Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Сімейна вечеря »
У той тихий прекрасний вечір ніщо не віщувало бурі. Дружина збиралася їхати, щоб провідати улюблену матусю, чоловік тихенько радів у передчутті швидкої зустрічі з коханкою. Але лунає телефонний дзвінок і... Одне слово неправди – це маленька брехня, кілька фраз – великий обман, а підміна понять – це вже, вибачте, захоплююча гра. Як сказала одна з героїнь вистави: «Це гра під назвою «Дружна родина». В неї зазвичай грають після вечері. Всі ніби родичі одних, і в той же час заводять романи з іншими. І потрібно вгадати, хто чий родич, а хто – коханець. І чим більше в тебе коханців, тим більше в тебе очок».
Люди, які грають в ігри, завжди спочатку думають, що контролюють ситуацію, але з часом гра починає слідувати своїм правилам. Особливо, якщо самим гравцям є що приховувати один від одного...
« Як двоє бідних румунів польською розмовляли »
« Потрібні брехуни! »
Комедія
« Генерали в спідницях »
Комедія
« Примадонни »
Комедія
« Бери од жизні всьо »
Комедія
Бори́с Леоні́дович Возню́к — український актор театру та кіно, режисер, педагог. Заслужений артист України (1995), Народний артист України (1999).
У 1963 році закінчив студію при Київському драматичному театрі імені Івана Франка (викладач В. М. Оглоблін).
У 1986 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Москві (викладач Б. Раєвський).
З 1963 по 1966 року — актор Київського драмтеатру ім. Івана Франка.
З 1966 року — актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки в Києві.
Також з 1985 року викладає акторську майстерність в Київському університеті театру, кіно і телебачення.
У 1995 році удостоєний звання заслуженого артиста України.
У 1999 році удостоєний звання народного артиста України.
Ната́лія Іва́нівна Ку́дря — українська акторка, виступає в Київському національному театрі російської драми ім. Лесі Українки, народна артистка України.
1978 року закінчила Дніпропетровське державне театральне училище.
Була першою дружиною українського політика Олександра Розумкова. 1983 року народила сина Дмитра Разумкова — головного політичного консультата президентського кандидата Володимира Зеленського на виборах 2019 року.
У київському театрі ім. Лесі Українки з 1987 року.
Назарова Тетяна Євгенівна (29 листопада 1960, Бердянськ, УРСР, СРСР) — українська акторка. Народна артистка України (1996). Народна артистка Росії (2003). Академік Національної академії мистецтв України (2004).
Народилася 29 листопада 1960 р. у місті Бердянську Запорізької області. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1982, курс Ю. Мажуги), де викладає з 1991 року. Працює у Національному російському драматичному театрі ім. Лесі Українки. З 1991 р. знімається у кіно.
Чоловік — український політик Дмитро Табачник.
Закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого у 1990 р. У театрі ім. Лесі Українки з 16.10.1992 р.
Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого у 1984 р. Працює у театрі ім. Лесі Українки з 10.09.1984 р.
Заслужений артист України.
У 1983 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого.
З серпня 1983 року - артист Театру російської драми ім. Лесі Українки (Київ).
Наді́я Дми́трівна Кондрато́вська — українська актриса театру і кіно, народна артистка України (2018), лауреат премії «Київська пектораль» (2008 і 2013).
1968—1969 — навчання в Естрадно-цирковій студії при Львівському державному цирку.
1974 — закінчила Київський інститут театрального мистецтва (викладач О. Соломарський).
1969—1970; 1974—1978 — актриса Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.
З 1978 — актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ).
У 1980-1995 роках працював актором Київського театру юного глядача.
У 1995 році Олександр Гетьманський перейшов до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
З 2004 року він актор Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.
Закінчив Одеський театральний ліцей (педагог А.І.Падука).
З 1996 року – актор Одеського Театру юного глядача.
З 2017 року – актор Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.
У 2010 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого.
З 2007 року – актор Національного академічного драматичного театру російської драми ім. Лесі Українки.
Актор театру і кіно, професійний музикант, виконавець.
Грає в фольк-групи «Praksed Orchestra» та рок-групі «ЩЮgar».
Вокал – академічний.
В юнацтві займався у спортивній школі. Кандидат в майстри спорту з вільної боротьби. Має перший дорослий силовий розряд з водного поло; третій юнацький розряд з волейболу.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого у 2006 р. У театрі ім. Лесі Українки з 2.06.2006 р.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. У театрі ім. Лесі Українки з 2.09.2013 р.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого у 2002 р. У театрі ім. Лесі Українки з 22.06. 2002 р.
У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, неподалік від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – постає будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як театр імені Лесі Українки.
Офіційна біографія Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.
Однак коріння театру походить до ХIХ століття: в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру.
Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.
З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.
Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників театру імені Лесі Українки.
« Сімейна вечеря »
