« Схоже на щастя »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7

Протягом життя людина по різному відповідає на питання «На що схоже щастя?» Але, мабуть, для будь-якого віку, будь-якого характеру і уподобань, самотність – це нещастя.

Комедія «Схоже на щастя» – це історія випадкової зустрічі двох самотніх істот, їх короткочасної спільної подорожі та невипадкової взаємної довіри і турботи, що виникають несподівано і, напевно, не матимуть кінця.

Жанр: комедія
Тривалість: 2 години 25 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановник
Художниця по костюмах
Композитор
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Соло для годинника з боєм
Без вини винні
У Барабанному провулку
Блаженний острів, або Отак загинув Гуска
Вечорниці
Відгуки
Тетяна

У виставі "Схоже на щастя", мені здається, багато жінок побачать своє життя з боку. У сюжеті тісно переплетені сімейні відносини, відносини батьків до дітей і дітей до батьків. Це дуже смішний сюжет, але одночасно було шкода головних героїнь. Марго 20 років свого життя, присвятила чоловікові і доньці. А натомість отримала байдужість до себе, з боку коханих людей. І ось вирішила все кинути і просто піти. У той же час Кло, яку дочка, визначила в будинок для людей похилого віку, зі словами :"Зараз повернуся" покинула це жахливе місце. Доля звела цих жінок, Кло в особі Марго знайшла дочку, а Марго знайшла мати. Постановка і гра актрис, все було на найвищому рівні. Якщо у виставі грає Ада Роговцева, цим все сказано, обов'язково треба дивитися.

Вікторія

Що тільки не прийде у голову шаленій дамі, яка хоче розважатися незважаючи на вік? Як відпустити себе та почати жити для себе і, при цьому, не потрапити у халепу зі своєю драйвовою напарницею? Дві різні за характером, віком ти мисленням жінки, два різні життя, такі не схожі та різні, але такі близькі та рідні у своїй самотності. Ця історія про неймовірну пригоду, яка змінить життя обох героїнь. Акторки на сцені не грали - вони жили! Протягом вистави не було зміни враження, вона не має гострих поворотів чи неочікуваних моментів. Це класна, позитивна та добра вистава від початку і до кінця! На мою думку вистава була б цікава дорослим людям, жінкам з подругами, або сімейній парі.

Наталя Анатоліївна

Філософська вистава з тонкими нотками гумору і сарказму, ліричними вкрапленнями чудової музики Zaz, з неймовірною харизмою двох великих акторок - це все про спектакль режисера Катерини Степанкової "Схоже на щастя" . Вистави на камерній сцені завжди володіють якимось особливим шармом, ти практично відчуваєш кожен подих і кожен порух актора. А у випадку цього спектаклю ще й неймовірну енергетику актриси Ади Роговцевої. Вона заповнює не просто весь зал, а здається проникає в кожну клітинку, у найпотаємніші куточки душі. Це можна лише відчути, бо тепло і заряд позитиву, який іде зі сцени від неї, просто заряджає на підсвідомому рівні. Разом із Світланою Орліченко, вони майстерно і дуже реалістично змалювали своєю грою образи таких різних героїнь Клод і Марго. Їх за сюжетом доля зводить в одному місці, і тікаючи кожна від своєї буденності, вони вирушають на пошуки себе, пригод, щастя, всього по-троху. І хоча таке різне у них життя і відношення до нього, ці жінки проходять разом різні життєві перипетії і стають по-справжньому близькими  і потрібними одна одній. А головне обидві розуміють, як важливо у житті відпустити образи, минуле, більше цінувати близьких і зрештою знайти саме своє щастя.  Разом з героїнями глядач і сміється, і переживає, і що важливо у сучасному театрі - мислить! Бо ця вистава це щось більше, ніж просто комедія, вона багато чому вчить, і не відпускає ще довго після закінчення. Може навіть і сприймається вона не як вистава, настільки все виглядає реалістично, це і гра акторів, і реквізит, і музичне оформлення, все створює ефект справжнього, ти ніби сидиш поруч з ними і проживаєш кожен момент особисто. Навіть виходячи із зали продовжуєш жити у творі, думаєш, а що для мене щастя, чи правильно я вчиняю у житті і як прожити із задоволенням кожну його мить...

Игорь Я.

На мой взгляд, трогательный сюжет и великолепная игра актеров. Взаимоотношение родителей и детей - одна линия сюжета. Взаимоотношения до недавнего времени совершенно чужих людей, объединенных схожими проблемами - другая. Героини пьесы разного возраста, разного возраста их дети, но проблема взаимоотношений отцов и детей стара как мир! С другой стороны, если у людей есть общие радости и огорчения, это их объединят, делает близкими. В финале пьесы линия во взаимоотношениях родителей и детей не повторяется во взаимоотношениях подруг. Ко всеобщему удовлетворению и радости!

Аліна В.

Дві жінки. Дві протилежності. Але напрям один - втекти від самотності. Самотності серед людей. Клод втікає з "Ивовой рощи", де її оточують неенергійні люди похилого віку. Марго втікає з сім*ї, залишивши записку з наступним текстом "К черту". Таке пояснення здається їй цілком достатнім. Вони зустрічаються посеред дороги. І з цього моменту у них один напрям - йти невідомо куди. Ця зустріч змінює обох. І їх життя уже ніколи не буде таким, як раніше. Прекрасні вистава, сюжет, гра Ади та Світлани не залишає нікого байдужим. Ложка дьортю - не дуже привітний чоловік-гардеробщик :(

Ирина В.

Не плохой спектакль. Первая часть не много затянута. Игра Роговцевой просто завораживает. Спектакль хорошо поставлен. Актеры играют потрясающе. Затронута интересная тема - одиночества. Как люди страдают от одиночества, Зал проветрили, было чуть душно. Буфет был скромный. Получила удовольствие от спектакля и общей организации вечера. Перед спектаклем, в коридоре, играла девушка на баяне. Тоже было очень колоритно. Красиво. Само помещение находится в старом доме. Внутри оформлено очень необычно.

Альона Ярушевська

Перше, на що звертаєш увагу, прийшовши на виставу, це на її аудиторію. Було трішки не комфортно себе почувати серед глядачів 45+, відсутність молоді на виставі можна пояснити недешевою вартістю квитка або ж актрисою старшого покоління. Щодо вистави, то вона безсумнівно виправдала всі очікування. Ада Роговцева і Світлана Орліченко змогли втримати на собі увагу протягом двух годин. Але інколи все-таки відчувалося, що ти відволікаєшся і не стежиш за сюжетом, це можна пояснити прямолінійним сюжетом, без різких поворотів. Але потім одна з акторок знову приводить тебе в почуття. Тема пошуку щастя розкрита на всі 100, віриш і акторкам і їх персонажам, можливо, тяжко уявити таких авантюристок у сьогоднішньому світі, але все ж таки можна. Крім того, ти навіть їм трішки заздриш тій волі і силі духу, які вони демонструють. Це історія про 2 жінок, які зустрілися самотніми, і удвох зуміли знайти дружбу і щастя. Комусь набридло бути у будинку для людей літнього віку, у когось не склалося в сім'ї. Вони такі різні, але такі водночас схожі. Кожна з них хоче знайти та випробувати свого щастя. Вони приміряють різні амплуа, але чи знаходять вони того щастя не скажу. Ця вистава підійде для відвідування з мамою або подружкою, тому що така щемлива жіноча тема, але чоловіків теж було досить багато.

Тина

Спектакль"Схоже на щастя" шел в одном из самых моих любимых театров- в Сузирье,имеющем свою историю, камерность и встречающий зрителя живой музыкой.Тема ,раскрытая в спектакле, близка всем в любые времена: любовь, возраст, одиночество.На сцене были две великолепные актрисы Ада Роговцева и Светлана Орличенко, которые с юмором раскрыли характеры своих таких не похожих героинь и как эти два разных " полюса" имеют притяжение, позволяющее преодолевать препятствия и продолжить жить, дыша полной грудью.А закончился просмотр не обычно-нагрждением Ады Роговцевой премией "Женщина Года".

Тетяна

Зворушлива історія випадкової зустрічі двох самотніх жінок різного віку та з різними долями, які допомогли одна одній змінити життя на краще. Режисерський задум Катерини Степанкової очікувано націлений на Аду Миколаївну Роговцеву і блискче нею реалізований завдяки таланту, професіоналізму, досвіду і харизмі. Її партнерка Світлана Оріліченко теж на своєму місці, хоча різниця у класі поки що наявна, але у цій конкретній виставі це також частина сюжету. Загалом вистава викликає вирій емоцій, змушує співчувати героям і дещо замислитися над власним життям. Отже, все цілі справжнього мистецтва досягнуті, браво!

Настя Г.

Дуже сподобалася режисерська робота -вона була дійсно на рівні. Професійна гра акторів за ворожила, я одразу повірила у їх героїв і співпереживала їм. Яскравий та захопливий сюжет з безліччю поворотів не давав змоги занудьгувати. Постійно хотілося дізнатися, що ж трапиться з Марго та Клод далі. Цікавою була й гра з реквізитом-валізи прожили ціле життя на сцені. Доповнили позитивне враження якісний гумор та весела атмосфера, з невеличкою трагічною ноткою, але все ж з щасливим кінцем.