цю виставу
Якщо доля підкинула тобі лимон – зроби з нього якщо не лимонад, то хоча б чай з лимоном. За цим принципом і живуть героїні комедії «Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні!»
Дві дівчини – Жулька та Оля – разом знімають кімнату. Грошей постійно не вистачає, хоч обидві і працюють. Одного разу, залишившись і без грошей і без роботи, дівчата вирішують цю проблему у досить незвичний спосіб: вони вплутують себе до цілоï низки незвичайних ситуацій, з яких виплутуються, заплутуючи інших:). Але усе закінчується добре, бо Жулька – справжній генератор ідей, ïй може позаздрити будь-який кризис-менеджер.
Глядачі під час вистави сміються і плачуть… І ще декілька днів після вистави розмовляють фразами героїв. Називають хлопців – Джонік, а дівчат – Жулі. Наспівують мелодії. Згадують танці з теплою посмішкою. І ще довго пам'ятають смак фіналу, бажаючи знову повернутись до світу «Шахрайок...».
День народження – 25 грудня.
В театрі з 2014 року,
Перша роль Аліси у фільмі «Балада про Бомбера» була настільки скромною, що вона навіть не потрапила в титри.
Роком пізніше вона знялася відразу в двох українських проектах – «Білої гвардії» та «Жіночому лікаря», і вже була позначена в титрах, як виконавиця епізодів. Потім було ще кілька невеликих ролей, а в 2016 році Аліса засвітилася в російсько-українському проекті «Коли минуле попереду» і української телевізійної новелі «Не зарікайся».
Обидві ролі були досить значущими, і у Аліси вже з'явилися свої шанувальники. Всього на рахунку актриси більше десяти ролей.
В театрі з 2009 року.
У 2001-2002 рр. працював артистом балету в театрі ім. І. Франка.
2000-2002 рр. – Задіяний як один з трьох героïв в постановці Н. Осипенко “Їï величність Любов” за сонетами В. Шекспіра – на камерній сцені театру Франка та сцені Будинку актора.
2005 р. – Молодий театр, м.Киïв – “Золоте курча” В. Орлова (поновлення вистави).
2006 р. – Киïвський обласний украïнський музично-драматичний театр ім. П.Саксаганського – “Фізкультура для Баби Яги” Н. Уваровоï.
Одружений, дружина – Наталя Уварова. Маємо двох синів, Борислава та Олексія.
Викладає у Коледжі культури і мистецтв.
Центр мистецтв «Новий український театр» – незалежний київський театр, створений 1998 року. З моменту заснування і дотепер театр очолює художній керівник-директор Віталій Кіно.
1998 року Віталій Кіно, випускник «режисерської школи» Едуарда Митницького, разом із командою однодумців заснували центр мистецтв «Новий український театр» – один з перших недержавних театрів України. Пілотним проектом Центру була вистава «Європа може зачекати!», створена спільно з Театром драми і комедії на лівому березі Дніпра, яка пройшла кілька сезонів з незмінними аншлагами. Започатковані НУТом видавничі проекти – газета «Антракт» та серія буклетів «Акторські портрети» – отримали схвальні відгуки. А створений того ж року Театр для всієї родини «Божа Корівка» сьогодні є одним з найпопулярніших дитячих театрів Києва. Його перша вистава «Подорож на чарівний острів» за С. Тейлором вже дев'ятнадцять років прикрашає афішу НУТу.
Багато років театр не мав власної сцени, а тому працював на різних майданчиках. 2009 року НУТ нарешті відкрив власну сцену в Києві, у будинку XIX сторіччя по вулиці Михайлівській, 24ж. Того ж року трупу театру поповнили талановиті й амбіційні випускники Віталія Анатолійовича Кіно, яких він навчав у театральному коледжі. Їхні яскраві дипломні вистави першими з'явились на афіші оновленого Нового українського театру.
Перша прем'єра на власній сцені – вистава «Безталанна» за І. К. Карпенко-Карим, стала насправді «програмною» виставою НУТу, в ній впевнено було сформульовано естетичні та філософські погляди творчого колективу, його мистецький напрямок і бачення сучасного українського театру. Це було щире, нове, «живе» прочитання відомої класики.
Двері НУТу відкриті і для молодих режисерів. Тут дебютували Олександра Правосуд, Ілля Рибалко, Марія Грунічева, Поліна Кіно та інші режисери-початківці. Саме у виставах НУТу реалізували свої творчі задуми театральний балетмейстер Світлана Архипова, композитор Ілля Рибалко, художник по костюмам Юлія Кіно. Але найголовнішою цінністю «Нового українського театру» є актори, переважною більшістю яких є випускники акторської майстерні Віталія Кіно.
Центр мистецтв «Новий український театр» з перших днів свого існування позиціювався як театр для всієї родини, і продовжує впевнено займати театральну нішу сімейного відпочинку. Серед проектів Центру наявні:
- родинне свято «День народження в театрі», під час якого гості можуть спробувати себе як акторів, взявши участь у інтерактивних виставах;
- студії з акторської майстерності для дітей та дорослих, де можна отримати початкові акторські навички;
- щорічний фестиваль театральних студій «Чудасія»;
- літній табір театру і кіно, де діти не тільки відпочивають, а і ставлять вистави, знімають кіно;
- щомісячний сімейний театральний клуб, де на одній сцені батьки дивляться виставу, відпочивають, спілкуються з новими друзями, а на іншій сцені малюки грають з Божою Корівкою, дивляться казку, здобувають корисні навички на різноманітних майстер-класах.
