« Шіола »
Ми відвідали
цю виставу
18 (1)
Вистава має вікове обмеження
українська

Усі сім'ї щасливі по-своєму, але буває настає мить непорозуміння, хвилина охолодження, час осмислення! Тоді треба ще більше любити, ще більше поважати і обов'язково станеться щось або з'явиться хтось, як наш Шіола, і все налагодиться!

І дитинка народиться у тих хто по-справжньому любить і вірить! За це ця вистава-тост! Приходьте! Піднімемо разом бокали!

Команда супроводу:
Автор музичного оформлення
Відповідальний за відео
Відгуки (6)
Ольга Б.

6 безіменних образів. Чотири живі хвилі-втілення самобутності людського потоку 21 століття, долі яких перехрестями стикаються за тих або інших обставин у звичайному грузинському місті. І, раптом все це змінюється:типова калоритна місцева родина, для якої настала та сама сумнозвісна криза середнього («переходного») віку опиняється у надзвичайному вихорі різноманітних подій, тієї самої буденщини, зо всіма її радостями та печаллю, але вже бачить все це мовби іншим, якимось духовним зором, тобто щиро, по-справжньому, від душі. І все це завдяки чужинцю з невідомої нам галактики нашої планети – Шіолі. Змінюються вони і ззовні, на очах помітно молоджуючи, і внутрішнє. І поява до дуету-пари наших героїв спочатку третього персонажа у вигляді «видатного астронома», а потім четвертого у вигляді сантехніка, на тлі непомітного Шіоли (п’ятою) із виходом сина у фіналі (шостий), на мій погляд, були не випадковими у такій послідовності, а надзвичайно гармонічно розкрили та показали генезис та розвиток духовного щастя головних героїв – грузинського подружжя. Тому і глядач і плаче,і сміється від душі, частіше,звичайно, сміється, адже це комедія, причому геніальна, і не завдяки переплетінням сюжету, які є органічними і філософськими, але, все ж таки, доволі типово-класичними, а надзвичайній грі митців, яким я гідна аплодувати, як і решта глядачів, ще раз і ще раз, запрошуючи на біс. П’єса наскрізно збагачена традиційним грузинським гумором та колоритом, які, звичайно, заслуговують на окремі акценти з точки зору виділення «родзинок» даної вистави, але сама «смакота» перших не в їх оригінальному концепті, а в українській обробці і презентації. Мається на увазі, що бездоганно-витончений грузинський гумор із українським акцентом, це, на мій погляд – просто апогея комедійної мистецької скарбнички митців. Браво!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Тисячі разів браво! І, знімаю капелюха. Перед кожним. ЦЕ ТРЕБА ПОБАЧИТИ ВСІМ!!!!!

Вероніка

Шіола - це такий собі персонаж, який насправді може бути у кожного з нас. Щоб його знайти, треба бути відкритим до внутрішніх почуттів та віднайти свою інтуїцію. Шіола допоміг стати кращими та людянішими, але...Шіола - це не ліки від панацеї. Це яскравий приклад, коли люди можуть самостійно брати контроль над власними емоціями та ЧУТИ те, що каже їм інша людина. Якщо вам хочеться відчути Грузії в Києві, то "Шіола" може стати цим неймовірним екскурсоводом у світ прекрасного: від пісень до танців та свят! На сцені чудові актори,які так по-сімейному ( з типовим звичаєм для театру "Сузір'я") запрошують вас насолодитися не тільки буденною історією, яка має нетиповий кінець, але й справді станцювати трішки прямо на сцені театру! Так так, це не жарт! І пограти теж ;) сумно - не буде!

Наталя В.

І довго тим тим люб'язна нам вистава, що чуття добрії нам лірою несе..." пробуджує кращі якості нашої душі, показує глядачам, що дива поруч нас, чекають від нас таких же дивних справ, Любовь справді здатна творити дива, або вона давно відмерла би як непотрібний елемент еволюції. Любов є Бог. ЛЮБОВ Є!,... у в цьому ми, українці, так схожі на грузин, На Полтавщині (с.Зубівка, біля Миргороду), довгий час жив і тут же похований великий грузинський поет Давид Гурамішвілі. А українська поетеса Леся Українка писала, що "якби вона не була українкою, то обв'язково стала би грузинкою". Останні роки свого життя Леся з коханим чоловіком Квіткою провела в грузинському місті Сурамі. Саме там і знайшла вічний спокій і грузинська земля першою заридала над її труною. Померли вони обоє на чужині в один і той же день – 1 серпня, правда з різницею в декілька десятків років. Пам'ять про Лексю Українку нам бережуть, За це - низький уклін побратимам-грузинам, і в Миргороді шанують пам'ять про Давида Гурамішвілі, Тож чекаємо грузино-українських прем'єр від театру сузір'я наступного сезону, особливо улюбленого Нодара Думбадзе!

Ольга

Життя героїв розмірене, передбачуване і схоже на таке тисяч інших сімей: розмови про буденне, стосунки, з яких щезла пристрасть, банальні суперечки і сварки, сум про невідчуте щастя материнства... І раптом у житті героїв з"являється Шіола. Чи вдасться йому повернути яскраві барви у потьмяніле сімейне кохання? І чи взагалі можливо це?.. Філософська вистава-урок, що змушує задуматися про наше призначення у цьому світі, про сенси і прагнення, допомагає зрозуміти, що є речі, які залежать тільки від нас, що збільшувати загальну концентрацію добра на планеті маленькими справами - то обов'язок кожного. І коли людина відшукає у собі сили та бажання відкрити серце іншим, поставити моральне вище матеріального - тоді і зарясніє виноград, а, можливо, і здійсниться заповітна мрія...

Иннола Івановна

Театр " Сузир'я" - это всегда гарантированный праздник для театральных гурманов , что подтверждается моим почти 30-летним знакомством с этим, не побоюсь высоких слов, храмом искусства. Не сомневаюсь, что и сегодняшний светлый, проникновенный по заложенному смыслу , яркий и колоритный по исполнению спектакль- притча- тост привлечет к театру новых поклонников. Как обычно, творческая интуиция маэстро Алексея Кужельного привела его к победному воплощению на сцене нестандартного театрального действа, пьесу многолетнего друга Украины, писателя и дипломата, Чоезвычайного и Полномочного посла Грузии в Украине Гелы Думбадзе. Надо отдать должную долю апплодисментов всей семье Жарко, особенно трогательному исполнителю двойной роли таинственного посланца и сына Жарко Ивану. В целом премьеру можно сравнить с ароматным кавказским напитком, испитым под мудрый восточный тост! Мравалжамиер, что означает, "будьмо"!!?

Алла П.

Вистава "Шіола", поставлена за твором грузинського політика, дипломата, Надзвичайного і Поважного посла в Україні Гели Думбадзе та виконана українською мовою. Персонажі вистави покликані зігрівати серця глядачів на кожному кроці та нагадувати, що добрі вчинки -це не просто важливий бік нашого буття, а природне явище та споконвічна властивість людини. Останнім часом вияв шляхетності, доброзичливості чомусь сприймається як щось дивовижне. Шіола - це як якась матерія, які відповідає навколишнім на те добро яке роблять люди. Чим більше хороших вчинків, любові, допомоги, доброзичливості.... ми приносимо в цей світ, тим більше до нас і повертається. Є про що задуматися. В цілому вистава сподобалася, але не сподобалося, що вистава проходила на фоні старих (погано видних) кадрів з грузинських фільмів і виступів грузинських співаків, але можливо це задум режисера. До речі пісні співали всім залом)