантастичні створіння, які чатують на тебе всюди і чекають поки ти заблукаєш.
Театр-лабораторія «Áфини» – платформа для реалізації найсміливіших творчих задумів.
Київську академічну майстерню театрального мистецтва «Сузір'я» – перший в Україні ангажементний театр – було створено у 1988 році. З моменту заснування і до сьогодні театр очолює художній керівник Народний артист України Олексій Кужельний.
У виставах театру беруть участь найкращі актори столичних театрів – народні та заслужені артисти України, а також театральна молодь. Серед зірок українського театру, що протягом усіх театральних сезонів дарували прихильникам театрального мистецтва свій талант, відомі майстри сцени Надія Батуріна, Лариса Кадочнікова, Лариса Кадирова, Людмила Лимар, Раїса Недашківська, Степан Олексенко, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Микола Рушковський.
До постановок вистав залучаються, як досить відомі, так і молоді режисери. В репертуарі театру класичні та сучасні постановки, що йдуть російською та українською мовами.
Вистави демонструються одночасно на двох сценічних майданчиках: на основній «великій» сцені, що розрахована на 80 місць та на мікросцені – 25 місць.
« Сни Аліси »
