цю виставу
Вистава відбувається за підтримки Посольства республіки Італія в Україні та Iталійського інституту культури в Україні
Усі ми пам'ятаємого славетного Дон Кіхота чи кумедного Голохвостого або ж нахабу-Хлестакова? Наші улюблені персонажі жувуть на сцені, екранах у книгах та у наших історіях.
Одного дня на репетицію театру увірвалося шестеро безумців, ненаписаних героїв, котрі жадають жити на сцені.
Відтак рішення лише за режисером: подарувати їм шанс увійти в історію чи залишити безмовними?
Непроста історія пошуків реальних цінностей від Нобелівського лауреата Луїджі Піранделло.
Провідний актор Київського академічного драматичного театру.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.
У театрі з 1987 року.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2006 р. закінчив Рівненський державний театральний університет, режисерське відділення.
Працював у Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі з 2005 року по 2018 рік.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Харківський університет мистецтв ім. І. Котляревського (театральний факультет, спеціальність: актриса театру і кіно, художній керівник курсу А. Я. Литко).
У театрі з 2008 року.
Актриса театру, кіно і телебачення.
Закінчила у 2002 році Дніпропетровський театрально-художній коледж, у 2006-ому – Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.
Працювала у Київському театрі українського фольклору “Берегиня”, у приватному дитячому театрі “Дієз”.
У театрі з 2009 року.
З малих років мріяла бути артисткою, але не знала, ким конкретно: співачкою, танцівницею, акторкою. В 4 роки мама віддала маленьку Анну до музичної школи. На навчання брали з 6, але її все-таки взяли в нульовий клас. До першого класу дівчинка вже грала програму за третій і в підсумку закінчила музичну школу в 10 років з червоним дипломом по класу фортепіано. Паралельно навчалася танцювати. А в 14 років зрозуміла, що буде акторкою, тому що ця професія поєднує в собі і гру на фортепіано, і танці, і вокал, і кінний спорт, і фехтування, і багато іншого.
У 2001 роцi вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого актриса театру, кіно та телебачення), який закінчила в 2006 роцi.
З 2006 року працює у Київському академічному драматичному театрі на Подолі.
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Королівський коледж музики та драми у Великобританії (художній керівник курсу Ентоні Хопкінс).
У театрі з 2006 року.
Телеканал “Інтер” – ведуча кулінарної програми “Картата потата”.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2004 року.
З 2006 року працює в театрі на Подолі.
Онук актора Льва Лазаревича Грубера.
Ігор Волков - український актор, диктор і режисер.
Закінчив естрадно-циркове училище та Університет культури і мистецтв (факультет режисури кіно і телебачення). Провідний актор Київського академічного театру на Подолі. У 2008 році випустив власну режисерьку роботу «Вночі». 2000-2010 – бренд-войс телеканалу ТЕТ.
Ролі персонажів Disney, які озвучував актор:
Історія іграшок 2 (1999) ... Джек Ейнджел / Іграшка
Трон: Спадок (2010) ... Джеффрі Нордлінґ / Річард
Історія іграшок 3 (2010) ... Джон Циган / Смик
Крижане серце (2013) … Такер Гілмор / Ірландський посол
Порятунок містера Бенкса (2014) … Майкл Свайнгарт / Портьє
Перший месник: Друга війна (2014) … Томас Кречман / Барон фон Штрукер
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2016 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого курс Ю.Ф. Висоцького.
У театрі з 2016 року.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2011 року.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого у 2010 р. (художній керівник курсу – Б. С. Ступка).
У театрі з 2010 року.
А у 2010 році Наталія стала переможницею у конкурсі «Наречена року 2010 в Україні».
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2006 року.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2006 року.
Театрально-концертні роботи:
Театр на Подолі: «Майстер-клас Марії Каллас» Т.МакНеллі – Софі, Шерон, Пеггі; «Опера мафіозо» В.Станілова – Елеонора; «Біла гвардія» – Юлія (Булгаков Фест 2008); «Лебедине озеро. Сутінки» – Саша;
«Шестеро характерів» – Актриса; Театральний центр «Пасіка» – «Антігона» – Еврідіка, реж. Володимир Кудлінскій.
Київський академічний державний театр оперети:
«Граф Люксембург» Ф.Легар – Анжель; «Голандочка» І. Кальмана – Тангосіта; «Весела вдова» Ф.Легар – Ельга; «Королева чардашу» І. Кальмана – Сільва;
Національна музична академія ім. П.І.Чайковського, оперна студія: «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта – Керубіно; «Євгеній Онєгін» П.Чайковського – Тетяна; «Фауст» Ш. Гуно – Маргарита; «Алкід» Д. Бортнянського – Едоніда.
Національна філармонія:
«Йосип Флавій» А. Костіна – Доріон
Симфонічна капела «Ренесанс», Андреівская церква, партії сопрано в:
«Магніфікат» А. Вівальді;
«Реквіємі» В.А. Моцарта;
«Реквіємі» Д. Верді;
Кантата І.С. Баха і Г.Ф. телемана;
«Месії» Ф. Генделя.
2007-2011, протягом місії Надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзет – щорічна участь в святкуваннях на честь Дня народної єдності в Посольстві Німеччини (виконання українського та німецького гімнів).
Нагороди:
Дипломантка «Київська пектораль» у номінації «Кращий акторський дебют» за роль Анжелі в спектаклі «Граф Люксембург» Ф. Легара.
Лауреат міжнародного конкурсу вокалістів, дипломант всеукраїнського конкурсу вокалістів.
Участь у фестивалях:
Фестиваль «Подія», Київ 2008
Шостий Булгаковський фестиваль, Київ 2007
Сьомий Булгаковський фестиваль, Київ 2008
Другий міжнародний фестиваль українських театрів «Схід-Захід», Краків 2015
Міжнародній фестиваль витончених мистецтв BOUQUET KIEV STAGE 2018, Київ, фортеця Золоті ворота
Телевізійні проекти. «Третій дзвінок» з Наташею Грабченко від 28.12.2013 (Тема – Драматичні актори, чому вони співають) Зйомки в серіалах, документальних фільмах.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2010 року.
Працював ведучим ранкового шоу «Ранковий промінь» (національна радіокомпанія України «Промінь»).
Актор Театру на Подолі.
Працює в театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра з 2010 року.
Працює в Театрі на Подолі з 2018 року.
Учасник музичного гурту «КукаТаБанда» керівник Михайло Кукуюк. Гітарист, перкусіоніст, вокаліст, духовик, клавішник.
Учасник музичного гурту «Дичка» керівник Дмитро Бугайчук. Вокаліст, перкусіоніст.
Учасник музичного гурту «Swich on the light» керівник Валентин Бойко. Флейта, вокал.
Учасник музичного гурту «Furman band» керівник Олексей Великий. Акордеоніст, соліст.
В 1998 році закінчив школу № 15 в Сумах. Після цього переїхав до Києва.
З 2005 по 2008 роки Артем Мяус був актором Київського академічний театр російської драми імені Лесі Українки.
У 2008 року він перейшов до трупи Київського академічного драматичного театру на Подолі, де відзначився прекрасними ролями в декількох десятках п'єс.
Паралельно з театральною кар'єрою Артем Мяус також грає в кіно.
Також в юності Артем Мяус грав у КВК у команді «С-Клуб» із Сум. В останні роки команда відновлена під назваою Збірна великої Британії та виступає в українській лізі АМІК. А Мяус співпрацює як режисер та сценарист.
Народився 19 жовтня.
Валентин Бойко – соліст та гітарист українського рок-гурту Switch On The Light.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2007 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені І.К. Карпенка-Карого, курс М.М. Рушковського.
У театрі з 2015 року.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2014 р. закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого, курс В. І. Зимньої.
Віталій Малахов – відомий режисер, його ім'я знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Театральні критики пов'язують становлення сучасного українського театрального процесу з іменем Віталія Малахова. Він режисер-легенда, вистави в його постановці викликають незмінний інтерес публіки. Режисерські роботи Малахова відзначаються оригінальним стилем, високим професіоналізмом, буянням артистизму, метафоричністю, прекрасною грою акторського ансамблю. Народився він у Львові 19 червня 1954 року. З 1972-го по 1977-й навчався у Київському державному театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого на факультеті режисури драми (художній керівник курсу – професор Володимир Неллі, акторська майстерність – професор Леонід Олійник). Творчу діяльність розпочав 1977 року на українському телебаченні. З травня 1978-го до вересня 1979-го року – у Київському державному театрі російської драми ім. Лесі Українки працював над постановкою своєї знаменитої вистави «Казка про Моніку».
З 1979 року очолив Київський державний Театр естради, в якому поставив «Я – Київ», «Ніч чудес», «Зоря і смерть Пабло Неруди», «Шахрай мимоволі» та ін. З 1985-го до 1987-го працював зі своєю трупою на базі Київського молодіжного театру.
У серпні 1987 року В. Малахов створює власний театр – Київський драматичний театр на Подолі. З 1987 року – художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У його доробку понад 60 вистав. Це «Ніч чудес» В. Шекспіра, «Вертеп» В. Шевчука, «Опера мафіозо» В. Станілова, «В степах України» О. Корнійчука, «Квартал небожителів» О. Коротко, «Фантазія для рояля в чотири руки» А. Ольмерт, «Фараони» О. Коломійця, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Дивакуватий Журден», «Склади слово ВІЧНІСТЬ», «Щоденник молодого лікаря» М. Булгакова, «Передчуття Мини Мазайла» М. Куліша, «Шестеро персонажів у пошуках автора» Л. Піранделло, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Звідки беруться діти?» А. Крима, «Антракт» О. Марданя та ін. Трупа Малахова неодноразово презентувала театральне мистецтво України в Росії, США, Англії, Італії, Мексиці, Коста-Ріці, Фінляндії, Німеччині, Греції, Туреччині, Єгипті.
Віталій Малахов – лауреат «Київської пекторалі – 98», як кращий режисер року за виставу «В степах України» О. Корнійчука, лауреат «Київської пекторалі – 2003» за виставу «Дядя Ваня» А. Чехова. За виставу «Моє століття» М. Лоранс у 2005 році Віталій Малахов став лауреатом «Київської пекторалі» за кращу виставу року.
Малахов – організатор і засновник Міжнародного театрального фестивалю «Київ Травневий», що здобув широке визнання публіки.
У 2002 році очолив Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв. Відкриття відбулось 7 вересня 2002 року виставою «Собаче серце» за п'єсою М. Булгакова у приміщенні Національного театру ім. Івана Франка.
У 2006 році започаткував фестиваль «Київ – територія миру» мистецькою акцією-колажем за участю театрів Києва.
У 2006 році театрові під керівництвом Малахова за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва надано статус академічного.
2008 року В. Малахов став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі мистецтва.
До Дня незалежності України у серпні 2008 року Президент України нагородив Віталія Малахова званням «Народний артист України».
В сезоні 2011-2012 року театр на Подолі, а разом із ним і Віталій Малахов став тріумфатором найпрестижнішої театральної премії «Київська пектораль». Його вистави «Минулого літа в Чулимську» О. Вампілова та «На дні» М. Горького було визнано найкращими. Сам Віталій Юхимович став кращім режисером сезону.
Театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим з'явився на мистецькій території Києва в 1987 році. Комерційний успіх став можливим завдяки довгостроковому договору з тюменською нафтодобувною компанією. Театр вирушає на гастролі на південь Західного Сибіру. Зароблені кошти витрачаються на облаштування сцени та поліпшення фінансового становища трупи.
Протягом семи років з моменту свого народження Театр на Подолі був практично мандрівним, і в кожному турне отримував визнання. Так, британська газета «Обсервер» порівнювала виставу «Ніч чудес» з «бездонним океаном під час шторму». У 1993 р. видання «Гардіан» відзначило високу художню цінність музичної вистави про протиборство зі смертю «Бенкет під час чуми» з огляду на Чорнобильську трагедію. Про театр, що ризикнув привезти дві шекспірівські вистави («Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло») до стриманої Великобританії й завоював популярність в очах преси та публіки, із захопленням писали «Таймс», «Файненшіал таймс» та інші. Трупа Театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі (Шотландія), де водночас показували вистави близько 900 труп.
У 1994 р. Театр на Подолі отримав статус державного. На той час у його репертуарі – понад 50 вистав; актори й художній керівник – лауреати 24-х номінацій найпрестижнішої театральної премії України «Київська пектораль». Протягом наступних десяти років театр отримав ще дев'ять нагород цієї премії: у 98-му – за «В степах України» та шість років потому – за виставу «Дядя Ваня» у постановці Малахова, який згодом став лауреатом Національної премії України ім. Шевченка в галузі мистецтва та отримав звання народного артиста України.
Академічні театри Києва завжди заслуговують на особливу увагу. У 2006 р. за видатні досягнення в розвитку українського драматичного мистецтва цього статусу набув і Театр на Подолі.
У 2012 р. театр уперше взяв участь у міжнародному театральному фестивалі «Добрий театр», почесне журі якого визнало переможцями в номінаціях Краща жіноча та Краща чоловіча роль Вікторію Булітко та Ігоря Волкова (Валентина та Шаманов з «Минулого літа в Чулимську»). Крім того, у новій номінації фестивалю «Срібний дзвіночок – добра вистава» перемогла вистава «Льовушка». У 2013-14 рр. найкращі вистави Києва поповнилися декількома прем'єрами Театру на Подолі: «Що я бачив уві сні...» (у постановці Славинського), «Вернісаж на Андріївському» (режисер-постановник В. Малахов). Завершився сезон прем'єрою «Ревізія-Шмавізія» (фінальна частина трилогії А. Крима «Оповідання про єврейське щастя»).
У 2015 р. будівля театру закривається на дворічну реконструкцію. Оновлений Театр на Подолі запрошує глядачів на вистави формату 5D з використанням технологічних можливостей мобільної сцени, нового звукового обладнання, проекційного екрана, снігових установок.
Театр активно займається благодійницькою діяльністю, влаштовуючи особливі вечори для людей з обмеженими можливостями. На його сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушенням слуху, театр обладнаний з урахуванням потреб людей з інвалідністю (є пандус і ліфт). Неодноразово колектив театру проводив вечори, присвячені Міжнародному дню «Білої тростини».
Першою виставою на новій сцені на Андріївському узвозі стала «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого. В афіші сезона 2017-2018 рр. – найбільш знані вистави: «Мати» за Карелом Чапеком, «Передчуття Мини Мазайла» за Миколою Кулішем, «Фараони» Олексія Коломійця, «На дні» Максима Горького. Після 10 років перерви до репертуару повернулася легендарна вистава «Дядя Ваня» за Чеховим.
