Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
8 кроків танго – відповідають етапам відносин між чоловіками і жінками – зустріч, впізнавання, близькість ...
"Ми входимо в любов, як в танець, а танець – це схема, яка працює безвідмовно" – стверджує герой п'єси – вчитель танго. Але люди, які прийшли танцювати – не шукають схему – вони шукають любов.
Ця вистава - історія кохання, світлого, зворушливого, трохи сумного. Випадкова зустріч у повоєнній Москві колишнього фронтовика, який став студентом і вивчає виноробство, та польської дівчини, майбутньої співачки, яка навчається у консерваторії, переросла в міцні, теплі, взаємні почуття. І ось вже незабаром щаслива розв'язка, але... вийшов урядовий Указ про заборону в СРСР шлюбів з іноземцями... Мине багато років, перш ніж Віктор та Гелена зустрінуться знову - у кожного своє життя, сім'я. Спогади про першу зустріч ще свіжі і живі, але безглузді умовності, через які неможливо переступити в силу політичних, культурних та етнічних обставин, назавжди заважають героям піднестися над сутністю буття, розпочати все спочатку, з'єднати свої долі і стати щасливими.
За повістю Андрія Платонова «Река Потудань». Дар і потреба любити дається душі одразу. Це - пам'ять почуттів. Необхідно лише не втрачати її й берегти протягом усього життя. Ці почуття чисті, але далеко не завжди і одразу дарують щастя. Адже духовна любов інколи конфліктує з фізичною. А її сила приносить слабкість. Зворушлива, щемка любов Нікіти до Люби була настільки великою і всепоглинаючою, що у найвідповідальнішу для чоловіка мить позбавила його сили… Та воно все-таки прийшло… Їх давно очікуване, вистраждане щастя. Виставу створено спільно з Новим драматичним театром на Печерську.
Романтична мелодія з мінорними нотками. Правдоподібна історія неправдоподібним коханням. І, як все випадкове, це всього лише урок танців, поданих Господом Богом. Двоє людей в незграбних спробах не наступити один одному на ногу, наступають один одному на серця. Їх долоні пітніють, а серця збиваються з ритму. Цю виставу пронизує світлий гумор (гумору багато, але не зашкалює). Він божевільний і чарівний, як молодість. Не можливо не закохатися в чарівних героїв історії і взагалі, після цієї вистави не можливо не закохатися *: в дівчину в сусідньому ряду, в свіжий вітер після дощу, в доріжку, що веде до свого під'їзду. Ніжність і гумор в цій роботі виходить за рамки. Вистава присвячується кожному, хто вміє по-справжньому любити. * У виставі задіяні виключно ті актори, які в своєму житті любили по-справжньому.
У напрочуд затишній Камінній залі театру розгортається дійство, в якому змішані епохи. Бачимо старовинні вікна й балкони вишуканого будинку. Але цю гармонію порушує сучасний мотоцикл. Актори виходять на сцену в одязі, дещо стилізованому під шекспірівські часи, але їхня манера розмови й поведінки їхніх героїв теж дуже вже наближені до наших днів. Однак хвилюють їх ті ж питання, що й їхніх прототипів і двісті, і триста років тому – любов, подружні стосунки, вічна єдність і боротьба двох статей. Що таке кохання і як не перетворити його на буденщину? Як знайти свою половинку? А тим більше її завоювати або виховати й приручити? Над цими непростими питаннями ламають вони голови. І співають серенади, тільки в естрадних та джазових ритмах…
Герої вистави знаходяться у пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуках Людини, а разом з ним – і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного, навіть, коли стоять облияччям один до одного: зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як говорить Огнєв, один з героїв: «На світі немає нічого дорожчого за людей!». Вистава за оповіданнями Чехова «Святою ніччю», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі». Усі вони є історіями про кохання.
Любов як танго. Аргентинське танго з комбінацією у 8 кроків. І ця схема працює безвідмовно. Для початку танцю потрібно почути музику і знайти спільну ногу. В коханні також. І як в танго, так і в коханні перший крок робить чоловік. І цей крок - крок назад. Далі крок в сторону. І лише з 3 кроку чоловік, знайшовши баланс, переходить до кроку вперед. Головні кроки зроблено. Танець продовжується. І тільки після 8 кроку потрібно приймати рішення - закінчувати чи продовжувати танець. Прекрасна вистава, цікава, неординарна. Свіжі ідеї та вдалі паралелі. Однозначно варто відвідати. Вважаю, що непогано було б продемонструвати основні елементи танго на проекторі або вживу.
Ідея вистави досить неординарна. Автори вирішили показати через перші, базові кроки танго розвиток людських стосунків: знайомство, знаходження спільного, зав'язка відносин (прояв перших почуттів) і т.д. Досить доречно, що головні герої вистави не одна пара а три, це дає змогу побачити розвиток відносин різних за темпераментом, життєвими позиціями та віком людей. Доречно відвідати таку виставу парам. Цікавим також була наявність ведучих, які постійно робили ремарки, підкреслюючи основну думку діалогів та подій героїв.
Це був мій другий контакт з Театром на Печерську і я можу сказати, що приємно вражена. Мало того, що напрямки самих вистав різноманітні, так ще й надзвичайно чіпляють мене. Цього разу це була вистава Salida Cruzada, історія кохання (вдалого і невдалого) різних людей, об'єднаних єдиною метафорою кроків танго. Останній є танцем пристрасті, палкого кохання, проте втілення запропонованої схеми показали у різних, достатньо більш милих і ніжних ситуаціях (одночасно й комічних), що дозволило поглянути на це все під кількома кутами одночасно. 8 кроків танго - це та вистава, яку потрібно приходити дивитись принаймні декілька разів в різні періоди свого життя, щоб взяти максимум вкладеного творцями сенсу. І я гадаю, що через якийсь час я обов'язково потраплю на цю виставу ще раз. Можливо на наступну її річницю ;)
"Salida Cruzada - 8 шагов танго" - це одна з кращих вистав, яку я бачила. Вісім кроків у відносинах - це як вісім кроків у танго. І після останього кроку ви робите знову перший або закінчуєте танець. У виставі на прикладі чотирьох закоханих пар розглянули основні етапі у відносинах між жінкою та чоловіком. Впродовж усієї вистави актори тримають увагу глядачів та в якусь мить хочеться, щоб вистава не закінчувалась. Одну сцену актори майстерно змінюють іншою. В один момент на сцені може бути декілька історій, але я, як глядач, точно розумію на що слід звернути увагу. У виставі головну жіночу роль грала Валерія Чачібая - ведуча радіо "Аристократи", вона органічно влилася у виставу та надала їй шарму. У головній ролі - Руслан Сокольник - з перших хвилин закохує в себе глядача. Героя Руслана звуть - Павел. Павел - вчитель танго і він немов робуть екскурсію у світ танго та відносин між жінкою та чоловіком. Я раджу цю виставу усім, хто кохав, кохає чи знає, що кохання з ним одного сонячного дня точно трапиться.
Дуже сподобалась вистава. Вона розповідає про ставлення відносин та їх розвиток. У виставі приймала участь ведуча радіо. Вистава поставлена на сучасний час з використанням телефонів та стереотипів буденності. Гра акторів затягує і ти починаєш мислити і співпереживати як і актори. Насправді хотілося б трошки кращого завершення, щоб у всіх все добре склалось, але тоді не було б дійсно справжнього відчуття, що вистава є життєвою і є безліч варіантів розвитку подій(зокрема відносин).
Вистава "8 кроків танго" від театру на Печерську - це романтична комедія, в якій проводиться паралель між коханням і танцем. Сюжет вистави склали самі актори, які сьогодні святкували десятиріччя своєї театральної діяльності. Вистава легка для сприйняття, весела, сучасна і заряджає позитивними емоціями. За сюжетом, кожен крок в танго відповідає певному етапу відносин між чоловіком та жінкою. У кожної пари, що вивчає танець- своя історія відносин- кохання, страх бути покинутою чи навпаки- бути у відносинах не з тією людиною і прагнення кохати.Тобто, відображає психологію відносин між чоловіками та жінками( непорозуміння між ними, бажання якимось чином змінити свого партнера чи почути від нього те заповітне "я тебе кохаю" будь- якою ціною.
Спектакль идёт уже 10 лет и он уже морально устарел, жизнь изменилась, течет быстро и совсем иначе, чем показали актеры. Сюжета нет как такового, а есть рассуждения актёров, которые они сами придумали когда- то о том, как выйти замуж и удержать мужчин, как понравиться мужчине, забывая о том, что женщина должна иметь достоинство и такт. Нудно, не смешно, на сцене 4 стула и столик для маникюра, нет декораций, нет красивой музыки и танцев. Актёры старались, но литературной основы не было, действие провисало и не увлекало большинство зрителей. Кроме того, сегодня играла радиоведущая Валерия Чичибая, которая не имеет, видимо, актерского образования, что было заметно. Хорош был Руслан Сокольник и Анна Лебедева, исполнившая лирическую песню. Зал не приспособлен под театральные постановки- нет гардероба, нет удобных стульев. Спектакль забывается моментально, можно пойти парой молодых людей, которые встречаются непродолжительное время и узнают себя в некоторых сценах. Зрелым людям это вряд ли будет интересно.
Salida Cruzada: 8 кроків танго — вистава, якій цього місяця виповнюється 10 років а про що танго? звісно ж, про пристрасті! це історія про те, що всі стосунки будуються за схемою кроків танго: спочатку потрібно знайти спільну ногу, потім чоловік робить крок назад, ніби запрошуючи партнерку, далі — паралельний крок убік, крок максимального взаєморозуміння, потім чоловік йде вперед, а жінка, довіряючи, підкоряється, згодом — ""хрест"", де максимально накопичуються емоції, тоді знову паралельний крок, але вже більше сповнений егоїзму: після нього залишається або розлучитися назавжди, або знову почати шукати спільну ногу. але схема не працює, якщо ви обидва не чуєте музику. (схему відпрацювали на трьох випадках із життя, для правдоподібності запросили Валерію Чичибаю — і це спрацювало, судячи з кількості букетів, за якими її не було видно:) ). якщо часто міняти партнерів, можна відпрацювати техніку, але ніколи не створити свій власний стиль атмосфера — до мурашок. вистава чудова, справжня, щира. розібрала на цитати, відчула кожне слово і кожну історію та просто кайфонула від гри акторів.
З 1999 року – актриса «Нового драматичного театру на Печерську».
Лауреат премії «Київська Пектораль» в номінації «За кращий дебют» (1998). Отримано разом з курсом за спектаклі «Майстер і Маргарита» і «Людина з Ламанчі».
У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.
З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).
Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».
З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».
З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.
З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..
Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.
У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).
Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.
З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.
Незважаючи на безліч творчих талантів, далеко не відразу зрозуміла, що може стати актрисою. Тому після школи вирушила в музичне училище по класу вокалу, яке успішно закінчила.
Однак роботу за фахом знайти було дуже важко, тому Анна вирішила спробувати в театральний. І хоча на той момент їй вже виповнилося 22 роки, а брали тільки тих, кому менше, педагоги все-таки високо оцінили її таланти і зарахували майбутню знаменитість на курс Миколи Рушковського.
Акторський шлях Лебедєвої виглядає переконливо - вона бере участь в театральних постановках і багато часу приділяє кінематографу. Анну часто запрошують на знімальні майданчики серіалів.
Участь у телевізійній новелі «Не зарікайся» стало однією з кращих робіт знаменитості. Перед цим вона знімалася в не менше популярних серіалах «Жіночий лікар» і «Клан ювелірів».
Уже багато років Лебедєва є однією з провідних актрис Нового драматичного театру на Печерську.
Народився 18 вересня.
Отримав акторську освіту в Швейцарії в рамках чотирирічного навчання на лікувально-педагогічному курсі в школі Р. Штайнера "Heilpädagogische Seminar Dornach" .Там же були пройдені курс еврітміі (мистецтво руху) і курс мистецтва мови, широко використовувався М. Чеховим в його театральній діяльності.
З 2009 року - актор Нового театру на Печерську (м.Київ).
З 2016 року – працює в Новому театрі на Печерську.Після закінчення вишу Юлія Першута працювала у академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра в Києві. Так, у 2013 році дебютувала як режисер у виставі «Фрекен Жюлі».
З 2016 року працює у трупі Нового драматичного театру на Печерську.
Дебютувала у кіно у 2017 році епізодичною роллю санітарки у телесеріалі «Кохати та вірити». Потім були цілий ряд інших епізодичних ролей.
Найактивнішим став 2018 рік – коли Юлія знялась у дев'яти фільмах.
З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.
Народився в сім'ї спортсмена-футболіста і сам з дитинства займався футболом та баскетболом. Отримав звання кандидата в майстри спорту по баскетболу.
Другим захопленням юнака завжди була акторська майстерність.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого; спеціальність: організація театральної справи в 2008 році. Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого; спеціальність: актор драматичного театру (російський курс професора М.М. Рушковського) в 2011 році.
У театрі з 2011 року.
Закінчив навчання в 2009 році, а роком пізніше отримав диплом Міжнародної Літньої Театральної Школи СТД РФ. Продовжив вчитися і в 2012 році закінчив Київську Академію евритмія при Вищій Вільної Школі Духовної Науки і Мистецтва Гетеанум (Дорнах, Швейцарія).
В Київському Новому театрі на Печерську працює з 2007 року. Користується успіхом в якості театрального актора, часто грає різнопланові ролі, іноді в одних і тих же постановках. Кінематографу приділяє мало час, весь вільний час актор і далі присвячує театру.
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.