Любов як танго. Аргентинське танго з комбінацією у 8 кроків. І ця схема працює безвідмовно. Для початку танцю потрібно почути музику і знайти спільну ногу. В коханні також. І як в танго, так і в коханні перший крок робить чоловік. І цей крок - крок назад. Далі крок в сторону. І лише з 3 кроку чоловік, знайшовши баланс, переходить до кроку вперед. Головні кроки зроблено. Танець продовжується. І тільки після 8 кроку потрібно приймати рішення - закінчувати чи продовжувати танець. Прекрасна вистава, цікава, неординарна. Свіжі ідеї та вдалі паралелі. Однозначно варто відвідати. Вважаю, що непогано було б продемонструвати основні елементи танго на проекторі або вживу.

Ідея вистави досить неординарна. Автори вирішили показати через перші, базові кроки танго розвиток людських стосунків: знайомство, знаходження спільного, зав'язка відносин (прояв перших почуттів) і т.д. Досить доречно, що головні герої вистави не одна пара а три, це дає змогу побачити розвиток відносин різних за темпераментом, життєвими позиціями та віком людей. Доречно відвідати таку виставу парам. Цікавим також була наявність ведучих, які постійно робили ремарки, підкреслюючи основну думку діалогів та подій героїв.

Це був мій другий контакт з Театром на Печерську і я можу сказати, що приємно вражена. Мало того, що напрямки самих вистав різноманітні, так ще й надзвичайно чіпляють мене. Цього разу це була вистава Salida Cruzada, історія кохання (вдалого і невдалого) різних людей, об'єднаних єдиною метафорою кроків танго. Останній є танцем пристрасті, палкого кохання, проте втілення запропонованої схеми показали у різних, достатньо більш милих і ніжних ситуаціях (одночасно й комічних), що дозволило поглянути на це все під кількома кутами одночасно. 8 кроків танго - це та вистава, яку потрібно приходити дивитись принаймні декілька разів в різні періоди свого життя, щоб взяти максимум вкладеного творцями сенсу. І я гадаю, що через якийсь час я обов'язково потраплю на цю виставу ще раз. Можливо на наступну її річницю ;)

"Salida Cruzada - 8 шагов танго" - це одна з кращих вистав, яку я бачила. Вісім кроків у відносинах - це як вісім кроків у танго. І після останього кроку ви робите знову перший або закінчуєте танець. У виставі на прикладі чотирьох закоханих пар розглянули основні етапі у відносинах між жінкою та чоловіком. Впродовж усієї вистави актори тримають увагу глядачів та в якусь мить хочеться, щоб вистава не закінчувалась. Одну сцену актори майстерно змінюють іншою. В один момент на сцені може бути декілька історій, але я, як глядач, точно розумію на що слід звернути увагу. У виставі головну жіночу роль грала Валерія Чачібая - ведуча радіо "Аристократи", вона органічно влилася у виставу та надала їй шарму. У головній ролі - Руслан Сокольник - з перших хвилин закохує в себе глядача. Героя Руслана звуть - Павел. Павел - вчитель танго і він немов робуть екскурсію у світ танго та відносин між жінкою та чоловіком. Я раджу цю виставу усім, хто кохав, кохає чи знає, що кохання з ним одного сонячного дня точно трапиться.

Дуже сподобалась вистава. Вона розповідає про ставлення відносин та їх розвиток. У виставі приймала участь ведуча радіо. Вистава поставлена на сучасний час з використанням телефонів та стереотипів буденності. Гра акторів затягує і ти починаєш мислити і співпереживати як і актори. Насправді хотілося б трошки кращого завершення, щоб у всіх все добре склалось, але тоді не було б дійсно справжнього відчуття, що вистава є життєвою і є безліч варіантів розвитку подій(зокрема відносин).

Вистава "8 кроків танго" від театру на Печерську - це романтична комедія, в якій проводиться паралель між коханням і танцем. Сюжет вистави склали самі актори, які сьогодні святкували десятиріччя своєї театральної діяльності. Вистава легка для сприйняття, весела, сучасна і заряджає позитивними емоціями. За сюжетом, кожен крок в танго відповідає певному етапу відносин між чоловіком та жінкою. У кожної пари, що вивчає танець- своя історія відносин- кохання, страх бути покинутою чи навпаки- бути у відносинах не з тією людиною і прагнення кохати.Тобто, відображає психологію відносин між чоловіками та жінками( непорозуміння між ними, бажання якимось чином змінити свого партнера чи почути від нього те заповітне "я тебе кохаю" будь- якою ціною.

Спектакль идёт уже 10 лет и он уже морально устарел, жизнь изменилась, течет быстро и совсем иначе, чем показали актеры. Сюжета нет как такового, а есть рассуждения актёров, которые они сами придумали когда- то о том, как выйти замуж и удержать мужчин, как понравиться мужчине, забывая о том, что женщина должна иметь достоинство и такт. Нудно, не смешно, на сцене 4 стула и столик для маникюра, нет декораций, нет красивой музыки и танцев. Актёры старались, но литературной основы не было, действие провисало и не увлекало большинство зрителей. Кроме того, сегодня играла радиоведущая Валерия Чичибая, которая не имеет, видимо, актерского образования, что было заметно. Хорош был Руслан Сокольник и Анна Лебедева, исполнившая лирическую песню. Зал не приспособлен под театральные постановки- нет гардероба, нет удобных стульев. Спектакль забывается моментально, можно пойти парой молодых людей, которые встречаются непродолжительное время и узнают себя в некоторых сценах. Зрелым людям это вряд ли будет интересно.

Salida Cruzada: 8 кроків танго — вистава, якій цього місяця виповнюється 10 років а про що танго? звісно ж, про пристрасті! це історія про те, що всі стосунки будуються за схемою кроків танго: спочатку потрібно знайти спільну ногу, потім чоловік робить крок назад, ніби запрошуючи партнерку, далі — паралельний крок убік, крок максимального взаєморозуміння, потім чоловік йде вперед, а жінка, довіряючи, підкоряється, згодом — ""хрест"", де максимально накопичуються емоції, тоді знову паралельний крок, але вже більше сповнений егоїзму: після нього залишається або розлучитися назавжди, або знову почати шукати спільну ногу. але схема не працює, якщо ви обидва не чуєте музику. (схему відпрацювали на трьох випадках із життя, для правдоподібності запросили Валерію Чичибаю — і це спрацювало, судячи з кількості букетів, за якими її не було видно:) ). якщо часто міняти партнерів, можна відпрацювати техніку, але ніколи не створити свій власний стиль атмосфера — до мурашок. вистава чудова, справжня, щира. розібрала на цитати, відчула кожне слово і кожну історію та просто кайфонула від гри акторів.