« Шлюби укладаються на небесах »
Сцена «Під дахом» представляє народну артистку України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка та премії «Київська пектораль» - Лідію Яремчук у виставі «Шлюби укладаються на небесах...» за її інсценізацією, створеною на основі сторінок з роману Льва Толстого «Війна і мир».
Головна сюжетна лінія вистави - історія Наташі Ростової. Версія, представлена виразною мовою сценічного мистецтва, привносить нові фарби в звичне уявлення про героїню.
Лідія Яремчук, виконавиця і автор композиції, передає душевний світ Наташі чуйно, інтимно, з ледь помітним відтінком смутку, іронії і захоплення одночасно.
Така природна, така безтурботна і безпосередня юна Наташа. Успіх на першому балі здається їй здійсненням усіх дівочих надій, за яким обов'язково слідуватиме запаморочливий злет. Кожен подих наповнений радісним передчуттям щастя ...
Час і життєвий досвід, вносячи корективи в долю людини, часом до невпізнанності змінюють її характер. А може, навпаки? Можливо, зрілість розкриває справжню природу людської суті? Інакше, як пояснити парадоксальне перетворення героїні з ніжного, романтичного створіння в приземлену, обтяжену життєвими турботами мати-господиню? Але, здається, і ця прозаїчна роль їй личить ...
Однак, що ж такого таємничого було в натурі Наташі Ростової, чим вона полонила чоловічі серця? Чому її вважали чарівною?
Вона вміла бути собою, вона вміла любити. Незважаючи на чисельні помилки, вона була відкрита життю і почуттям. І, що найголовніше, вона завжди уособлювала одну з таємничих граней вічної жіночності.
Тонке, проникливе відображення думок і почуттів молодої жінки дає можливість глядачеві не тільки по-новому побачити образ Наташі Ростової, але й доторкнутися до прекрасної, назавжди в минулому історичної епохи, описаної в романі.
У виставі використовується музика Михайла Глинки, Олександра Грибоєдова, Петра Чайковського, Франца Шуберта, Георгія Свиридова, Володимира Ребікова.
« Антігона »
Трагедія
« Зачарований »
« Емма »
« Антігона »
Трагедія
« На дні »
Драма
Яремчук Лідія Григорівна — українська акторка. Народна артистка України (1999). Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1983).
Народилася 8 грудня 1945 р. в Києві. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1968).
Акторка Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (грала у виставах: «Камінний господар», «Кафедра», «Гравець», «Вишневий сад», «Жиди міста Пітера, або Невеселі бесіди при свічках» та ін.).
У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, неподалік від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – постає будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як театр імені Лесі Українки.
Офіційна біографія Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.
Однак коріння театру походить до ХIХ століття: в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру.
Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.
З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.
Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників театру імені Лесі Українки.
« Шлюби укладаються на небесах »
