Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Розпусник »
Комедія «Розпусник» відтворює лише один день з життя французького філософа Дені Дідро. Чоловік і жінки: філософ і коханка; філософ і дружина; філософ і дочка; філософ і подруга доньки; філософ і енциклопедія.
Переможець «Київської Пекторалі» 2009 року в номінаціях «Краща камерна вистава» і «Краща чоловіча роль» – Дені Дідро у виконанні Ігоря Рубашкіна.
Під час будь-якої вистави за лаштунками відбувається свій «спектакль», який завжди залишається невідомою таємницею, адже на цю виставу глядачі не допускаються... Театральне життя на сцені і реальне життя за кулісами - подібна «подвійна гра», цілком по-шекспірівськи, дозволяє поглянути на театр, як на життя, і на життя, як на театр.
«Піаф» у перекладі з французької означає «горобець»... Ім'я геніальної французької співачки Едіт Піаф вписано в історію двадцятого століття золотими літерами. Ця моновистава про те, що ні слава, ні успіх – нічого не дається без болю, і за все треба платити. Ця вистава про злети та падіння, про дивовижну жінку, якій належать слова, адресовані всім людям: «Я, на щастя, одна з тих, хто заплатив своїм життям за вашу любов».
Кожне кохання неповторне! Воно чарівне та вічне. Кохати здатні всі! Але чи дійсно всі? У неосяжному просторі всесвіту Маг, зі своїм учнем намагається збагнути – що ж воно є, оте кохання. Таємничі істоти, загадкові зірки, та навіть Мінотавр допомагають Магу осягнути сам феномен Кохання. Але рано чи пізно кожне кохання закінчується. То давайте спробуємо зберегти його! Хоча б на мить…
Вистава «Постіль брати будете?!?!» — це спроба драматурга Анатолія Крима і режисера-постановника Олексія Кужельного дослідити найголовнішу таїну буття — народження кохання. Помістивши двох самотніх людей — колишнього залізничника і вчительку — у простір маленької квартири, примхлива доля терпляче чекала, як, вступивши спочатку у відчайдушний поєдинок і подолавши низку перешкод і непорозумінь, вони знайшли зрештою своє кохання…
Виставу створено за п'єсою Інни Гончарової. Переліт по життю для двох крил. Його всі знають як автора одного з найбільш видаваних в світі літературних творів – «Маленький принц». Напевно, немає на світі людини, яка хоча б не чув про те, що такий твір існує, навіть якщо його не читав. Тисячі переспівів, переказів, інтерпретацій! А ще Антуан де Сент-Екзюпері написав романи «Південний поштовий», «Нічний політ», «Планета людей» і «Цитадель» (опублікований після смерті автора) ... А ще багато нарисів і статей ... А ще він був льотчиком ... Яскраве як спалах життя і така ж яскрава творчість Антуана де Сент-Екзюпері крізь призму ... своїх стосунків з жінками. Крізь призму любові. Високий, ставний, розумний, талановитий, нащадок давнього аристократичного роду, граф – він дуже подобався жінкам. А вони ... Деякі з них створили його – як ми в цьому шаленому і нескінченному світі створюємо один одного, складаємо по одному пазли з калейдоскопу емоцій, обставин і їх численних проявів. Жінки його надихали – він творив. Вистава про одного з найбільш тонких і щирих романтиків XX століття – Антуана де Сент-Екзюпері.
Театр знаходиться на першому поверсі звичайного житлового будинку.Привітний персонал,домашня атмосфера,цікаво оформлений буфет де ти сам собі готуєш каву,чай і залишаєш гроші на таці на барній стійці. Зал маленький ,приблизно на 50-70 осіб,замість стільців стоять лави з спинками,які накриті м’якими подушками.Я сиділа на передостанньому ряду ,було дуже душно,кондиціонери не справлялись( Гостра і пікантна комедія «Розпусник» відтворює лише один день з життя французького філософа Дені Дідро. Протягом вистави Дідро оточують жінки,які без кінця відволікають його від термінового написання статті в «Енциклопедію»,присвячену моралі. Під натиском жіночих домагань, примх і інтриг Дідро доводиться не просто. Адже він не тільки філософ, але і жива людина, до того ж легко піддається впливу жіночих чар. Зірковий акторський склад,авантюрний сюжет, дотепні діалоги та іронічне свідченням відносності усіх існуючих понять. Нудьгувати не довелося ні глядачам, ні героям. Особливо Дідро! Адже йому терміново треба здати статтю про мораль в друк і вгамувати всіх своїх жінок!) Рекомендую для перегляду комедію «Розпусник»,цікавий та веселий вечір Вам гарантований!
ця вистава вже доволі довго знаходиться в репертуарі театру. Доволі легка комедія, можна від душі посміятися. На сцені для Вас гратимуть зірки цього театру, які гарно підібрані для своїх ролей. Настрій під час перегляду доволі грайливий, бо мова йдеть про кохання і мистецтво. Актори будуть загравати з глядачами, так що приготуйтеся підіграти. Цікаво роздивитися людей перед початком вистави, бо зазвичай на цю виставу ходять закохані пари або коханці. Цікаво, за якими критеріями актори обирають людей із залу під час вистави. З вистави виходила з гарним настроєм і рекомендувала всім друзям подивитися. Особливо в перерві між серйозними і важкими виставами, то дана буде своєрідним переведенням духу.
Комедія «Розпусник» знайомить нас з одним днем із життя філософа Дені Дідро (Заслужений артист України Ігор Рубашкін). Саме в цей день він намагався написати статтю про мораль до своєї «Енциклопедії». І саме в цей день йому довелось спілкуватися з різними жінками: художницею-аферисткою (Заслужена артистка України Катерина Кістень), дружиною, донькою, її подругою. За іронією долі ситуації складаються так, що філософ вчиняє зовсім протилежно своїм вченням. І, знайшовши чергову істину, він у той час змушений від неї відмовитися. Філософські думки в саркастичному стилі не дають глядачам нудьгувати, навпаки змушують затамувати подих та ловити кожне слово, адже не можна пропустити жодної фрази цього емоційного філософа! Три години на одному диханні утримувати увагу глядачів дуже нелегко, але акторам Театру на Печерську це вдалося!
Це було неперевершено! Взагалі-то сюжет дуже банальний - відносини між чоловіком та жінкою, АЛЕ..... Сюжет був розіграний так що була і комедія і трагедія і над чим замислитися було все. Так все ж таки що думають жінки під час сексу, а що чоловіки.... А все ж таки кто кого приваблює та кому це більш потрібно... І взагалі - що є філософія. Енциклопедія: мораль це - див.етика; етика - див.мораль.Я би рекомендувала виставу всім молодим парам, що би замислитися над своїм "вічними" почуттями. Особливо сподобалась гра акторів. Дуже переконливо. Обов'язково треба було ідти з квітами....
Український театральний діяч, актор та режисер.
Олександр Крижанівський народився 13 жовтня 1957 року в Києві. З 1975 по 1979 роки навчався на акторському факультеті Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, курс Миколи Рушковського. Закінчив аспірантуру Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого у 1981 році. У 1987-1991 роках навчався у Школі драматичного мистецтва, режисерського факультету ГІТІСу, курс Анатолія Васильєва.
Працював актором Київського театру естради у 1980-1986 роках. З 1982 по 1998 роки викладач майстерності актора Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. У 1986-1987 роках актор Молодого театру . У 1991-1998 роках — актор Театру на Подолі.
з 1999 року режисер та художній керівник Нового драматичного театру на Печерську.
Одружений, дружина — Тамара Плашенко, заслужена артистка України, акторка Театру на Подолі. У подружжя є син Володимир.
З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».
З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.
З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..
Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.
У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).
Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.
З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.
Народився в родині акторів, які грають у Театрі на Подолі.
В період з 1995 по 1999 рр. навчався в університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого, на акторському курсі Миколи Рушковського.
Почав виступати на сцені. Приєднався до Нового драматичного театру на Печерську. Родинні перекази свідчать про те, що бабуся Ігоря Рубашкіна була актрисою, а мамин брат реалізував себе, як оперний співак.
Перші свої образи в спектаклях юнак втілив на Печерську, ще в шкільні роки. На цій сцені під його керівництвом викладача літератури Наума Ароновича Резніченко поставили «Старшого сина» А. Вампілова, «Безіменну зірку» М. Себастьяна і «Звичайне диво» Е. Шварца. Анатолій Хостікоєв через свою театральну компанію запросив актора в мюзикл під назвою «Біла ворона».
Йому дістався образ Жульєна. Перш Анатолій Хостікоєв сам грав цю роль. Актор отримав премію «Київська пектораль» за роботу над постановкою «Закон танго». Цією ж нагородою було відзначено участь у виставах «Розпусник» і «Корабель не прийде».Особисте життя
Батьком актора є Олександр Михайлович Рубашкін, який грає в Театрі на Подолі. Тетяна Константинова Печенкіна – мати, виступає на тій же сцені. Перша дружина Ігоря - Олена Лазович. Вона є актрисою Театру на Печерську.
Другою дружиною його є Олеся Власова. Вона грає на тій же сцені. Має доньку на ім'я Апполинария. Анатолій Хостікоєв став її хрещеним. Дівчинку також називають Поліна. Другу дочку звати Варвара.Сцена
Першою студентською роботою актора став образ дон Кіхота в постановці «Людина з Ламанчі». Пізніше Ігор Рубашкін приєднався до театру на Печерську. Зіграв у виставі «Пригоди Казанови». Як Панталоне з'явився в постановці режисера Себастьяно Сальвато «Арлекіно. Слуга двох панів» за К. Гольдоні. Запам'ятався глядачам як Іонич з вистави «У кожного свої дивацтва».
З'явився в постановці режисера Юрія Одинокого «П'ять оповідань Пелевіна». Втілив образ хореографа у виставі «Закон танго». В його основу були покладені твори П. Неруди, Х. Борхеса, Х. Кортасара, Олена Лазович виступила режисером. Працював над постановкою «Майстер і Маргарита» за М. Булгакову. Режисером її став Олександр Крижановський.
У виставі «Розпусник» за Шміттом зіграв Дені Дідро. Брав участь у постановці «Корабель не прийде» за Штокманну. Незабаром почалося співробітництво Ігоря з театральною компанією під назвою «Бенюк і Хостікоєв». Він виконав роль Жульєна в постановці режисера Анатолія Хостікоєва «Біла ворона». Зіграв Рослого у виставі «Про мишей і людей» за Дж. Стейнбеку.
За мотивами опери С. Гулак-Артемовського була створена постановка «Задунаєць за порогом», в якій Ігор прийняв участь, як син султана на ім'я Селім. В образі Стенлі Паркера працював над виставою «Люкс для іноземців» за Фріману. У театрі «Сузір'я», в постановці «Візит пана В» зіграв Воланда.Музичне відео
Ігор Рубашкін знявся в кліпі «Де ти мій ангел?» Юлії Войс. Далі актор з'явився у Світлани Лободи в кліпі «За що». Співпрацював Ігор і з австралійською групою Tame Impala, знявшись у кліпі Solitude Is Bliss.
У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.
З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).
Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».
Костянтин Войтенко – український актор в кіно і на телебаченні, популярність у глядачів здобув завдяки ролі в комедійному серіалі «Коли ми вдома».
Костянтин народився 23 липня 1988 року в Дніпропетровську. До акторської кар'єри Костянтина, здається, привела сама доля – ще з дитячого садка він постійно брав участь у гуртках самодіяльності, а першою роллю, як згадує в одному зі своїх інтерв'ю сам артист, була Колобок. Пізніше він продовжив вражати своїм акторським талантом у школі, в літніх таборах. Паралельно з загальноосвітніми предметами Войтенко осягав ази мистецтва у музичній школі. Крім того в юнацтві він брав участь у ігах КВН.
Мама Костянтина вчасно розгледіла акторські здібності у сина і наполягала, щоб він відразу після школи відправився вчитися в театральний коледж в рідному Дніпропетровську. Костянтин послухався маму, проте запізнився з подачею документів. Таким чином, його перша освіта виявилася зовсім не пов'язана з акторською діяльністю, та й з мистецтвом в цілому, так як отримав він її в технікумі на відділенні ракетно-космічного машинобудування. Але після цього Войтенко повернувся до свого покликання і в 2011 році став випускником факультету «Актор театру і кіно» Київського університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
На екрані Костянтин замигтів вже на початку 2010-х років. Його дебютна роль (Федора) відбулася в телевізійній драмі режисера Сергія Алешечкіна «Зозуля» у 2010 році. Через рік юного актора можна було побачити в невеликій ролі Андрія в мелодраматичному серіалі Сайдо Курбанова «Танець нашої любові» і двох телевізійних фільмах – «Одного разу в Новий рік» Ахтема Сейтаблаєва і «Горобчик» Володимира Балкашінова.
У 2013 році шанувальники Костянтина змогли побачити свого улюбленця в українському фільмі жахів «Синевир» режисерів Олександра та В'ячеслава Алешечкіних, в якому він виконав роль Симона. Також у цьому ж році на телеекранах стартував комедійний серіал «Великі почуття», в яких зіграв Войтенко. А через рік він з'явився в українському ситкомі «Коли ми вдома» на каналі «СТБ», роль в якому зробила актора відомим на всю Україну. Паралельно Костянтин відточував свою професійну майстерність у серіалах «Квартирник», «Це любов» і «Мільйони в мережі».
З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.
грають декілька акторів
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.
« Розпусник »
