« Скляний звіринець »

У 2000 році закінчив державну художню середню школу ім Тараса Григоровича Шевченка( ДХСШ) у місті Києві. Викладачі з фаху О. Животков  та В. Білоус , факультет живопис. 

у 2007 році закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва та Архітектури ( НАОМА) з фаху сценографія та кіно сценографія. Викладачи  доцент А .Кіріченко  та профессор В. Будніков. 

У 2011 - 2019 році закінчив асистентуру - стажування Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. 

З 2011- 2019 рік викладав  у Національнії академії образотворчого мистецтва та архітектури композицію (основний фах). 

Викладав у національному університеті імені Карпенка-Карого мистецтво художника в кіно  2009-2011. 

Викладав історію театра та кіно у Кіївському політехнічному інституті у 2011- 2014 роках . 

Член спілки художників України з 2008 року.

Персональні виставки

2017 рік галерея  Live Worms Cан-франциско "Singing Fields" (40 робіт каталог)

2015 рік "Дуга" галерея "Tadsio" ( 25 робіт)

2013 рік "Наполеон" галерея "Tadsio" (25 робіт)

2003 рік "Портрет"  галерея "Дим Миколи”( 30 робіт)

Участь у виставках

2018 “ Kyiv Art Week проект “Ужупіс - відповідальність за свободу” скульптура та живопис.

2017   "Єволюція"   Інститут проблем сучасного мистецтва (триптих король вильх  270 на 420)

2017 "Мистецькі паралелі" виставка до 30 річчя Чернівецького фонду (янгол з баяном 100 на 100 ) культури Чернівецький художній музей .

2015 "Колективні сновидіння"  Інститут проблем сучасного мистецтва  4 работи з серії “голодомор” 160 на 40.

2009 виставка “Вишневий сад Александровичей -Дочевських"  музей видатних діячів українського мистецтва 2009 рік. 5 робіт 

2010 ”Кракозябр" Александрович Ф - Северін Ю. музей академии (30 робіт) 

2010”аут" філіал російського музею шоколадний будинок  21 робота серія “ Наполеон” 

2010 сквот проекти "пуповина"  !2 робіт картон та туш та "Волга"- інсталяціяз використанням автомобиля гогольфест 

2010 рік "меридіани серця" 

Тер брюген “сучасні візії” 2013 рік Чернігівський художній музей.

  "Територія душі" 2007 рік 2006 рік Український дім 2002 рік 

 2007 рік участь у пленері “TAXIS” виставка по ньому в Чернівцях бухаресті та Відні (10 робіт). 2012 рік виставка українських художників у Йорданії  у королівському палаці. 

 2010 рік виставка до дня незалежності України галерея "бранкузи" Бухарест 

 з 2008 по 2013 рік створив та керував  театральним центром імені Данила Лідера при академії. 

З 2003 року працює в театрах України як художник-постановник.

з 2003 по 2016 рік поставив  у якості художника - сценографа та художника по костюмах більше трідцати вистав за яких можна відзначити 

2016 рік "der WIJ" державний театр у місті Магдебург Німеччина

2013 рік "подражание модним порокам" російський театр імені Успекаева мІсто Луганськ   2013 рік "скляний звіринець" Національний театр імені Івана Франка мІсто Київ. 

2012 рік  "Попи, менти, бабло, баби" wildteatr мІсто  Київ 

2012рік Вій 2 0 wildteatr мІсто Київ 

 2012 рік  "сон смішної людини" Національний театр імені Івана Франка 

2012 рік "я  - спадкоємець" Національний театр імені Івана Франка  

2011 рік "Мата Харі" Миколаївський російський театр  

2009 рік "на поле крови" Національний театр імені Івана Франка 

 2009 рік "гравці" театр на Подолі

 2011 рік "Роман доктора" академічний театр на Липках   

2011 рік "Детектор брехні" український драматичний театр місто Миколаїв 

 2012 рік "воскресший  і злой" український драматичний театр місто Миколаїв 

2010 рік "Повернення" театр імені озаркевича місто Коломия 

2009 рік "Безталанна" академічний театр на Липках 

 2009 рік театр імені Успекаєва "Урок" Луганськ 

2008 рік  "Два клена" академічний театр на Липках  

2008 рік театр імені успекаева "Саня, Ваня , С ними Римас" Луганськ   

2008 рік  "Професіонал" київський театр Сузір'я  

2007 рік "Сватання на Гончарівці" Чернігівський музично-драматичний театр ім Шевченка   2006 рік  "Недосягаемая" Севастопольський російський театр 

2005 рік "Загоничи вогню" театр заслуженого колектива Республіки Білорусь місто Гомель 2006 рік "Любовь под вязами" Черкаський академічний український театр  

2006 рік "Енеїда" Миколаївський український драматичний театр 

2004 рік "Запорожець за Дунаєм" Миколаївський український драматичний театр 

 2004 рік "Ляльковий дім" Чернігівський молодіжний театр  

2003 рік "Прощавай  Арлекін" Чернігівський молодіжний театр та інши

Ескізи до вистав  були представлені на Київському трієнале сценографії у 2010 2013 та 2016 році  у  у Київській національній картинній галереї та каталозі трієнале

На виставках театральних художників у галереї "митець" ітогі сезону  2013 2014 2015 2016 та Інституті проблем сучасного мистецтва "театр без театру " задуми українськіх художників 2012.  ВСЕУКРАЇНСЬКА ВИСТАВКА СЦЕНОГРАФІВ «БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ!» .2014

Нагороди приз за кращу сценографії фестиваль " homo ludenis" вистава "урок" 

у 2014 незалежним жюрі був обраний представляти україну на Пражській квадрієнале   ситуація з війною відклала цю можливість.

Літературна діяльність

 автор трьох збірок поезій "Ледяное солнце", " Побережье" "Дом ветра" в 2015 році на запрошення нью-йоркського пен-клубу виступав у “Cooper Union театрі” найкращий сцені Сполучених Штатів разом з іншими письменниками та глобальними мислителями про ситуацію в світі з двома фантастичними оповіданнями утопією та дистопією 4-10 травня 11  world voice festival of international literature

Головний балетмейстер Національного Академічного Драматичного театру ім. Івана Франка. 6-й Всеукраїнський фестиваль. «Тернопильськи театральні вечори. Дебют-2006 за пластику у виставі «Boa-constrictor» І.Франка Коломийський драм театр. Лауреат премії «Київська Пектораль» в номінації за краще пластичне рішення 2013 року «Перехрестні стежки» І. Франка і у 2013 році «Morituri te salutant».

Співпраця з українськими театрами:
Театр «Ательє 16» – «Ключа немає», Король Фрешет; Казанова , Марина Цвєтаєва (за п'єсами «Пригода» і «Фенікс»). «Тригрошова опера» Б. Брехта. «Самогубець» Ердмана, «Як важливо бути серйозним» Уайльда, «Кабаре «ХЛАМ» Аверченко, Теффі і Бухова, «Сестри Прозорови» Чехова (режисер Л. Зайкаускас), «Inferno. Пісня 35» Сартра. «В очікуванні Годо »Б. Брехт (реж Л.Зайкаускас).

Драматичний театр ім.І.Франка: «Енеїда» І.Котляревського, «Оскар і Рожева дама» Е.Шмітт, «Гамлет» В. Шекспір, «Модельяні» інсценізація Р.Держепільского і т.д
Сумській Драм театр ім.Щепкина «Лісова пісня» Леся Українка Коломийський театр ім. І.Озаркевича «Боа констріктор» І.Франка, «Вій» М. Гоголь і т.д, Львівський театр ім.Л.Курбаса: «Ножі в курях, або Спадок мірошніка» Девід Гарровер, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода, «Амнезія, або Маленькі подружні злочини»
Ерік-Емманюель Шмітт, «Так казав Заратустра» Ніцше/КЛІМ.

Львівський Національний Оперний театр: опера «Сільська честь» Маскані, «Циганський Барон» І. Штраус, Львівський Театр Юного Глядача: «Втеча з реальності» Т. Іващенко, «Таємниця буття» Т.Іващенко, театр ім. О. Кобилянської місто Чернівці «Солодка Даруся» М.Матіос, Театр Драми і Комедії на лівому березі: «Любов до трьох апельсинів» До Гоцці, «брешемо чисту правду »Х.Гербер, «Рожевий міст» Р.Уоллер, «Вася повинен зателефонувати» К. Рубіна, «Жіноча логіка» А.Крим, «Дні пролітають зі свистом» за п'єсою «Стара Зайчиха», «Любов на дотик» Леонард Герш, Київський театр «Сузір'я»: «Ассо та Піаф»; «Єсенін і Дункан» Т.Іващенко, «Випадкове танго »В.Аім, «Дивосвіт театр» М.Мітуа.

Брала участь в зйомках фільмів: «Orangelove» Алана Бадоєва, пластичне рішення у фільмі «Закохані в Київ» 2012 рік, цикл фільмів режисерів: «Туфлі» Д.Гамзінов;
«Останній день року» О.Борщевскій; Серіал «Остання електричка» А.Гресь хореограф постановник і т.д.

Була постановщиком відеокліпів для різних зірок українського шоу-бізнесу.

Приймала участь у телевізійних проектах Нового каналу, СТБ, 1+1.

Творча біографія Ірини Євгенівни Дорошенко розпочалася на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у 1978 році одразу після закінчення Київського державного театрального інституту ім. Карпенка-Карого.

З перших же кроків на кону франківців актриса заявила про себе як про особистість неординарну із глибоким внутрішнім світом. Постійне самовдосконалення, азарт до роботи стали в принаді створення образів глибоко психологічних, натур своєрідних, які притягують внутрішньою силою характеру, які здатні на граничний вчинок. Такими були: Віка з «Вибору» за Ю. Бондарєвим, Людмила «Васса Железнова» М. Горького, Марія з «Патетичної сонати» М. Куліша, Майя із «Санаторійної зони» М. Хвильового, Годл і Хавва з «Тев’є-Тевеля» за Шолом-Алейхемом, Гонерілья «Короля Ліра» В. Шекспіра, Катерина Іванівна «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського. Образи поліфонічні, глибинні, багатошарові і магнетично привабливі.

Окремою сторінкою у житті актриси стала Анна в «Украденому щасті» Івана Франка. Тактовно, не порушуючи малюнку вистави, з великим акторським пієтетом поставилася актриса до цієї легендарної для франківців вистави, віднайшовши свої свіжі, неповторні нюанси, що сповнили образ незнаною, пронизливою трагедійністю.

І в той же час Актриса так само віртуозно артистична в інших жанрових стихіях: мюзиклі, комедії і навіть фарсі. Прикладом можуть стати ролі, що увійшли до Золотого фонду національного сценічного мистецтва: Ваніна «Житейське море» І. Карпенка-Карого, Панночка «Хто зрадить Брутта?» за М. Гоголем, Тезефіна «Енеїда» І. Котляревського, Бетті Далфіт «Кар’єра Артура Уі» Б. Брехта, Пані Монтрей «Маркіза де Сад» Ю. Місімо. Досконально відчуваючи і розуміючи природу театру, Ірина Дорошенко блискуче вишукана у ролі Еммі Госуілл в «Кіні IV» Г. Горіна; розсудливо жорстка Олена в «Сентиментальному круїзі» Т. Кандали, відчайдушно-беззахисна і в той же час зваблива Ліза у «Маленьких подружніх злочинах» Е.-Е. Шмітта; сповнена шарму, інтриг Марселіна у «Весіллі Фігаро» Бомарше; зворушливо мрійлива Агафія Тихонівна в «Одруженні» за М. Гоголем.

На грані трагіфарсу створила актриса образ Лєни з п’єси Н. Ворожбит «Квітка Будяк». Її Лєна ніби увібрала в себе біль всіх жінок нашого сьогодення, які шукали і не знайшли сенсу буття. Прожили ніби своє і не своє життя.

Робота Ірини Дорошенко – Аманда з вистави «Скляний звіринець» Т. Уільямса – стала справжнім бенефісом Майстрині. За дві години сценічного часу вона проживає разом із своєю героїнею ціле життя. Не лише жінки, матері, яка прагне щастя собі і своїм дітям; занурюючись в нетри авторського тексту, актриса ніби розчиняється в ньому. Події, епоху, відчуття – глядач починає сприймати виключно через Аманду-Дорошенко. Вона веде нас лабіринтами душ загубленого покоління, розкриває нам високу трагедію талановитої людяності, яка заблукала в самотності жорстокого світу. Відчуває, знає це і все ж продовжує жити, даруючи оточуючим хоч ілюзію щастя.

Протягом багатьох років Ірина Дорошенко багато і плідно виступає на радіо, телебаченні, знімається в кіно. Свій істинно народний, національний талант актриса щедро дарує своїм глядачам, дбаючи про духовність і відродження нашої культури.

Народився 7 лютого.

2010 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого.

З 2010 року працює в театрі ім. Івана Франка.

Творчу діяльність розпочав на сцені театру ім. І. Франка у 2005 році, після закінчення Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

Бо що може бути кращим, ніж бути ким завгодно, і мінятися щодня, так можна прожити тисячі життів.

– Яку роль мрієте зіграти?

Напевно всі актори мріють грати Шекспіра

– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка

Про цікаве та Галілео

– Чим любите займатися у вільний час?

Прогулянки, книжки, кіно, спорт(люблю грати в футбол)

– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть

Громадською напевно ні, але займаюся благодійністю: допомаю діткам які навчаються у спеціалізованій школі

Народилася 30 вересня.

У 2007 році закінчила КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого (курс Рушковського М. М.)

З 2007 року працює в театрі імені Івана Франка.

Народилася 11 квітня. Українська актриса. Заслужена артистка України (2015).

Тетяна Шляхова народилася 11 квітня в селищі Городенка Городенківського району Івано-Франківської області України.

У 2001 році закінчила Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.

У тому ж 2001 році стала актрисою Київського національного драмтеатру імені Франка.

У 2004 році їй була присуджена Премія «Київська пектораль» за роль Лізи Хохлаковой у виставі «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського.

У 2015 році актрисі присвоєно почесне звання Заслужена артистка України.

У 2016 році Тетяна Шляхова стала лауреатом Премії шести Міжнародного Театрального Фестивалю «Academy of Performing Arts Awards» (Пекін / Китай) в номінації «Краща жіноча роль» – за роль Карін Монсдоттер у виставі «Ерік XIV».

Чоловік – Олексій Зубков, український актор театру і кіно. Познайомилися під час навчання в Київському Театральному інституті імені Карпенка-Карого, на четвертому курсі. Потім разом стали працювати в Київському Національного драмтеатру імені Франка. У шлюбі в 2002 році народилася дочка.