« Схід-Захід »

Як живе дівчинка з містечка Клесів, де незаконний видобуток бурштину – єдиний спосіб заробітку? Чи знайде порятунок від тіней і страхів війни хлопець з Донбасу в мирному Харкові? Як навчитися говорити, а ще важливіше – чути інших людей, аби самому стати більшою Людиною?

Вистава Влади Бєлозоренко «Схід-Захід» – це п'ять п'єс, написаних підлітками в рамках проекту «Class Act: Схід-Захід».

Підлітки пишуть п'єси. Підлітки зі Сходу і Заходу України. Вони пишуть про світ, що їх оточує. Про свої страхи і сподівання. Про свою, вже таку жорстку дорослу реальність, і про найпотаємніші, ще такі дитячі мрії.

Відгуки (4)
Роксолана

Вистава у формі пяти п’єс, кожна з яких має свою історію: Це своєрідний соціальний проект. Всі представлені теми перегукуються з тим, що турбує людей в Україні. Це вистава підлітків. Це – голос дітей. Це реальні підлітки, які живуть у реальних містах і пишуть про реальні проблеми. Як живе дівчинка з містечка Клесів, де незаконний видобуток бурштину — єдиний спосіб заробітку? Чи знайде порятунок від тіней і страхів війни хлопець з Донбасу в мирному Харкові? Як дівчинці навчитися говорити, як людям навчитися чути інших людей, аби стати більш людянішими.

Ирина П.

Лучший спектакль из всех, которые я когда-либо видела в Украине лично для меня. Прямо не верится, что сюжет написан подростками, настолько социально острые проблемы подняты в спектакле. Актерская игра на высшем уровне. Спектакль заставлял и плакать и смеяться, и смеяться сквозь слезы. Актерская работа над персонажами превзошла все ожидания, конечно же самым ярким персонажем был кот. Да-да, именно кот. Мне кажется играть драму или комедию или любого персонажа (человека) все же проще, чем животное. В общем актёрский состав потрясающий, актерская игра потрясающая, правда, не обращаешь внимания на режиссуру, но это, наверное, и к лучшему, уходишь со спектакля просто полностью поражённой. Глубиной, эмоциями, поднятыми болезненными темами. Обязательно к посещению всем без исключения.

Тетяна І.

Вчора була на виставі Схід-Захід. Після перегляду у мене склалася дуже суперечлива думка. Я була у захваті від таланту та харизми, актрис Римми Зюбіної і Олесі Жураковської. Вистава була схожа на капусник старшокласників в школі, декорація була дуже простенька та відповідала діючим подіям. Знаючи, що п'єси написані дітьми, дуже сумно, що діти бачать життя таким важким.Дорослі не змогли відгородити дітей від проблем і подарувати щасливе дитинство. П'єса на мій погляд про те, що людина завжди повинна залишатися ЛЮДИНОЮ, не залежно від того де народився і в якій сім'ї. Рекомендую виставу, шанувальникам талантів Римми Зюбіної та Олесі Жураковської, гра актрис- єдина позитивна емоція від перегляду.

Вікторія

Захід. Спершу ти потрапляєш в атмосферу звичайної буденності, яка зображена глядачам у формі комедії. Актори чудово відіграють соціальні проблеми, з якими стикався майже кожен з нас. Це і зрада друзів, нерозділене кохання, маніпуляції з боку батьків та навіть втрата близької людини. Але усі ці трагічні моменти показуються через призму гумору. У такий спосіб режисер ніби нагадує нам, що все буде добре у будь-якому разі. Але потім все кардинально міняється. Комедія перетворюється на драму. Схід. Тут також кипить життя, але слід війни переслідує тебе скрізь. Якщо на Заході ми бачимо гумор в трагічних моментах, то на Сході навіть в хороших моментах ми прослідковуємо трагедію.