Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Садок вишневий »
Вистава «Садок вишневий» – це візуальне свято душі. Вона дихає весною і манить своєю яскравою сценографією, яка заглиблює у світобачення Тараса Шевченка. Енергія поезій наповнює виставу глибинними сенсами, які стають зрозумілими кожному. Вас подивує піщана анімація, яка філігранно поєднана з незвичайним музичним оформленням. Ця вистава не лишить байдужими тих, хто цінує нові грані на шляху до осмислення творчості Т. Шевченка.
Як же гарно лежачи на печі командувати відрами, царським військом і навіть самою піччю. Та ще й солодких півників за це отримувати. «Оце так пощастило лінькуватому Омельку!» – скаже хтось. Але ж чарівні слова «За щучим велінням!» просто так не даруються. Добре серце, здатність співчувати і поставити інтереси іншого, навіть якщо це тільки щука, над власними – цим володіє далеко не кожен. А от чи можуть чарівні слова виконати абсолютно всі бажання і чи підвладне щучому велінню кохання, ви дізнаєтеся, завітавши на виставу. Перед маленькими глядачами наші артисти розіграють справжнє ярмаркове дійство з перевтіленнями, піснями, танцями і навіть справжнісінькими дивами!
Наближається Різдво – найулюбленіше свято для дітей та дорослих! Кожен готується до свята по-своєму. От і наші головні героїні, дві сестрички – Даринка та Настуня, – готуються до святкування. Даринка вчить колядки і збирається до шопки, щоб подивитися на народження маленького Ісусика, а Настуня поспішає на шопінг, бо для справжнього свята їй потрібен новий одяг. Даринка намагається переконати сестру піти з нею до шопки, це не вдається, і сестрички сваряться. Однак стається справжнє диво – з’являється Ангел, який допомагає Даринці разом з Настунею потрапити у час, коли народився наш Спаситель, а проведе їй у далеку дорогу Віслючок з шопки. Можливо, це допоможе Настуні знову повірити у диво Різдвяних свят? Зникають усі магазини, будинки, світло – усе, що так цікавило Настуню. Тепер сестрички вирушають у не просту дорогу до Різдва! У таємничій подорожі Даринку і Настуню чекають перешкоди і дивовижні герої. Чим завершиться чарівна історія сестричок і кого ще вони зустрінуть на своєму шляху? Ви зможете дізнатися, завітавши на виставу Першого театру!
Діти так люблять тваринок! Милих, маленьких, кумедних. А коли лісові жителі вміють розмовляти, пустувати і смішно жартувати — то взагалі захват! Такими є персонажі нашої казки. Вони вчаться в лісовій школі танців і готують величезний сюрприз. Який? Для кого? В честь чого? Ми Вам не розкажемо, адже це — СЮРПРИЗ. Відомо тільки, що для цього звірі мають звертатися по допомогу до найстарішого жителя лісу — Гнома Джерома. А випросити в нього не так і просто. Дідуган сердитий і дуже жадібний. Тож, тваринкам знадобиться підтримка наших маленьких глядачів! Чи вдасться їм розчулити Гнома і вчасно підготувати СЮРПРИЗ? Сучасна вистава, яка захопить в свій казковий світ не лише дітей, а й дорослих. Унікальні пісні — музика і текст написані ексклюзивно для казки — будуть співатися дітьми ще довго після перегляду. Яскраві персонажі, веселі пригоди, незабутній фінал — ідеальний рецепт для сімейного перегляду.
Казку про наївного Зайця, заповзятливу Лисицю і безжурного Півня, про хатинку лубову і хатинку крижану, знають, звичайно ж, всі! Але відомому дитячому письменнику, автору знаменитих «Шкідливих порад» Григорію Остеру вдалося вдихнути в стару казку нове життя. А актори театру «Божа Корівка» на основі чудової п'єси Остера "Клаптики по заулочкам" поставили виставу - легку, світлу, весняну, сповнену теплого гумору, добродушної іронії, і супроводу глядацьких посмішок. Вистава, яка вчить нас тому, що на світі є щось надзвичайно важливе - СПРАВЕДЛИВІСТЬ! Але її завжди буває лише стільки, скільки ти САМ для себе ЗРОБИШ! Ні більше і не менше!
«Івасику-Телесику!.. Приплинь до бережка, моє серденько!..» Наші первинні пізнання про добро і зло, про щиросердність та підступність, наш перший малечий життєвий досвід пов’язаний з цією казкою. Кожна матуся чи бабуня розповідала її по-своєму, незмінним залишався лише щасливий кінець. І кожного разу, вдруге, вп’яте, ми слухали цю історію затамувавши подих… Актори Театру «Божа корівка» Центру мистецтв "Новий Український Театр", що з дитинства закохані в казку про Івасика, вирішили поділитися своїми спогадами з юними глядачами і створили дуже добрий, веселий, щирий та красивий… «трилер». А як же інакше? Адже крім Телесика, його лагідних батьків та завзятих друзів, на сцені з’являються Відьма, Упир, Відьмачки… Але не лякайтесь! Страшні вони тільки на перший погляд, а насправді – смішні та «пухнасті». Приємних вражень!
Радянський і український театральний актор і режисер лялькового театру. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «УНЦМСДТЛ UNIMA – УКРАЇНА» українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».
У тому ж 1973 році прийнято в акторську трупу Хмельницького обласного театру ляльок, де працював сезон 1973-1974 років.
З червня по листопад 1978 року працював актором Одеського театру ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії - актор Хмельницького обласного театру ляльок (1980-1981).
Робота по режисерській спеціальності почалася в Рівненському обласному театрі ляльок, куди потрапив за розподілом на посаду режисера-постановника.
З червня 1989 року на посаді головного режисера Хмельницького обласного театру ляльок. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки, лауреат премії НСТДУ ім. Клеха
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок. Помічник режисера.
Пані Слава працює у нашому театрі починаючи з 1972-го, коли у червні її взяли акторкою допоміжного складу.
Будучи ще школяркою, займалась у ляльковому гуртку, при Будинку Будівельників у м. Львів. Після закінчення 10-го класу школи-інтернату, керівниця гуртка «Світлячок» – Луганська Валерія Миколаївна привела її до керівництва театру ляльок, після чого і почалась творча кар’єра акторки.
Працюючи в театрі, пані Слава паралельно здобувала освіту в Ленінградському державному інституті театру, музики і кіно (нині Санкт-Петербургський державний інститут сценічних мистецтв), куди вступила у 1990-му році, а через півтора року перевелась до Харкова, в інститут мистецтв ім. Котляревського на кафедру театру ляльок, яку закінчила вже у 1995-му році.
Заслужена артистка України, провідний майстер сцени, помічник режисера.
Заслужена артистка України Христина Гаврилюк, працює в театрі ляльок з 2002-го року, з 2005-го року, як помічник режисера. Актриса закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобула кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, режисера театралізованих народних свят і обрядів. А також Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Культурологія».
Христина Гаврилюк бере участь у витсавах: «Алі-Баба і розбійники»,«Тарас»,«Бука»,«Золоте курча»,«Сніговички і сонечко», «Я люблю вас, Ромашко», «Таємниці Лісовичка» тощо.
Також пані Христина працює ведучою різноманітних культурних подій та над різними творчими проектами, такими як: «Міні-міс та Міні-містер України».
Актриса працює хореографом у зразковому ансамблі «Родзинка» Личаківського районного дитячого будинку творчості, а також в театрі-кабаре «Леополіс», при Будинку офіцерів.
Актриса планує і надалі пізнавати досвід лялькових театрів Європи, збагачувати власний репертуар і репертуар колективу та вдосконалювати акторську майстерність.
Її життєве кредо – «Не зупинятись на досягнутому!». Як каже сама Христина Гаврилюк – «Даруючи людям здобуту наполегливою працею мистецьку красу, щирість, талант – бачимо довірливі, щасливі очі дітей та їх батьків, у яких вдячність, радісний сміх, оплески… Бути потрібною людям – це велике щастя!».
Провідний майстер сцени
Петро Бабінець з 2017-го року працює у Львівському академічному театрі ляльок. Народився пан Петро 10-го липня 1981-го року.
З 1998-го по 2003-й навчався у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника та здобув вищу освіту магістра за спеціальністю «вчитель музичного мистецтва». З 2006-го по 2017-й працював у Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки, де взяв участь у понад 30-ти постановках та створив понад 40 ролей у виставах для дітей, юнацтва та дорослих, котрі й досі є в репертуарі театру.
Представляв театр на багатьох театральних фестивалях з виставами «Жили-були», «Іван Голик», «Коза Дереза» – дипломи фестивалю «Під шапко Гугуце» у Кишиневі, «Скрипаль на даху», «Алі-баба», «Цахес» – дипломи фестивалю «Коломийські представлення». Брав участь в проекті «Літаючий фестиваль», програмі Євросоюзу «Культура 2007-2013» з виставою «Людвіг + Тутта» роль Людвіга. З цією виставою побував у театрі ляльок «Бай Поморський» (Польща), Каунаському театрі ляльок (Литва), театрі ляльок «Старе Дівадло» (Нітра, Словаччина), театрі ляльок «Дівадло Лоутек» (Острава, Чехія).
У 2012-му здобув відзнаку «За кращий акторський дует» за виставу «Про те, про се» (реж. В. Підцерковний) фестивалю «Мереживо казкове» у Черкасах, а у 2007-му отримав премію імені Віталія Смоляка у галузі театрального мистецтва (роль Осла у виставі «Підкова на щастя», реж. В.Богданець).
За період роботи в Львівському академічному обласному театрі ляльок взяв участь у таких виставах: «Таємниця Лісовичка», «Лис Микита», «Знайдена лялька», «Золоторогий Олень», «Садок вишневий», «Святкові сни».
Петро Бабінець впевнено крокує по життю з усмішкою, його життєве кредо: «Любіть своїх ближніх і ворогів, як самих себе». Своє натхнення актор черпає в цікавій роботі.
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.
З 1977-го року працює у Львівському академічному обласному театрі ляльок.
В’ячеслав Курилко закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського, відділення – актор театру ляльок.
З 1975 по 1977 – працював у республіканському театрі ляльок «Лікуріч» у Молдові. Після цього повернувся у Львів, де з 1977-го року активно працює.
Деякі з його робіт:
«Дорога до Вифлеєму» – господар, Мавпа;
«Садок вишневий» – Тарас, оповідач;
«Лисичка, Котик і Півник» – Котик;
«Золоторогий олень» – Король;
«Знайдена лялька» – Черевик, Прибиральник, Сміттємонстр;
«Два леви» – Лев Данилович, Вовк;
«А де ж п’яте» – Півень, Осел та багато інших.
Актор
Іван закінчив факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. У Львівському театрі ляльок з 2015-го року.
Актор часто любить повторювати фразу: «Здійснюйте свої мрії, бо хтось візьме вас на роботу для здійснення своїх».
Окрім театру, хлопець працює ведучим концертів та корпоративів, мріє про велике кіно. Натхнення черпає у своїх батьків.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Садок вишневий »
