« Розпусник »

Український театральний діяч, актор та режисер.

Олександр Крижанівський народився 13 жовтня 1957 року в Києві. З 1975 по 1979 роки навчався на акторському факультеті Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, курс Миколи Рушковського. Закінчив аспірантуру Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого у 1981 році. У 1987-1991 роках навчався у Школі драматичного мистецтва, режисерського факультету ГІТІСу, курс Анатолія Васильєва.

Працював актором Київського театру естради у 1980-1986 роках. З 1982 по 1998 роки викладач майстерності актора Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. У 1986-1987 роках актор Молодого театру . У 1991-1998 роках — актор Театру на Подолі.

з 1999 року режисер та художній керівник Нового драматичного театру на Печерську.

Одружений, дружина — Тамара Плашенко, заслужена артистка України, акторка Театру на Подолі. У подружжя є син Володимир.

З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».

З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.

З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..

Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.

У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).

Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.

З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.

Народився в родині акторів, які грають у Театрі на Подолі.

В період з 1995 по 1999 рр. навчався в університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого, на акторському курсі Миколи Рушковського.

Почав виступати на сцені. Приєднався до Нового драматичного театру на Печерську. Родинні перекази свідчать про те, що бабуся Ігоря Рубашкіна була актрисою, а мамин брат реалізував себе, як оперний співак.

Перші свої образи в спектаклях юнак втілив на Печерську, ще в шкільні роки. На цій сцені під його керівництвом викладача літератури Наума Ароновича Резніченко поставили «Старшого сина» А. Вампілова, «Безіменну зірку» М. Себастьяна і «Звичайне диво» Е. Шварца. Анатолій Хостікоєв через свою театральну компанію запросив актора в мюзикл під назвою «Біла ворона».

Йому дістався образ Жульєна. Перш Анатолій Хостікоєв сам грав цю роль. Актор отримав премію «Київська пектораль» за роботу над постановкою «Закон танго». Цією ж нагородою було відзначено участь у виставах «Розпусник» і «Корабель не прийде».Особисте життя

Батьком актора є Олександр Михайлович Рубашкін, який грає в Театрі на Подолі. Тетяна Константинова Печенкіна – мати, виступає на тій же сцені. Перша дружина Ігоря - Олена Лазович. Вона є актрисою Театру на Печерську.

Другою дружиною його є Олеся Власова. Вона грає на тій же сцені. Має доньку на ім'я Апполинария. Анатолій Хостікоєв став її хрещеним. Дівчинку також називають Поліна. Другу дочку звати Варвара.Сцена

Першою студентською роботою актора став образ дон Кіхота в постановці «Людина з Ламанчі». Пізніше Ігор Рубашкін приєднався до театру на Печерську. Зіграв у виставі «Пригоди Казанови». Як Панталоне з'явився в постановці режисера Себастьяно Сальвато «Арлекіно. Слуга двох панів» за К. Гольдоні. Запам'ятався глядачам як Іонич з вистави «У кожного свої дивацтва».

З'явився в постановці режисера Юрія Одинокого «П'ять оповідань Пелевіна». Втілив образ хореографа у виставі «Закон танго». В його основу були покладені твори П. Неруди, Х. Борхеса, Х. Кортасара, Олена Лазович виступила режисером. Працював над постановкою «Майстер і Маргарита» за М. Булгакову. Режисером її став Олександр Крижановський.

У виставі «Розпусник» за Шміттом зіграв Дені Дідро. Брав участь у постановці «Корабель не прийде» за Штокманну. Незабаром почалося співробітництво Ігоря з театральною компанією під назвою «Бенюк і Хостікоєв». Він виконав роль Жульєна в постановці режисера Анатолія Хостікоєва «Біла ворона». Зіграв Рослого у виставі «Про мишей і людей» за Дж. Стейнбеку.

За мотивами опери С. Гулак-Артемовського була створена постановка «Задунаєць за порогом», в якій Ігор прийняв участь, як син султана на ім'я Селім. В образі Стенлі Паркера працював над виставою «Люкс для іноземців» за Фріману. У театрі «Сузір'я», в постановці «Візит пана В» зіграв Воланда.Музичне відео

Ігор Рубашкін знявся в кліпі «Де ти мій ангел?» Юлії Войс. Далі актор з'явився у Світлани Лободи в кліпі «За що». Співпрацював Ігор і з австралійською групою Tame Impala, знявшись у кліпі Solitude Is Bliss.

У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.

З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).

Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».

Костянтин Войтенко – український актор в кіно і на телебаченні, популярність у глядачів здобув завдяки ролі в комедійному серіалі «Коли ми вдома».

Костянтин народився 23 липня 1988 року в Дніпропетровську. До акторської кар'єри Костянтина, здається, привела сама доля – ще з дитячого садка він постійно брав участь у гуртках самодіяльності, а першою роллю, як згадує в одному зі своїх інтерв'ю сам артист, була Колобок. Пізніше він продовжив вражати своїм акторським талантом у школі, в літніх таборах. Паралельно з загальноосвітніми предметами Войтенко осягав ази мистецтва у музичній школі. Крім того в юнацтві він брав участь у ігах КВН.

Мама Костянтина вчасно розгледіла акторські здібності у сина і наполягала, щоб він відразу після школи відправився вчитися в театральний коледж в рідному Дніпропетровську. Костянтин послухався маму, проте запізнився з подачею документів. Таким чином, його перша освіта виявилася зовсім не пов'язана з акторською діяльністю, та й з мистецтвом в цілому, так як отримав він її в технікумі на відділенні ракетно-космічного машинобудування. Але після цього Войтенко повернувся до свого покликання і в 2011 році став випускником факультету «Актор театру і кіно» Київського університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

На екрані Костянтин замигтів вже на початку 2010-х років. Його дебютна роль (Федора) відбулася в телевізійній драмі режисера Сергія Алешечкіна «Зозуля» у 2010 році. Через рік юного актора можна було побачити в невеликій ролі Андрія в мелодраматичному серіалі Сайдо Курбанова «Танець нашої любові» і двох телевізійних фільмах – «Одного разу в Новий рік» Ахтема Сейтаблаєва і «Горобчик» Володимира Балкашінова.

У 2013 році шанувальники Костянтина змогли побачити свого улюбленця в українському фільмі жахів «Синевир» режисерів Олександра та В'ячеслава Алешечкіних, в якому він виконав роль Симона. Також у цьому ж році на телеекранах стартував комедійний серіал «Великі почуття», в яких зіграв Войтенко. А через рік він з'явився в українському ситкомі «Коли ми вдома» на каналі «СТБ», роль в якому зробила актора відомим на всю Україну. Паралельно Костянтин відточував свою професійну майстерність у серіалах «Квартирник», «Це любов» і «Мільйони в мережі».

З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.