« Шість страв з однієї курки »

З відзнакою закінчив Київське училище №16 за спеціальністю «столяр». У 2005-му закінчив із відзнакою Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «Театральне мистецтво» (курс професора Н.М.Гусакової) та здобув кваліфікацію режисер драматичного театру. 

Дебютував із постановкою «Дума про братів Неазовських» Л.Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка. Згодом працював у Рівненському  академічному музично-драматичному театрі та Коломийському драматичному театрі. З 2007-го працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 2007 року. 

У його доробку – сотня вистав. Зокрема, «Таємниця літаючої жінки», «Між небом і землею», «Обережно – жінки», «Вій», «Макбет», «Сон у літню ніч», «Два серця», «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський», «Страшна помста», «Енеїда», «Ніч перед Різдвом», «Понтій Пілат», «Будинок на кордоні», «Наталчина мрія», «Не плачте за мною ніколи…», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Тато в кубі», «Каліка з острову Інішмаан», «Ромео і Джульєтта» та багато інших.

Сергій Павлюк веде експериментальну роботу з акторами херсонського театру. Сценічними майданчиками для творчої лабораторії стали сцена «Під дахом», «Сцена на сцені» та сцена «Під колом». На сцені «Під колом» режисер поставив низку моновистав: «Vitalius» з Віталієм Пронько, «Лис-філософ» з Павлом Костенком, «Лицар храму» із Валерієм Гайфулліним, «Мені б у небо» із Антоном Лисенком, «Остання Сюїта» із Андрієм Клочком, «Порожнеча» із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою, «Юда» та «Get happy» із заслуженим артистом України Сергієм Михайловським, «Монолог актриси» із заслуженою артисткою України Олександрою Тарновською тощо…

За час творчої діяльності він багато гастролював зі своїми виставами. Роботи українського режисера побачили глядачі Франції (Таємниця літаючої жінки»), Угорщини («Понтій Пілат»), Молдови («Два серця»), Португалії, Польщі («Не плачте за мною ніколи…»), Ізраїлі, Німеччині та Литві (моновистава «Монолог актриси») тощо. 

Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусії, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії та ін.).

Олена з дитинства навчалася музиці. Закінчивши музичне училище культури, вона у 1977-му прийшла до театру в якості концертмейстера оркестру. Тут на сцену виходила її мама (Царство їй Небесне) – заслужена артистка України Валентина Галл-Савальська. 

У приватних розмовах Олена Ігорівна часто повторювала і наголошувала на тому, що мама не рекомендувала їй бути актрисою, бо це непроста доля. І дівчина послухалась – пішла в музичне училище. Та інколи не ти обираєш долю, а доля тебе. Після закінчення училища Олена вірно служила театру протягом дванадцяти років, але не грала на сцені. 

Аж поки один маленький випадок не перевернув її світ... Театр поїхав на гастролі, захворіла одна з актрис. На той час головний режисер театру Володимир Бегма, заслужений діяч мистецтв України, попросив Олену замінити артистку. Дівчина вправно впоралася із завданням. І вже згодом була призначена на роль у виставі «Алі-Баба».

Цим режисер підписав їй путівку у велике бурхливе театрально-акторське життя. І вже у 1996-му Олена Ігорівна отримала звання заслуженої артистки України, а в 2009-му — народної. До речі, в історії Херсонського драмтеатру, Олена перша з жіночого складу акторів отримала звання народної артистки України. 

Бере участь у фестивалях та гастролях.

Знімається у кіно. Дебютувала у короткометражному німому фільмі «Пересохла земля» режисера Тараса Томенка за мотивами твору Маркеса «Стариган із крилами» в 2004-му. 

Потім після майже п’ятнадцятирічної перерви знялась у художньому фільмі «Віддана» за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Прем’єра відбулася восени 2019-го, актриса зіграла в епізоді продавчиню линів.

Третій кінодебют Олени Ігорівни – у серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020р.). Вона виконала роль головихи.

Руслан Вишнивецький у 2004 році закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Спеціальність – «Актор драматичного театру». У 2005-му був зарахований до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

Бере участь у фестивалях та гастролях. 

У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан». 

У 2009 році отримав премію «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль банкіра Сальдо у виставі «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» та роль Степана у виставі «Страшна помста».

У 2014-му – премія «Успіх» у номінації «Кращий творчий доробок» було нагороджено артиста драми Руслана Вишнивецького за ролі Вакули у виставі «Ніч перед Різдвом», Свічки у виставі «Свіччине весілля», Джеффрі у виставі «Дивна місіс Севідж»

У 2016 році отримав почесне звання Заслужений артист України.

У 2018 році нагороджений премією «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль міліціонера у виставі «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів». У 2020 році – премія «Успіх» у номінації «За творчий доробок у 83/84 театральних сезонах».

Після закінчення студії при Київському театрі оперети, у 1984-му Світлана Добровольська почала свій творчий шлях у Херсонському театрі. Творчих шлях акторки почався із гастролей – влітку вона приєдналася до Херсонського обласного театру, який на два місяці поїхав на запрошення у Баку. 

Світлана переглянула кілька вистав і її відразу відправили, як кажуть, на передову. Спочатку була в масовці – хвилювалась, працювала над собою… І, як кажуть, результат був на обличчя – молода, емоційна, співуча, темпераментна, вона увійшла в репертуар театру та зіграла багато провідних ролей з вистав за п’єсами українських та зарубіжних класиків, а також сучасних п’єс. 

Знана дзвінким голосом, Світлана Добровольська виконала не одну оперету: «Ніч у Венеції» - Циболетта (отримала грамоту від обласного управління культури, її роль визнали кращою роллю сезону), Юлішка у виставі «Циган-прем’єр», Ялина в «Засватана невінчана», Констанція у «Трьох мушкетерах»… Тільки головних ролей за 36 років роботи акторка зіграла понад 100! 

Драматичні вистави режисера, заслуженого діяча мистецтв України Олега Мішукова «Ревізор» і «Вовки та вівці» відкрили нові грані таланту цієї актриси. Вона майстерно створила цікаві образи своїх героїнь Глафіру Олексіївну («Вовки та вівці») і жінку Хлопова («Ревізор»). Навіть коли Світлана виходила на сцену у невеличкому епізоді, вона запам’ятовувалась глядачам.

Артистка гастролювала територією України та держав близького зарубіжжя. Грала навіть у 30-кілометровій зоні відчуження після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції… 

Неодноразово Світлану Добровольську нагороджували, як кращу акторку року. За її плечами – низка нагород: за успішно виконані ролі (зокрема, у номінації «Краща жіноча роль» за Анрієтту у виставі «Малюк», за Нінон у виставі «Фіалка Монмартра» та інші), за надзвичайну акторську привабливість, натхненну самовіддану працю під час організації проведення гастролей театру у Сімферополі. Також за вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва України – почесна грамота Національної спілки театральний діячів України. У 1996 році Світлана отримала почесне звання «Заслужена артистка України».

У 2007-му році нагороджена почесною грамотою Кабінету Міністрів України, у 2012-му - премію «Успіх» у номінації «Відданість театру», 2018-му – премію НСТДУ імені Олега Васильовича Мішукова.

У 2005-му році Світлана Добровольська отримала диплом спеціаліста у Херсонському державному університеті – спеціальність «Психологія», кваліфікація «Психолог. Вчитель художньої культури, етики, естетики і керівник молодих театральних колективів.

Наразі задіяна у виставах театру: «Шість страв з однією курки» - Марина, «За двома зайцями» - Секлита Лимариха, «Малюк і Карлсон» - Фрекен Бок, «Коза-Дереза» - Бабуся, «Лускунчик» - Тітка Мишильда, «Легенда про Дракона» - Вчителька, Жителька міста та інших.

У складі трупи театру у квітні 2016-го возила у Полтаву та Кам’янське виставу «Шість страв з однією курки». 

Маючи величезний творчий доробок, будучи ветераном театру, Світлана Добровольська і надалі працює та робить значний внесок у розвиток театрального мистецтва країни.

Член Національної спілки театральних діячів України.

Закінчила Херсонський державний університет. Працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 1999 року.

Участь у фестивалях та гастролі:

З моновиставою гастролювала у Львові на День міста. У червні того ж року «Кицька на спогад про темінь» взяла участь у ІІ Міжнародному театральному фестивалі камерних вистав (театрів) AndriyivskyFest (Київ, 18-24 червня, 2018р.). Артистка Світлана Журавльова отримала диплом лауреата за проникливе втілення образу сучасної жінки.

З виставою «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів»:

• Взяла учать у першому мистецькому фестивалі «Кропивницький-2017» (м. Кропивницький). 
• Фестиваль театрів «Молоко» (Одеса, вересень 2018р.) – вистава посіла перше місце.
• 5-7 квітня 2018р. гастролювала з виставою в Португалії (м. Брага, Театр Circo, і м. Барселуш, Театр Жіл Вісенте). У жовтні того ж року спектакль показали у Києві в Національному академічному драматичному театрі імені І.Франка.

У жовтні 2019-го із трупою театру їздила до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан». 

У 1998 році у Дніпропетровському державний театрально-художньому коледжі отримала спеціальність «Акторська майстерність» (додаткова спеціалізація – «Сценічна мова»). Також закінчила Херсонський державний університет (2006 рік).

Ольга працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 1998 року.

Участь у фестивалях та гастролі:

• У 2008 році виставу була на І Міжнародному театральному фестивалі «Театр. Чехов. Ялта.» у м.Ялта. З трупою театру возили виставу «Два серця».
•  2008-го з акторами представляла «Два серця» на VІ Всеукраїнському театральному фестивалі жіночої творчості ім. М. Заньковецької у Ніжині.
• Трупа театру возила виставу «Обережно, жінки!» гастролювали Херсонською областю. 
• У 2016-му була на фестивалі «Золотий лев» (м.Львів) з виставою «Енеїда».
• У 2017 році гастролювала з трупою театру у Португалії та Угорщині (м. Бекешчаба, Угорщина та м. Брага, М. Барселуші, м. Порто, Португалія). Відбулася вистава «Обережно, жінки!»
• У 2017-му з акторами театру возила виставу «Обережно, жінки!» на ІХ Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» (м. Коломия).
• У 2018-му гастролювала з виставою «Лісова пісня». Були у Сєверодонецьку на І-му Всеукраїнському театральному фестивалі «СвітОгляд». Також спектакль презентували у Львові на День міста тощо.

Ведуча обласних та міських заходів, фестивалів: День міста Херсона, «Купальські зорі», «Олешківські забави», гала-концерти відкриття та закриття «Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та ін.

Член Національної спілки театральних діячів України.

У 2002-му закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Працювала у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі (на той час він називався Донецький обласний український музично-драматичний театр імені Артема), Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені Михайла Коцюбинського, «Новому театрі» у м.Біла Церква. Із серпня 2005-го стала учасницею трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

У 2014 році нагороджена премією «Успіх» у номінації «Краща жіноча роль» за роль Юродивої у виставі «Свіччине весілля». Пізніше у різні роки перемагала у тій же номінації за ролі Антоніни у виставі «Розстріляна доля» та Наталки у моновиставі «Наталчина мрія». 

У 2015 році отримала премію «Майстерність» від творчої майстерні Сергія Павлюка у номінації «Краща актриса».

У 2015 році представляла театр на XVII Міжнародному театральному фестивалі моновистав «Відлуння» (Київський академічний театр «Колесо») з моновиставою «Наталчина мрія».

У 2020 році отримала премію «Успіх» - номінація "Найкращий акторський дует" за виставу "Територія жінки", у  якій вона грала разом із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою.