Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Наша вистава «Short / Чехов», створена за мотивами ранніх оповідань А.П.Чехова – це подорож у світ гумору знаменитого класика, дослідження того, як відгукується дух і стиль
Чехова в сучасному мистецтві. «Short / Чехов» – це спосіб зануритися у світ чеховських ілюзій, розширити межі власної фантазії …
Інтелігентна московська сім’я зовні має цілком благопристойний «фасад». Але близькі люди в ній вже давно стали чужими один одному. В цьому «благородному сімействі» назріває скандал: з’ясовується, що зовсім юна незаміжня дочка-піаністка чекає дитину. Протягує обірвані ниточки тепла і розуміння між батьками і дітьми бабуся – людина мудра і тонка, чия молодість пройшла в Петрограді епохи декадансу. Бабуся буквально шокує всіх розповідями про заборонені плоди богемного життя: кохання утрьох, куріння опіуму, оргазм. Загалом, про таку бабусю можна лише мріяти! Вона перетворить цей манірний дім на веселу божевільню, викине декілька запаморочливих фортелів і врешті-решт зробить все, щоб з’єднати люблячі серця. У виставі звучать вірші Костянтинтина Бальмонта та музика Франца Шуберта.
Так що ж таке це саме «єврейське щастя» знають всі і в той же час не знає ніхто, навіть самі шукачі цього самого щастя. Тому не поспішайте ні плакати, ні сміятися. Не поспішайте і висновки передчасно робити. Зазвичай ми настільки сліпі, що не бачимо факту того, що володіємо всіма необхідними якостями, щоб стати щасливими. Ось так і герой дійства "Ревізія-Шмавізія" не помічає, що щастя весь цей час було поруч. Вистава «Ревізія-Шмавізія» це заключна частина трилогії Анатолія Крима «Розповіді про єврейське щастя». Подивившись виставу, ви переконаєтеся, що ніяке воно не єврейське, хоча і написана розповідь з неповторним гумором і колоритом, на який здатний тільки дуже талановитий автор.
Що таке сім’я? Щоб знайти відповідь на це запитання запрошуємо зазирнути в шпарини старого будинку. Ми підглядатимемо за життям сім’ї, що проживає в Україні в 90-х роках. Сім’ї, в якій поєднують своє буття три покоління. Неминучий супротив батьків та дітей. Те, що мало величезне значення для старшого покоління, дуже швидко перестає цінуватись їх нащадками. Ми перемістимось в часи розпаду СРСР, саме тоді коли Америка почала з’являтись на полицях наших магазинів, на зломі часів, при зміні правлінь. І давайте уявимо, що всі актори будуть в масках? В модернових масках «Commedia dell’Arte». Як же без них? Адже, режисер цієї вистави – Маттео Спіацці (Італія). Рецензія на виставу тут.
Майже водевільні події, старі і вічно нові життєві історії в запитаннях та відповідях, взяті зі сторінок «Строкатих оповідань» Антоші Чехонте (він же – Людина без селезінки) 1880-х років. Це своєрідний колаж з міні-вистав, в основу якого лягли чеховські оповідання: «Дочка Альбіону», «Довгий язик», «Обиватель», «Гаманець», «Комік». Кожна займає хвилин п'ятнадцять-двадцять, але за цей час герої виявляють в собі такі емоції і почуття, про які вони самі вважали за краще б мовчати. На жаль, у цілком симпатичних людей оголюються далеко не найкращі якості, і для цього достатньо одного, нехай навіть незначного, випадку. Яка подія може пустити навскіс життя успішного громадського урядовця і його дружини? Яка ситуація перетворює нерозлучних друзів у тварин, готових перегризти один одному горло? Що ж сталося такого, що в невинних очах молоденької дружини чоловік раптом виразно побачив розпусту? Чому відставний військовий, мирно розмовляючи з гостем, так раптово вибухнув гнівом? «Дрібниці життя» – це концентрат. Емоцій, почуттів, подій. А концентрат, як відомо, треба споживати маленькими дозами. Щоб не стало погано. Від думки, що людська натура слабка перед спокусами до такої міри, що сама навіть не підозрює цього. Виставу створено на основі самостійних робіт, зроблених артистами театру. У виставі звучать старовинні російські романси: «Сховався місяць за хмаринку» (музика О. Дюбюка на слова В. Чуєвського), «Бубонці» (музика В. Бакалейникова на слова О. Кусікова), «Тебе віднімуть у мене!» (Музика і слова Саші Давидова, він же О.Карапетян).
Як часто ми не можемо усвідомити свого щастя, вічно незадоволені собою та іншими, висуваємо претензії - нас, мовляв, недостатньо люблять, не цінують, не розуміють... І в один момент, піддавшись скороминущій пристрасті, яка, як нам здається, і є те саме справжнє почуття, спалюємо мости, знищуємо все, що створювалося власними руками. А коли приходить протверезіння, поспішаємо назад, склеїти уламки колишнього життя в надії повернутися і повернути. У такій ситуації опинилася Юлія, героїня п'єси "У цьому милому, старому домі", створеній видатним драматургом Олексієм Арбузовим у другій половині двадцятого століття і прочитаній Михайлом Резніковичем разом з акторами театру на початку століття двадцять першого. Це четверте звернення режисера до драматургії всесвітньо відомого автора. Між минулим та Юлією розверзлася безодня, час затягнув глибокі сердечні рани, а чоловік, залишений Юлією в цьому минулому, впорався і з ситуацією, і з собою, і своїм болем відкрив своє серце для нового кохання. Повернувшись за давно залишеним та легко забутим почуттям, вона розуміє, що назад дороги немає. І хоча в цьому милому старому будинку все для неї рідне, вона тут вже чужа. Запізнилася... Її поїзд "промчав, на стиках брязкаючи, замовкли колишні оркестри". Її місце у серці чоловіка, покинутого нею, зайняла інша. І звуть цю іншу, яка подарувала йому надію і любов - Ніна, - світла, відчайдушна дівчина, смішна і зворушлива. Інша. І наш герой, - Костянтин, - розчинився в ній, не залишивши колишній дружині ні можливості, ні шансу на відновлення минулих стосунків. Навіть діти, їхні спільні діти - Юлії і Гусятникова, що встигли подорослішати за час розлуки, - дозволили новому коханню батька: «БУТИ». Як проявить себе Юлія в сформованій ситуації? Чи вистачить благородства, жертовності та розуміння? Чи зуміє вона дозволити бути щасливим тому, кого, колись не роздумуючи, поранила, чи буде відстоювати своє право на сімейне щастя і любов?
Керівник музичної частини
Мірзоян Катерина Олександрівна народилася 22 січня 1976 року в Миколаєві. У 1995 році закінчила Миколаївське державне музичне училище, у 1999 – Одеську державну консерваторію, у 2012 – Одеську національну музичну академію, де у 2017 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата мистецтвознавства.
У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі з 2008 по 2016 рік працювала артисткою, у 2017 році зайняла посаду керівника музичної частини.
Помічник режисера
Народилась 5 серпня 1960 року у Миколаєві. У 1990 році закінчила Миколаївське культурно-освітнє училище. У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі працює з 2001 року.
Задіяна у виставах театру у якості артистки («Хома Брут vs Саломея» за М.Гоголем – Хвеська, «Труффальдіно, або слуга двох панів» К.Гольдоні – Прачка, «Гарнір
по-французьки» М.Камолєтті – Жінка).
У 2008 році закінчив Одеське театрально-художнє училище. З того ж року – актор Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. За час роботи створив низку яскравих образів у виставах сучасного та класичного репертуару. Серед них: Рамзес (С.Решетніков «P.S.Блін!»), Пес (М.Ладо «Дуже проста історія»), Кушкіни – батько і син (М.Воронов «Пристрасті по Торчалову»), Семибаб (С.Чверкалюк «Тому що ми пілоти»), Джек Гейбл (К.Людвіг «Примадонни»), Біс (В.Жеребцов «По той бік місяця»), Гейвін Сміт, Джон Сміт (Р.Куні «Тато в павутині»), Лука, Чубуков (А.Чехов «Керівництво для бажаючих одружитися»), Рікаредо (Лопе де Вега «Учитель танців»), Йосип (О.Єрнєв, В.Плешак «Інкогніто з…»), Том (Р.Хоудон «Шикарне весілля, або День бабака»), Інший (А.Касона «Дерева помирають стоячи»), Генріх (Г.Горін «Королівські ігри»), Букі (Е.Кішон «Ну, спасибі тобі…Яшо!»), Генріх (Є.Шварц «Дракон»), Чоловік (О. Гельман «Лавка»), Едмонд Фонтанж (Ж.Летраз «Весела сімейка Фонтанж»), Флоріндо Аретузі (К.Гольдоні «Труффальдіно, або Слуга двох господарів»), Эгьючик («Дванадцята ніч» В.Шекспіра), Петруччіо («Приборкання норовливої» В.Шекспіра), ХХ («Емігранти» С.Мрожека), Менахем («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Рибкін, Пуркуа, Нафанаїл, Микола, Пастух («Short/Чехов» П.Гатілова за А.Чеховим), Роберт («Гарнір по-французьки» М.Камолєтті), Він («Сцена на сцені»).
У 2009 році пройшов курси підвищення кваліфікації у Міжнародній літній театральній школі СТД РФ (м.Москва). За виконання ролі Кушкіна С.З. у виставі «Пристрасті по Торчалову» М.Воронова в 2012 році був відзначений дипломом «Краща чоловіча роль другого плану» на театральному фестивалі
«Пані удача» (м.Луганськ). У якості режисера створив виставу «Весела сімейка Фонтанж» Ж.Летраза (сумісно з Павлом Гатіловим), вистави-казки «Кам’яна
квітка» (сумісно з А.Вербецем) та «Пригода Карлсона».
Завідувач трупи, артистка.
У 2008 році закінчила Одеське театрально-художнє училище. У тому ж році поповнила трупу Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. За роки роботи створила ряд яскравих образів у виставах найрізноманітніших жанрів: Нані (Н.Думбадзе «Сонячна ніч»), Юля, Макарова (С.Решетніков «PS Блін!»), Дуняша (А.Чубарова, І.Егорова «Торбинка солі»), Герда (С.Чверкалюк «Снігова королева»), Тоня Калмикова (С.Чверкалюк «Тому що ми пілоти»), Заєць (С.Чверкалюк «Чарівна сопілка»), Одрі (К.Людвіг «Примадонни»), Зізі («Попелюшка» за Ш. Перро), Рейчел (Р.Хоудон «Шикарне весілля»), Мері (Г.Горін «Королівські ігри»), Аяла (Е.Кішон «Ну спасибі тобі… Яшо!»), Настя (А.Вербець «Кам’яна квітка»), Олівія («Дванадцята ніч» В.Шекспіра), Мама («Пригода Карлсона» О.Карай за А.Ліндгрен), Лулу (Ж.Летраз «Весела сімейка Фонтанж»), Оля (О.Вітер «Станція, або Розклад бажань на завтра»), Ліззі (Р.Неш «Продавець дощу»), Королівна (С.Маршак «Дванадцять місяців»),Тітка Поліна («Весела сімейка Фонтанж» Ж.Летраза), Годл («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Феодосія, Замблицька («Short/Чехов» П.Гатілова за А.Чеховим), Ліззі («Продавець дощу» Р.Неша), Вона («Сцена на сцені»), Жінка у помаранчевому («Кольори» П.Ар’є).
З 2018 року – завідувач трупи театру.
У 2007 році закінчив Миколаївське державне вище училище культури, в 2011- Київський національний університет культури і мистецтв.
У Миколаївському академічному художньому російською драматичному театрі працює з 2010 року (з перервою: з 2012 року по 2015 рік). За період роботи створив ряд яскравих образів у виставах сучасного та класичного репертуару: Н.Думбадзе «Сонячна ніч» – Циклаурі, С.Чверкалюк «Василь Тьоркін» – Василь Тьоркін, С.Чверкалюк «Тому що ми пілоти» – Ларошель, О.Толстой «Цар Федір Іоаннович» – Хворостін, Г.Горін «Верона: ще одна історія кохання» – Антоніо, В. Шекспір «Ромео і Джульєтта» – Паріс, С.Чверкалюк «Снігова королева» – Ворон, А.Касона «Дикун» – Еусеб’є, В.Сігарев «Сім’я вовкулака» – Віктор, Р.Хоудон «Шикарне весілля» – Білл, Л.Герш «Ці вільні метелики» – Дон Бейкер, В.Плешак, О.Єрнєв «Інкогніто з…» – Бобчинський, В.Шекспір «Дванадцята ніч» – Блазень, В.Шекспір «Приборкання норовливої» – Люченціо, Шериф («Продавець дощу» Р.Неша), Джеррі («Що трапилось у зоопарку?» Е.Олбі).
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – найстаріший творчий колектив Миколаївщини. Його історія бере початок з 1922 року. Тоді в Луганську відомим актором і режисером Григорієм Свободіним був створений пересувний драматичний колектив «Шахтарка Донбасу» – перший російський театр України, що виник в післяжовтневий період.
Сьогодні Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – стабільно і впевнено працюючий колектив, справжній творчий ансамбль, що успішно вирішує найскладніші творчі завдання, спирається на прекрасні традиції видатних майстрів української сцени, володіє неабияким потенціалом. Щорічно вистави театру відвідує понад 80 тисяч глядачів. Театр швидко і динамічно розвивається в багатьох напрямках і є одним з найбільш успішних і перспективних театрів сучасної Україні. Репертуар складають більше 25 вистав різних жанрів за п’єсами вітчизняних та зарубіжних авторів: «Украдене щастя» та «Мойсей» І.Франка, «Труффальдино, или Слуга двух господ» К.Гольдоні, «Двенадцатая ночь» та «Укрощение строптивой» В.Шекспіра, «Скамейка» О.Гельмана, «Гарнир по-французски» М.Камолєтті, «Веселая семейка Фонтанж» Ж.Летраза, «Станция, или Расписание желаний на завтра» О.Вітра, «Эмигранты» С.Мрожека, «Продавец «дождя» Р.Неша, «Чисто семейное дело» Р.Куні та інші.
У театрі діють три сценічні майданчики: основна сцена, мала і камерна.
У літній період – літній майданчик у сквері театру.