Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Слідами нескорених – листи з Майдану »
Перфоманс побудований на основі інтерв'ю тих, хто брав участь на Майдані 2013 року.
Події вистави відбуваються під час Другої Світової Війни. Рік 1943-й. Місце подій – південне містечко Білоксі на Місісіпі. Шість новобранців потрапляють в учбовий табір, де їх готують до смерті. Це історія про мрії, прагнення та бажання юної душі. Вистава розповідає про необхідність любити, створювати, бути потрібним. Але усе це перекреслено розумінням того, що молодих хлопців везуть на війну. Чи втратить людська душа свою індивідуальність, коли з людини почнуть ліпити машину для вбивств?
П’єса «Ми, Майдан» - переможець конкурсу мережі театрального перекладу «Євродрама» (Париж, Франція) і входить до антології п'єс "Майдан. До і після". В своєму творі Надія Симчич описує події листопаду 2013 - лютого 2014 років. Автор твору ретельно відбирала свідчення активістів у Facebook, згодом створивши свою п'єсу "Ми, Майдан". У кожного героя п'єси є реальний прототип, з якими драматург підтримує зв'язок й досі.
Ця історія заснована на реальних подіях, вони відбулися в Америці у 90-х. Головні герої – двоє хлопців: одного з них востаннє бачили у 1994 році на баскетбольному майданчику у місті Сан-Антоніо, штат Техас, а інший мав дуже дивне хобі – він видавав себе за зниклих безвісти дітей. 36 разів йому вдалося це зробити, поки Інтерпол нарешті його не розшукав. Ці дві долі одного разу перетнулися і змінили життя багатьох.
Чотири жінки зустрілись на автобусній зупинці по дорозі на Донбас. Кожна має свою історію. Кожна когось втратила. І кожна відправилась в саме пекло, щоб знайти відповіді на свої питання. І вже неважливо, чи вони дістануться туди. Адже боротьба проти агресора корінням проросла в їх серцях.
Вистава має дві основні теми: політична і громадська діяльність Івана Франка та історія його кохання із Ольгою Рошкевич. В виставі немає чітких персонажів, кожна з п'яти акторок, які беруть в ній участь, втілюють різні спогади, думки та ставлення Івана Франка до певних подій. Також особливістю вистави є те, що в ній немає актора, який би виконував роль самого Івана Франка. Колектив спробував показати сторону життя і характеру Івана Франка, яка невідома широкому сучасному загалу.
Художній керівник та головний режисер театру
Випадково потрапила у світ театру та вдячна Богу за цю випадковість .Хотіла після школи вступити на хореографічний відділ коледжу мистецтв, але там була лише народна хореографія, тому спробувала на режисуру.
З 2006 по 2010 навчалася в Училищі мистецтв ім. С. Воробкевича, де здобула фах режисер —Видовищно-театралізованих заходів».
З 2010 по 2015 рік навчалася в Рівненському Державному гуманітарному університеті, де здобула фах Режисер драматичного театру, викладач.
На посаді художнього керівника та головного режисера театру 8 років. За ці роки театр повністю переформатувався та з естрадних мініатюр став гострим, соціальним, сучасним, різноманітним театром.
Студент. Талановитий молодий юнак, обожнює театр, подобається енергетика, яку віддають актори, тому спробував теж віддатись. Подобається перевтілюватися в різні образи, круто відчуває партнера на сцені. Ідея вище всього.
Олександр – особистий повар театру, який завжди підгодовує команду чимось смачненьким. Але, крім творчості на кухні, він проявляє творчість в театрі. Передає почуття та відчуття в залі навіть без слів.
Живе в м. Чернівці. Закінчила Юридичний факультет, працює юристом, але з дитинства пише вірші, сценарії до фільмів та монологи. Ще з малечку полюбляє працювати на камеру, а також зі сцени доносити до людей справжні людські цінності через свою творчість. Колись театр це було хобі, а зараз це те направлення, в яке вкладає всю себе!
Цікавиться поезією, вокалом, музикою, історією, археологічними розкопками. Театр– це дитяча мрія, яку батьки забороняли втілити. Проте вона не покинула свою мрію та дійшла до неї.
Займається продажем автозапчастин в Україні, а також озвучуванням рекламних роликів/ віршів.
Цікавлять фінанси/ інвестиції.
У театрі для підвищення рівня акторської майстерності, а також для того, щоб бути хорошим диктором.
Чернівецький народний театр ТЕМП створений у 1967 році. У 1981 році колективу було присвоєно звання «народний». Свої проєкти неодноразово успішно представляв на теренах району, містах України, Європи, про що свідчать дипломи, грамоти ,нагороди та відзнаки з фестивалів, конкурсів як України, так і Європи.
Також Чернівецький народний театр «ТЕМП» проводить воркшопи з ораторського мистецтва, майстер-класи з акторської майстерності та семінари на тему «Сучасний театр».
Театр на чолі з художнім керівником Мартою Шуміловою-Лисяковою здійснив та відтворив низку нових вистав, різних за жанром: перфоманс, театр-вам-в-обличчя, вербатім.
Колектив театру постійно оновлюється молодими учасниками, які навчаються в різних сферах. Учасники колективу продовжують свій шлях, вступаючи до професійних театральних вузів.
Театр користується популярністю серед жителів міста та України, оскільки має свій оригінальний жанр, який сьогодні користується попитом.
« Слідами нескорених – листи з Майдану »
