Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Що б ви зробили, якби раптом знайшли мільйон?
Гроші або повсякденність, солодке життя або сім’я та дружба. Що обере та як розпорядиться таким подарунком долі герой кримінальної комедії «Смішні гроші» Рея Куні?
Постановка заслуженого артиста України Андрія Бакірова до краю заповнена смішними ситуаціями, каскадом обставин, що постійно змінюються та гострим сюжетом з елементами детективного жанру. На вас чекатиме суцільний нескінченний потік витівок, гегів та жартів!
Багатому, самотньому та невгамовному мсьє Амількару потрібні висококласні брехуни! Художник-невдаха, дівчинка за викликом, актриса одного з театрів... Всіх їх збирають в дивному заміському будинку. Чому? Та тому, що їм пропонують надзвичайну роботу – брехати. І за кожну бурхливу фантазію платить мсьє Амількар. Тож роблять вони все рішуче, з блиском в очах і правдиво! Брехуни знайомляться, закохуються до нестями, і... брешуть, все ж таки... брешуть... Чи ні? Розбирайтеся самі! Адже ви теж запрошені на цю скажену комедію!
Мораль нашого часу досить гнучка і легко піддається корекції суспільства. Вже нікого не дивують любовні пригоди представників зіркової богеми. Пікантними подробицями з чужого, далекого життя вщерть заповнені сторінки яскравих журналів і газет... Зрештою, модне віяння торкнулося і середовища звичайного обивателя. Хто б міг подумати, що скромний таксист так блискуче впорається з роллю запеклого інтригана і авантюриста? Але недарма кажуть: у тихому болоті... Герой з репутацією тихоні-сім'янина до якогось часу ухитрявся провадити подвійне життя: два затишних сімейних кубельця, дві милі дружини, які не підозрюють одна про одну... Однак випадкова подія докорінно змінила спокійне існування велелюбного таксиста. Ризикуючи бути викритим, він так заплутується у нетрях власного вимислу, звідки повернутися уже ніяк неможливо.
Що може статися, якщо абсолютно дві різні жінки, одна – успішна бізнес-леді, інша – доктор філологічних наук, замість заняття англійською поведуть філософські роздуми про життя за келихом вина?.. Звичайно, пошук любовних пригод. Тому розважити самотніх жінок повинен хтось третій. А може, «чоловік за викликом». Та чи здійсняться жіночі бажання, адже часто доля готує несподівані сюрпризи…
Якщо твій кум безсоромний адвокат, а кума – справжній перевертень, то краще тисячу разів подумати: чи варто пускати таких людей в своє життя? Особливо, коли ви – молоде подружжя Дімочки-морячка та Ірочки-русалоньки, що, навіть попри постійні морські відрядження чоловіка, створили таку затишну сімейну ідилію, що не помічаєте довкола анічогісінько! А помічати є що. Спокійний штиль сімейного життя Порушить блискавкою чорна хмара Коли у плавання провести моряка Прийде, по-дружньому, кумівська пара. Бо кожному здається, що інший живе не так, як треба. Бо цінності у всіх різні. Бо треба ж мудрості своїй учити кожного. І народжуються питання: «А хто правий?», «Чий шлюб щасливіший?», «В чому сенс кохання?» Тож, Дімочка відплив. Ірочка лишилася сама. І хто знає, що то за люди, що чатують у неї під дверима.
Якщо доля підкинула тобі лимон – зроби з нього якщо не лимонад, то хоча б чай з лимоном. За цим принципом і живуть героїні комедії «Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні!» Дві дівчини – Жулька та Оля – разом знімають кімнату. Грошей постійно не вистачає, хоч обидві і працюють. Одного разу, залишившись і без грошей і без роботи, дівчата вирішують цю проблему у досить незвичний спосіб: вони вплутують себе до цілоï низки незвичайних ситуацій, з яких виплутуються, заплутуючи інших:). Але усе закінчується добре, бо Жулька – справжній генератор ідей, ïй може позаздрити будь-який кризис-менеджер. Глядачі під час вистави сміються і плачуть… І ще декілька днів після вистави розмовляють фразами героїв. Називають хлопців – Джонік, а дівчат – Жулі. Наспівують мелодії. Згадують танці з теплою посмішкою. І ще довго пам'ятають смак фіналу, бажаючи знову повернутись до світу «Шахрайок...».
У 1983 р. закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого, після закінчення якого працював у Чернігівському облмуздрамтеатрі артистом драми. З 1989 по 1996 рр – у Чернігівському облтеатрі для дітей та молоді.
З 1996 по 2002 р. працював режисером-постановником Чернігівського театру ім. Т.Г.Шевченка. З 2010 р. Бакіров А.Р. призначений на посаду художнього керівника – головного режисера Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
Успішна участь його вистав у Всесоюзному фестивалі класичної драматургії у Москві (Росія, 1990), Міжнародному театральному фестиваль «Херсонеські ігри» у Севастополі (1997), Міжнародному фестивалі експериментальних театрів у Каїрі (Єгипет, 1997), Міжнародному Шекспірівському фестивалі у Гданську (Польща, 1997), Міжнародному театральному фестивалі, присвяченому 100-річчю від дня народження Федеріко Гарсіа Лорки у Москві (Росія, 1997), фестивалі «Міжнародна Академія Мистецтв» в Одесі (1998) та багатьох інших.
За великі творчі досягнення, значний внесок у розвиток українського національного театрального мистецтва А.Бакірова у 2001 р. було нагороджено премією «Експеримент» Спілки театральних діячів України, у 2005 р. – срібною медаллю Академії Мистецтв України, у 2012 р. присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Вистава «Комедія помилок» (В.Шекспіра) у його постановці була відзначена серед кращих на фестивалі «Золоті оплески Буковини»-2015, а на XVIII Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» (Херсон, 2016) здобула Гран-прі фестивалю.
У 2016 р. поставлена ним вистава «Ніч перед Різдвом» за повістю М.Гоголя на фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» (Чернівці) стала переможцем у номінаціях «кращий режисерський задум та втілення» і «краще музичне вирішення вистави», а також «Кращий акторський ансамбль» на Міжнародному театральному фестивалі «Біла вежа» (Брест, Білорусь).
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працювала в Чернігівському обласному театрі ляльок (1988-91рр.), в Чернігівському молодіжному театрі (1991-96рр.), в Чернігівському академічному облмуздрамтеатрі ім.Т. Шевченка (1996-2002 рр., й працює зараз з 2014р.), в Донецькому національному академічному українському муздрамтеатрі (2002-2014рр.
В театрі працює з 1988 року. Має вищу освіту – у 2011 році закінчила Київський університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Провідний майстер сцени. Заслужена артистка України (2016)
На чернігівській сцені створила такі образи, як Елла Делей – «Тітка Чарлея» за п’єсою Брандона Томаса, Сюзон – «Вісім люблячих жінок» Робера Тома, Лаура Карльє – «Заручини по-французьки» Клода Маньє, Пеппі – «Пеппі Довгапанчоха» за Астрід Ліндгрен, Маріанна – «Золушка» Є. Шварца, Садівниця – «Новорічна примха принцеси» С. Ципіна.
В Чернігівському обласному театрі працюєз 1996 року. Має середню спеціальну освіту – у 1987 роцізакінчив Дніпропетровське театральне училище, після чого працював у Чернігівському молодіжному театрі.
Провідний майстер сцени. Заслужений артист України (2016)
За час роботи на сцені обласного театру зіграв такі ролі, як Деметрій – «Сон літньої ночі» В. Шекспіра, Тузенбах – «Три сестри» А. Чехова, Манілов – «Мертві душі» М. Булгакова за поемою М. Гоголя, Кароль – «Ідентифікація танго» («Кароль») С. Мрожека, Мольєр – «Мольєр» М. Булгакова, Дон Жуан – «Камінний господар» Лесі Українки.
У 1984 році закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого і за призначенням прийшла на посаду артистки драми до Чернігівського театру імені Т. Г. Шевченка.
Провідний майстер сцени. Заслужена артистка України (2016)
У минулі роки зіграла такі ролі: Уляна – «Іваном звуть його» за О. Довженком, Люся – «Операція «Багатоженець» А. Делендика, Джульєтта – «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, Галя – «Циганка Аза» М. Старицького, Ярина – «На Івана Купала» М. Стельмаха, Титанія – «Сон літньої ночі» В. Шекспіра, Женя – «Яма» («Женя») за О. Купріним, Бічі – «Людина і джентльмен» Едуардо де Філіппо, Маша – «Три сестри» А. Чехова. У 2002 році О. Гребенюк пішла до Донецького обласного театру, а восени 2010-го повернулася до Чернігівського. Знову дебютувала на чернігівській сцені у ролі Жаклін в комедії «Французька вечеря» Марка Камолетті.
Закінчила акторський факультет Харківського інституту мистецтв імені І. П. Котляревського. В театрі працює з 1992 року.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв ім.І.П.Котляревського. В театрі працює з 2012 року.
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. В театрі працює з 2008 року. На Міжнародному фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» – 2015 у Чернівцях отримав спеціальну відзнаку журі фестивалю «Майбутнє української сцени» за роль Антіфола у виставі «Комедія помилок» В.Шекспіра.
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. В театрі працює з 2011 року. Лауреат обласної Премії імені Михайла Коцюбинського (2015 р.)
Закінчив театральну студію при Чернігівському обласному театрі. З 1971 по 1992 працював у Чернігівському театрі, з 1992 по 2007 роки – у Ніжинському. Повернувся до театру в лютому 2007 року. На сценах театрів грав такі ролі, як Гатинь – «Вій, вітерець!» Я. Райніса, Бог – «Святий і грішний» В. Ворфоломеєва, Панасик – «Циганка Аза» та Солопій Черевик– «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, Возний – «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
Артист драми Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Народний артист України (2013).
Народився 5 червня 1950 року в с. Морівськ Козелецького району на Чернігівщині. Закінчив Городнянську середню школу-інтернат (1967 р.). В армії служив в ансамблі Київського військового округу.
Театральну студію при Київському театрі оперети та Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2011 р.), викладачі з фаху Веселовська Г.І., Липківська Г.К., Загурська Е.В. Працював у театрі опери та балету.
З 1971 р. — в Чернігівському театрі імені Т. Г. Шевченка спочатку артистом балету, потім перейшов на драматичні ролі.
Зіграв понад сто різнопланових ролей у різножанрових виставах. Актор з майстерним виконанням високохудожніх сценічних образів. Його манері притаманні психологічна виразність і переконливе зображення драматичних героїв.
Особливою сторінкою професійної творчості В. Судака є його активна участь у концертних програмах театру. Він є одним з постійних ведучих щорічних фестивалів «Слов’янські театральні зустрічі» у Чернігові, а також культурно-мистецьких та святкових урочистих заходів державного і регіонального рівнів.
Один із найстаріших театрів в Україні серед обласних театрів, створених у 1920-ті роки під час українізації в УРСР. Єдиний театр в Україні, котрий носить ім’я Тараса Шевченка з самого свого заснування.
Засновано у травні 1926 р. у м. Єлисаветград (згодом Кіровоград, нині Кропивницький) як пересувний Робсільтеатр імені Т.Г. Шевченка внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському машинобудівному заводі «Червона зірка».
У 1933 р. Наркомат освіти УРСР відрядив шевченківців у повному складі для обслуговування населення новоутвореної Чернігівської області. На початку 1934 року він переходить на становище стаціонарного сценічного колективу і отримує статус обласного державного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.
У листопаді 1959 р. відбулося відкриття нового театрального сезону в новозбудованому приміщенні театру.
У 2001 р. за високі творчі досягнення та у зв’язку з 75-річчям Чернігівському обласному українському музично-драматичному театру імені Т.Г. Шевченка було надано статус академічного.
З травня 2015 р. заклад очолює генеральний директор театру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко, художнє керівництво колективом здійснює заслужений артист України Андрій Бакіров.
Офіційний хештег: #ChernihivTheatre Додатковий хештег: #CheDram