Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Комедія «Сирена та Вікторія» розповідає про людську самотність, від якої не врятують ні гроші, ані освіченість.
Дві жіночі долі, дуже різні, а в чомусь дуже схожі. Одна з героїнь з екзотичним ім'ям Сирена раптово для себе стала сучасною хазяйкою життя. Інша ж – Вікторія, доктор наук, живе за рахунок приватних уроків. Доля зводить їх разом. Сирена вирішує влаштувати особисте життя Вікторії, свого репетитора та подруги. Вона запрошує Костянтина. Ось тут-то все і почалося...
Отже, яскрава комедія зі щасливим фіналом.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського (майстерня Народного артиста СРСР Л. Сердюка).
У 1990 р. закінчила акторську школу-студію ім. Жорданія при драматичному театрі ім. О. Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1982 по 1992 працювала в театрі імені Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1992 по теперішній час працює в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
У 1983 році закінчив Дніпропетровське театральне училище – актор театру.
У 1993 році закінчив Харківський інститут мистецтв – актор драматичного театру.
З 1982 по 1993 рр. – Сумський театр для дітей та юнацтва.
З 1993 року – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури.
Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».
В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника.
У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.
На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.