Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
За мотивами французьких комедій. Автор інсценізації – І. Корольова, заслужений діяч мистецтв України.
Весела французька комедія складена з безлічі подій, які накладаються одна на одну й утворюють неймовірний переполох. У цілому перед нами класична комедія положень, коли головний герой виявляється втягнений у різноманітні непорозуміння, з яких виходить переможцем.
Отже, на сцені 7 чарівних жінок і лише 2 чоловіків, просто чоловіків, які зовсім не знають, що робити зі своєю «тягою до прекрасного» ...
Комедія з життя акторів, яка дозволить заглянути глядачам не тільки в таємниці театрального закулісся і побачити все, що відбувається зі зворотного боку сцени, а й в таємниці закулісся акторської душі. Чому актори – це вічні, так і не подорослішали, діти? Чому їх серйозні вчинки викликають сміх? Навіщо обдаровані і Богом обрані, вони покірно бредуть за режисером, як за Мойсеєм по пустелі, в пошуках свого, тільки їм зрозумілої, акторської щастя? За що цей дивовижний народ, який прагне в свою казкову країну, називають «сучі діти»? Коротше, вам пощастило, ви зможете це все зрозуміти і побачити одночасно відразу дві вистави: один – на сцені, другий – за лаштунками. І навіть автору п'єси, ізраїльському драматургу київського походження, важко відповісти на питання, яке з цих двох шоу на самій-то справі цікавіше.
У звичайному, здавалося б, відділку поліції, затриманий ніяк не може зрозуміти причину свого арешту. На перший погляд, все в порядку. Документи, що підтверджують особу, і чесні відповіді на питання, мали б розставити всі крапки над «і». Але звичайний допит поліції перетворюється на дивне тестування, яке стирає усі кордони між реальністю і абсурдом. Що це? Тест на усвідомлення дійсності? Перевірка його буденних механічних дій? Лекція про музичний стиль noise industrial? Чи задушевна розмова про любов до батьківщини? І чому його, врешті, затримали, що взагалі тут відбувається і чи можна це все зупинити? Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Напрочуд зворушлива, смішна та весела історія з яскравими персонажами та несподівано гострими, гротесковими ситуаціями. Є такий вислів: «Усім править випадок». Наша вистава про тих, хто править випадком! Невгамовна та непередбачувана у своїх вчинках Марго, переслідуючи особисті інтереси, сама того не відаючи, найкращим чином влаштовує долі героїв п'єси.
УВАГА! Попереджаємо: дуже провокаційний жорсткий фарс з гострим політичним і соціальним підтекстом! Проте про серьйозне – легко й весело! І кожен глядач зможе побачити в героях самого себе. Хто ти? Хто я?! Виставу «Скотний двір» створено за повістю видатного американського письменника і публіциста, майстра антиутопії Джорджа Орвелла. Ця повість є культовою (поряд з антиутопічним романом «1984») для кількох поколінь читачів у всьому світі. Повість було видано в 1945 році. Саме з неї почалась світова слава письменника, якого стали називати новим Свіфтом. У повісті гротескно і комедійно широкими майстерними мазками зображено еволюцію свідомості тварин, які проживають на скотному дворі, а також поступове переродження революційної романтики й безмежної свободи на диктатуру. Крилатим висловом з повісті є вираз: «Всі тварини рівні. Але деякі рівніш». Виставу поставлено на основі першого перекладу повісті Орвелла на іншу мову. Це був переклад під назвою «Колгосп тварин», здійснений у 1947 році українським політичним емігрантом Іваном Чернятинським для «переміщених» осіб. Вистава є гострою сатирою не тільки на радянську, але й на сучасну дійсність. У ній присутні водночас елементи фарсу, гротеску, комедії та драми. Наприклад, постать свині Наполеона – вождя всіх народів – поєднує риси майже всіх диктаторів 20-го сторіччя. Вистава – екологічна: всі декорації та реквізит виготовлено з вторсировини. Рекомендується для сімейного перегляду з дітьми. Для дітей – як вакцинація. В Литві виставу рекомендовано до постановки в шкільних театрах – саме для «вакцинації» молоді від шкидливих звичок.
«Ніч з графом Каліостро» – це бенефіс заслуженого артиста України, головного режисера театру КХАТ, актора Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, театрального педагога і художника, фундатора двох театрів в Україні Віктора Кошеля. «Джузі Каліостро» – це іскриста комедія, де історичні факти настільки дотепно переплетені з режисерськими фантазіями, що навіть важко відрізнити одне від іншого. Життя і пригоди Великого Мага Графа Каліостро у всі часи привертали до себе увагу кращих драматургів і режисерів. Геній найзагадковішого у всій світовій історії персонажа і відомий художній фільм «Формула Любові» надихнули театр КХАТ на створення власної української версії пригод італійців, але вже у нас під Полтавою. Світлій пам'яті Григорія Горіна, автора сценарію усіма улюбленого фільму, присвячена ця вистава. Дуже смішна, легка, костюмована, з танцями і піснями комедія подарує гарний настрій і бажання ще довго потім цитувати її героїв. Ну, і у фіналі, як зазвичай, сюрприз від режисерів КХАТа – абсолютно несподівана розв'язка.
У грудні 1981-го закінчила Херсонське училище культури. У 1986-му з відзнакою закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є.Корнійчука (культурно-освітня робота). Після була направлена на роботу до Палацу культури м. Нова Каховка. Пройшла шлях від режисера народного ТЮГу до художнього керівника одного з найкращих закладів культури області.
Ірина Корольова стала незмінним режисером загальноміських свят, театралізованих концертів, мітингів тощо. Маючи неабиякий літературний хист, вона водночас виступала автором сценаріїв цих заходів, серед яких згодом з’явилися навіть свята на міському стадіоні із залученням тисяч виконавців. Водночас із режисурою масових заходів Ірина Володимирівна займалась суто «театральною» режисурою. На той час у її творчому доробку були вистави: «Завтра була війна» за Б.Васил’євим, «За десятим столиком» О.Драгуна, «На сіножаті» Л.Яновської тощо.
У 1996 році Ірина Корольова вступила до Київського державного інституту післядипломної освіти (нині Академія керівних кадрів культури і мистецтв), яку закінчила у 1998 році за фахом «Менеджмент невиробничої сфери».
У 1998 році Корольова І.В. перейшла на роботу до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. Спочатку на посаду заступника комерційного директора, згодом – виконавчого директора театру, а з 2005 року вона є заступником генерального директора з творчих питань.
Перебуваючи на адміністративних посадах, виконуючи суто організаційні функції, Ірина Володимирівна жодного дня не відсторонюється від творчості – створює вистави та драматичні концертні програми.
У 2010 році Ірину Корольову призначили на посаду начальника управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації, на якій вона працювала до липня 2014-го. Після чого знову повернулась до театру.
Творча палітра Ірини Корольової різнобарвна: від суто драматичних вистав «Три мушкетери» за романом О.Дюма, «Кохання – міф Троянської цариці» за п’єсою В.Хільдесхаймера, до дитячих «Пригоди Буратіно» за казкою О Толстого, «Антошка і гармошка» за п’єсою О.Шульжика; від тематичних концертів до театральних шоу. Херсонці полюбляють поставлені Іриною Корольовою вистави «Херсонські манси», «Се Ля Ві», «Моя мрія – Broadway!», «Моя дорога Сільвія», «Легенда про Дракона», «Фея у царстві тролів», «8-ме диво світу», «Як у Таврійському селі куми весело жили», «Сюрприз», «Музичний кіносерпантин», «Зірки Різдвяної ночі», «Музичний коктейль для гурманів», «Музика віри, надії, любові» та багато інших. Серед останніх робіт - «Amore mio - Італія!» та «Вечір у Парижі», прем’єри яких відбулася у «Театральному дворику» у травні-червні 2020р.
Відома, як режисер-постановник міських та обласних культурно-мистецьких заходів. Серед них, масові до Дня міста Херсона, Олешок, Таврійська, до Дня перемоги, з нагоди новорічних та різдвяних свят тощо; програми з нагоди професійних свят найбільш знаних трудових колективів області. Три роки поспіль є режисером-постановником міського відкритого фестивалю дитячої творчості «Острів Різдва».
Протягом 22-х років є членом оргкомітету з підготовки та проведення Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та режисером-постановником основних масових заходів фестивалю: карнавальної ходи, церемоній відкриття та закриття фестивалю, театральних капусників, вечірок-знайомств. Останні 5 років очолює професійне журі обласного конкурсу-огляду театральних аматорських колективів «Театральна весна Херсонщини». Також головує у журі обласного етапу Всеукраїнського дитячого конкурсу екологічних агітбригад «Земля – наш спільний дім».
Окрім професійної, Ірина Корольова активно займається і громадською діяльністю. З 2000 по 2010рр. та з 2015 по 2020рр. очолює профспілкову організацію театру. Член Президії обкому профспілок культури та член ЦК профспілок працівників культури України, член Національної спілки театральних діячів України. З 2002 по 2015рр. була членом Міжнародного Ротарі-клубу. Протягом останніх трьох років – голова Державної екзаменаційної комісії кафедри «Культурології» факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету.
За свою працю неодноразово отримувала Почесні грамоти та подяки керівних органів.
Творча діяльність Ружени Рубльової почалася ще з її дитинства – вже у 3 роки вона приймала участь у виїзних концертах агітбригади смт. Асканія Нова. У період із 1982 по 1986 рр. навчалась у Херсонському музичному училищі – спеціальність «Хормейстер». Після – працювала викладачем музики.
У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша працює з 1999-го, крок за кроком долаючи східці професійного вдосконалення – від хормейстера театру до заслуженої артистки України. Працюючи у театрі, закінчила Херсонський державний університет – заочна форма навчання (2007р.).
Професійна діяльність Ружени Анатоліївни, яка досягла широкого визнання не лише в Херсоні, а й за його межами, неодноразово відзначалась різного рівня відзнаками та нагородами. Зокрема, подяка за натхненну і самовіддану працю під час організації і проведення гастролей театру у Сімферополі (2003р.), Почесна грамота Херсонської обласної ради (2004р.), грамота Національної спілки театральний діячів України (Одеське міжрегіональне відділення, 2005р.), грамота управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації (2006р.).
Рубльова Р.А. переможниця Міського конкурсу «Жінка року» в номінації Театральна зірка» (2006р.). За час роботи у театрі вона неодноразово була нагороджена театральною премією «Успіх».
Майстерність Рубльової Р.А. високо оцінена журі Всеукраїнського театрального фестивалю жіночої творчості ім. М.Заньковецької (м.Ніжин), на якому вона отримала диплом «За кращу жіночу роль» (2005р.) у виставі «Світ пісень Едіт Піаф».
Відзначена дипломами за підтримку дитячої творчості й таланту дітей (Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Золотий лелека», 2015р.), за унікальний талант педагога-вокаліста, за високий рівень підготовки учасників Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос Країни» (2017р.). Також нагороджена премією НСТДУ ім.Олега Мішукова, Почесною грамотою Міністерства культури України (2017р.) тощо.
Її співом відкривались звітні концерти нашої області в Києві, вона перемогла у конкурсі «Краща пісня про Херсон» на честь 225-ї річниці міста. Неодноразово була членом журі обласних та міських вокальних конкурсів.
Провідна артистка театру, яку знає та поважає глядач. Багато уваги приділяє роботі з театральним хором, індивідуально працює з акторами.
В останні роки особливо розквіт талант Ружени Анатоліївни, як хормейстера та автора музичного оформлення багатьох вистав та музичних програм театру: «Рольові ігри», «Лісова пісня», «Межа або у контейнері», «Не турбувати», «Тато в кубі», «Свіччине весілля» та інші.
Як хормейстер, запрошувалась до творчої роботи у театри України: Миколаївський театр драми та музичної комедії, Полтавський обласний музично-драматичний театр ім. Н. В. Гоголя, Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, Рівненський академічний музично-драматичний театр, Київський національний театр оперети, театр міста Гомель у Білорусі. Також неодноразово виїжджала на гастролі, як у різні області України, так і за кордон – у Португалію, Францію, Румунію, Молдову, Болгарію, Угорщину, Білорусь.
З моновиставою «Світ пісень Едіт Піаф» прийняла участь у багатьох фестивалях та конкурсах. Зокрема, у Московському Міжнародному фестивалі камерних театрів і вистав малих форм «Слов’янський вінець» (2007р.). У 2017-му з цією ж моновиставою представляла театр на Міжнародному театральному фестивалі жіночих монодрам «Марія» (м. Київ) тощо. Гастролювала з трупою театру. Зокрема, із виставами «Кайдаш & Sons», «Енеїда», «Лісова пісня», «Межа або у контейнері», «Рольові ігри» та ін.
Член Національної спілки театральних діячів України.
Руслан Вишнивецький у 2004 році закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Спеціальність – «Актор драматичного театру». У 2005-му був зарахований до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Бере участь у фестивалях та гастролях.
У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан».
У 2009 році отримав премію «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль банкіра Сальдо у виставі «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» та роль Степана у виставі «Страшна помста».
У 2014-му – премія «Успіх» у номінації «Кращий творчий доробок» було нагороджено артиста драми Руслана Вишнивецького за ролі Вакули у виставі «Ніч перед Різдвом», Свічки у виставі «Свіччине весілля», Джеффрі у виставі «Дивна місіс Севідж»
У 2016 році отримав почесне звання Заслужений артист України.
У 2018 році нагороджений премією «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль міліціонера у виставі «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів». У 2020 році – премія «Успіх» у номінації «За творчий доробок у 83/84 театральних сезонах».
У 2002-му закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Працювала у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі (на той час він називався Донецький обласний український музично-драматичний театр імені Артема), Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені Михайла Коцюбинського, «Новому театрі» у м.Біла Церква. Із серпня 2005-го стала учасницею трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
У 2014 році нагороджена премією «Успіх» у номінації «Краща жіноча роль» за роль Юродивої у виставі «Свіччине весілля». Пізніше у різні роки перемагала у тій же номінації за ролі Антоніни у виставі «Розстріляна доля» та Наталки у моновиставі «Наталчина мрія».
У 2015 році отримала премію «Майстерність» від творчої майстерні Сергія Павлюка у номінації «Краща актриса».
У 2015 році представляла театр на XVII Міжнародному театральному фестивалі моновистав «Відлуння» (Київський академічний театр «Колесо») з моновиставою «Наталчина мрія».
У 2020 році отримала премію «Успіх» - номінація "Найкращий акторський дует" за виставу "Територія жінки", у якій вона грала разом із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою.
У 1998 році у Дніпропетровському державний театрально-художньому коледжі отримала спеціальність «Акторська майстерність» (додаткова спеціалізація – «Сценічна мова»). Також закінчила Херсонський державний університет (2006 рік).
Ольга працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 1998 року.
Участь у фестивалях та гастролі:
Ведуча обласних та міських заходів, фестивалів: День міста Херсона, «Купальські зорі», «Олешківські забави», гала-концерти відкриття та закриття «Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та ін.
Член Національної спілки театральних діячів України.
З 1996 по 2000 рік навчався на газоелектрозварювальника залізобетонних конструкцій (майстер-прораб) у Генічеському вищому професійному училищі №17.
У 2003 році закінчив Херсонське училище культури. Відразу після чого влаштувався у Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша.
2007-го закінчив Херсонський державний університет.
Зіграв у близько ста виставах. Зокрема, «Звідки беруться діти» – Тимофій; «Страшна помста» – Козак Стецько; «Енеїда» – Еол, Латин; «Херсонські манси» – Савелій Воробйов; «За двома зайцями» – друг Голохвастова; «Межа або у контейнері» – Микола; «Дивна місіс Севідж» – Семуель; «Понтій Пілат» – Левій Матвій; «Ярослав Мудрий» – Свічкогас; «Гамлет» – Полоній; «Ображені. Росія» - Районний тощо.
Участь у фестивалях та гастролі
Гастролював у складі трупи театру із виставою «Жаба» (у Білорусії). З виставою «Межа або у контейнері» фестивалі та гастролі:
- Всеукраїнський театральний фестиваль «Феєрія Дніпра» (Дніпро, вересень 2018р.).
- ІІІ Міжнародний театральний фестиваль FESTIS (Молдова, Кишинів, жовтень 2018р.).
- 29-й Міжнародний фестиваль сучасної драматургії в Брашові (Румунія, листопад 2018р.).
- 30-й Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев» (м.Львів, вересень 2019 р.).
- Міжнародний театральний фестиваль студій і нових форм, що відбувся з 1 по 10 листопада в Пітешті (Румунія, 4 листопад 2019 р.).
У березні 2018-го гастролював у Миколаєві з виставою «Херсонські манси».
За участі актора презентували виставу «Ображені. Росія» Андрія Курейчика на Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» у м.Коломия (2018р.). У жовтні – у Києві (Національний академічний драматичний театр імені І.Франка). У липні 2019-го «Ображені. Росія» повезли на Фестиваль театрів «Молоко» (м.Одеса), де виставу відзначили у номінації «Краща режисерська робота».
За період роботи у театрі отримував нагороди на міжнародних та всеукраїнських фестивалях. Зокрема, на «Мельпомені Таврії» за роль Стицька у виставі «Страшна помста» нагороджений за кращу роль другого плану. У 2017 році Євген Гамаюнов став стипендіатом щорічної одноразової стипендії видатним діячам культури області «За особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі культури і мистецтва на Херсонщині». У 2019-му отримав Почесну грамоту Міністерства культури тощо.
Одружений. Виховує двох дітей.
Член Національної спілки театральних діячів України.
Закінчила Херсонський державний університет. Працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 1999 року.
Участь у фестивалях та гастролі:
З моновиставою гастролювала у Львові на День міста. У червні того ж року «Кицька на спогад про темінь» взяла участь у ІІ Міжнародному театральному фестивалі камерних вистав (театрів) AndriyivskyFest (Київ, 18-24 червня, 2018р.). Артистка Світлана Журавльова отримала диплом лауреата за проникливе втілення образу сучасної жінки.
З виставою «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів»:
У жовтні 2019-го із трупою театру їздила до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан».
У 1998-му закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Того ж року Ксенію зарахували до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Участь у фестивалях та гастролі:
У березні 2018-го у складі трупи театру возила до Миколаєва «Херсонські манси». У 2019-му з виставою «Се Ля Ві» гастролювала Херсонщиною і також у м.Миколаїв.
У 2015 році нагороджена премією «Успіх» у номінації «Краща жіноча роль другого плану» за роль Раймонди Шандебіз у виставі «Шалапутні коханці» та за роль Лаури Карльє у виставі «Се Ля Ві».
Протягом 2013-2018рр. навчалась у Херсонському державному університеті на факультеті культури і мистецтв. У театрі працює з 2014 року.
Задіяна у виставах: «Ромео і Джульєтта» - Смерть; «Херсонські манси» - Варя; «Ображені. Росія» - Недалека; «Лавина» - Молода жінка; «Се Ля Ві» - Африканка; співочій виставі «Як у нас на Україні» тощо. Була Снігуронькою на святкових заходах.
Участь у фестивалях та гастролі:
У складі трупи театру у квітні 2016-го возила виставу «Ромео і Джульєтта» у Полтаву на Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Гоголя».
У березні 2018-го гастролювала зі спектаклем «Херсонські манси» у Миколаєві.
Участь у фестивалях та гастролі з виставою «Ображені. Росія»:
Ведуча обласних та міських заходів. Зокрема, днів музики, Дня медичного працівника тощо.
У 2015-му одержала перемогу на конкурсі краси та талантів «Міс Мельпомена», після якого отримала можливість працювати на сцені театру ім. Миколи Куліша у виставі «Ромео і Джульєтта».
У 2018-му закінчила Херсонське училище культури за спеціальністю «Народна художня творчість». З того ж року працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім.М.Куліша. Навчається у Херсонському державному університеті на факультеті культури та мистецтв (спеціальність – «Культурологія»).
Херсонщина – край театральний, місто корифеїв. Саме тут починали свою творчу діяльність великі постаті української сцени – Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Оксана Петрусенко, навіть знані російські діячі Юрій Шумський та Всеволод Мейєрхольд колись працювали саме в Херсонському театрі.
Херсонський театр існує із 1823 року. Дворяни Херсонської губернії викупили будинок генерала Лобрі і пристосували його під театр. Артисти-аматори протягом майже 50 років грали в цьому приміщенні.
У 1883 році було вирішено розпочати будівництво нового театру у Херсоні, а вже у 1889 році відбулося урочисте відкриття нового театрального приміщення. Під час війни це приміщення було зруйновано і в 1962 році на тому ж місці було збудовано новий театр.
Нині у театрі існують такі театральні майданчики: велика сцена театру, театр-кафе, сцена «Під дахом», сцена «Під сценою», сцена на сцені, деякі вистави показують просто неба – на сцені Лісового театру (база зеленого туризму «Чумацька криниця»).
Протягом сезону у театрі народжується від 10 до 16 прем’єрних вистав. Творчий склад із успіхом гастролює теренами нашої держави та великими просторами Європи.
Із 1999-го року до Херсона приїжджають десятки театрів із різних областей України та інших держав на Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».