З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття
Саша, винеси сміття

« Саша, винеси сміття »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Іноді розмова з привидом може перетворитися у комедійну та хвилюючу історію, адже її не вдасться уникнути, просто зачинившись у своїй кімнаті.

Як часто ми мріяли про можливість повернутися в минуле і вчинити в якійсь ситуації зовсім інакше: насмілитись сказати найважливіше, зізнатися собі в почуттях до людини,
з якою вже ніколи не зможеш поговорити…

Історія про дивакуваті стосунки, які виявилися великим світлим коханням.

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 40 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Хореографиня
Авторка музичного оформлення
Художник-постановниця
Аніматорка
Концертмейстерка
Асистентка режисера
Асистентка режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.8
5.8
5.8
5.9

В.О.П. (взводний опорний пункт) – прем’єра містичної драми з елементами комедії, за однойменною п’єсою Дмитра Корчинського. Кохання, смерть та війна напередодні кінця віків. Тепер все залежить від них. Шість життів, які вирішать долю людства. Або не вирішать...

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Філософсько-іронічна притча за однойменною п'єсою KLIMа. Режисер – Влад Троїцький. У кожного з нас є місце в собі, схоже до горища чи забутої старої валізи, де пил і забуття – давно пора розібрати, викинути, спалити або скласти, переплавити, але ми мужньо відвертаємося від цього нікому невидимого внутрішнього мотлоху, адже він начебто нікому не заважає. І ми вже майже про нього забули... але він невидимо впливає на всі події нашого життя – безконтрольно, невідомо, незрозуміло нам самим, на наші рішення, наші справи, нашу любов... А що буде, якщо одного разу розлучитися з цим горищем? Відпустити його, усвідомити, зрозуміти і знайти йому місце? Що ми відчуємо? Що зміниться?... Може ми станемо вільнішими, може зрозуміємо себе, може навчимося любити?... І наша любов з нескінченного страждання перетвориться нарешті в справжню радість... Її переслідував сон сходи Авраама до небес стара пожежна драбина Авраама сходи до небес щоночі вона піднімалася по ній, тягнучи за собою здоровенну валізу туди на небеса з якимось незбагненним завзяттям з останніх сил, але одного разу там нагорі вона побачила чоловіка він летів назустріч їй і посміхався а пролітаючи повз вихопив у неї з рук валізу уві сні їй було шкода чемодан коли вона розповідала про це, вона сміялася…

Вистава «Запрошення на страту» молодого прогресивного київського театру «Мізантроп» – це черговий виклик сучасному театральному суспільству. На цей раз, вирішивши перенести на сцену фантасмагоричний і парадоксальний світ одного з найбільш незвичайних романів Володимира Набокова, автори і постановники дерзнули остаточно стерти межу між драматичним театром, балетом, мюзиклом, цирковим шоу і кабаре. Основним акцентом вистави стають актори, які досягли абсолютної універсальності, які вміють робити все: танцювати, співати, грати на музичних інструментах, виконувати акробатичні і пластичні етюди, бути клоунами і скоморохами і, в той же час, показувати драматичну глибину героя. Унікальний симбіоз живої музики, хореографії та пластики, міцної драматургії і яскравих режисерських рішень на межі одкровення, – все це глядач отримає в гармонійному поєднанні з набоківським текстом, поетичність і метафоричність якого звертається до найпотаємніших думок і почуттів кожного з нас. Так само глядача чекає поява нових облич в складі трупи театру: в «Запрошенні на страту» бере участь соліст групи AVIATOR, а також відомий оперний режисер – Дмитро Тодорюк, який в гротескній і ексцентричній ролі адвоката майстерно веде музично-вокальну лінію протягом всієї вистави, до максимуму загострюючи атмосферу справжнім драйвом живого саунду. Варто відзначити появу нового імені, – це молодий актор Дмитро Оцупок, який органічно і переконливо втілює образ Цинцинната Ц. Дека-dance поема «Запрошення на страту», – у якій мова йде не тільки про боротьбу головного героя зі своєю смертю, а й зі світом, де доводиться відстоювати власне «Я», – ймовірно, є найкращим прикладом того, що сучасне мистецтво, при всій його абстрактності і умовності, може бути змістовним, гостросоціальним, проникливим, чесним і талановитим!

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.3
5.4
5.5
5.5

Щоденно кожна людина проживає міні-трешові ситуації. Поспіх, нерви, почуття, швидка любов та нескінченні проблеми. Власне, в цій гонитві і губиться істинне буття та воля до навіть найменшого кроку вперед. Втомилися робити вибір і щоразу брехати собі справжнім? Андроїд у Малому театрі змусить замислитися над повсякденністю. Естетичний театр художника занурить у медитативний стан споглядання, зупинить бурхливий час. Диявол ховається в дрібницях. Можливо, людина просто не все помічяє, дивлячись у дзеркало? А номер не так вже й легко розгледіти на власній спині.

Insenso
« Insenso » Опера без музики

Спільний проект Молодого театру та Art Syndicate (Греція). Джерелом твору є відомий фільм Лукіно Вісконті «Senso» («Почуття», 1954). Димітріадис знаходить героїню у той момент, в який її залишає Вісконті. Він створює нову історію, що є продовженням особистої драми Лівії Серпьєрі. …Я – графиня Лівія Серпьєрі. Я виказала свого коханця Франца Малера, унтер-офіцера австрійського війська, передала його до рук трибуналу за дезертирство. …Чому кохання є безжальним, чому не допомагає, чому йому нас не шкода? Як би я хотіла зчепитися з коханням у борні, чого б це йому перемогти, а не мені.

Відгуки
Світлана

Родина втрачає батька і не може змиритися з горем. Дружина постійно розмовляє з чоловіком і по-дитячому просить його повернутися назад. Це передає трагічна фраза “Саша, винеси сміття”. Вона страждає настільки сильно, що все навколо зникає і стає неважливим. Жінка картає себе, що не цінувала чоловіка раніше, що забороняла їсти цукерки та сварила, коли повертався додому п’яним. Та повернути час назад не можна. Мама з дочкою їздять на кладовище та кожен, як вміє, виживає у важкі сірі будні. Дочка вагітна. В країні починається війна. Це було неймовірне поєднання жартів з трагічним життям родини після смерті батька. Драма з елементами гумору. І такий формат якнайкраще передав антураж сірих буднів родини, яка втратила світло у житті разом з найдорожчою людиною. Сміх і замислення. Я б порадила відвідати виставу тим, хто прагне замислитися про життєві цінності та пріоритети, хто не живе одним днем, а шукає в усьому сенс та усвідомленість моменту. Я раджу йти туди не за розслабленням та сміхом (хоч гумор там займає левову частку), а за переоцінкою і осмисленням важких, але важливих тем - і нашого життя загалом. Гра акторів заслуговує найвищої оцінки. Особливо сподобалася акторка, що грала маму. Коли дивилася навіть на її міміку і жести, відчувала, що вона проживає кожен момент, а не грає. Дуже правдоподібно. В такі моменти забуваю, що в театрі, і наче з прихованої камери спостерігаю за життям героїв.

Иннола

Пролог Спектакля включает видеоряд известной антивоенной песни в исполнении Марлен Дитрих , основной рифрен которой в вольном переводе звучит так: "скажите, где искать наших мужчин,ущедших в солдаты, где найти их могилы, на месте их гибели мы можем найти только цветы в полях, а не наших мужчин. И когда же это поймут люди!!!" И эта трагическая тема гибели и ухода в иной мир наших близких и есть основной стержень, вокруг которого выстроен сценарий, мастерски , очень эмоционально сыгранный или, скорее, прожитый актёрами.Нет ничего ценнее жизни и любовь к ближнему нужно дарить родным людям не в виде эпитафии на памятнике, а в каждодневном общении с ними.Все это и ещё многое житейски мудрое и по настоящему патриотичное сумели передать зрителю "настоящий полковник" в исполнении В. Легина и по достоинству оценившие его, готового прийти на помощь и семье и стране, родные женщины.Очень трогательно и символично введение в последние сцены 2018 года ожидания появления новой жизни! Талантливо, как всегда у Ворожбит Натальи, креативно обработано режиссером, душевно сыграно. Жаль, что такой многослойный, очень мудрый, конечно, душераздирающий спектакль играется теперь на микросцене, он явно заслуживает большей аудитории! Соведую всем сочувствующим и неравноушным.