Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Комедія про авантюристів і жуликів, хоча і написана півтора століття назад, залишається сучасною.
За ширмою класичного сюжету ховаються всі ознаки нашого часу: хабарництво, самоуправство, беззаконня. І хоча весь спектакль глядач сміється, надриваючи живіт, в фіналі його чекає одкровення. Виявляється, сміх-то, крізь сльози.
«Ревізор» – вистава, яка сповнена гоголівських дьяволічних жартів і комічних ситуацій.
Злегка актуалізований матеріал у виставі заслуженого діяча мистецтв України В'ячеслава Жили, звучить по-новому хльостко і енергійно. Впізнавані характери, недвозначні натяки, – правду в постановці тісно перемішують з жартом.
...українцю земля дає радість буття і самоствердження, змушує жити, народжувати дітей і мріяти, але нестримне бажання до оволодіння нею - його ж тяжкий хрест. Класика української драматургії вражає своєю актуальністю та іронічною відвертістю в розкритті національних характерів. У ролі Герасима Калитки - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк.
"Ніч перед Різдвом" - зимова казка за повістю блискучого українського письменника Миколи Гоголя. Тут є всі улюблені Гоголем і народною українською міфологією персонажі: Відьма, Чорт, козак і чарівні перевтілення. За один вечір ви зможете побувати в різдвяному засипаному снігом селі Диканька на Полтавщині та в імперському Санкт-Петербурзі, де перехоплює подих від поважності, мармуру і позолоти. Калейдоскоп яскравих персонажів і картинок, які «перегораються» на очах у глядача. Ми постаралися зберегти чудову оригінальну мову Гоголя і передати дух і атмосферу зимових свят - такими, як вони святкувалися в Україні з давніх-давен. Поспішайте створити для себе і всієї своєї родини святково новорічно-різдвяний настрій! Прем'єра вистави відбулася 1 грудня 2012 року. І з тих пір ця зимова чарівна казка-комедія для дітей і дорослих користується незмінним успіхом, як в Україні, так і в інших країнах. Театр "Маскам Рад" з успіхом показав виставу "Ніч перед Різдвом" на міжнародному театральному фестивалі "Време" в Болгарії, на міжнародному театральному фестивалі "Діонісій" в Польщі. Вистава була неодноразово показана в благодійних цілях: в Дитячому інтернаті для розумово відсталих дітей, для дітей з дитячих будинків в Заповіднику "Києво-Печерська Лавра", в Гостиному дворі. Скоро з'являться на concert.ua Посадка вільна. О 17.10 вхід в зал для глядачів закривається, тому не запізнюйтеся!!!!!!
Різдвяна ніч приховує в собі дива, й манить незвичайними пригодами , які збуваються. Тут і колоритна Солоха зі своїми любовними походеньками з Чортом, Дяком, Головою та Чубом. Містичний характерник Пацюк, який має блат із самісіньким пеклом, козаки з Січі і навіть Цариця, яка таки дарує Вакулі черевички із золота. Красива казка про шалене кохання з яскравими масовими сценами, піснями, танцями, іскрометним гумором, колядками, різдвяним вертепом, неймовірно казковою сценографією. Не поспішайте занурюватись у зимові, безрадісні будні, адже з нами свята тільки починаються!
Щоб не належати до «другосортного народу», Мина Мазайло намагається змінити своє українське прізвище на російське, співзвучне прізвищу Єсенін. У родині розігралася справжня трагедія. Син Мини - свідомий українець Мокій - засуджує батьків вчинок. На допомогу приїхала тітка Мотя. От вона якраз вважає, що краще бути десять разів згвалтованою, ніж один раз українізованою.
Вистава «Великі комбінатори» створена за мотивами роману «Дванадцять стільців» І. Ільфа, Є. Петрова (1928 р.). В основі твору – авантюрна історія пошуку діамантів, які були сховані до революції мадам Пєтуховою – тещею Іпполіта Матвійовича Вороб’янінова, він же Кіса, в одному із дванадцяти стільців гарнітура Гамбса. Головними шукачами скарбу є: «син турецько-підданого», знавець людської психології, гранично винахідливий авантюрист Остап Бендер, його «хлопчик», він же «гігант думки», «батько руської демократії» - Кіса, піп-розстрига Федір, та інші не менш цікаві персоналії. Автор ідеї та режисер-постановник Дмитро Чирипюк, взявши за основу фабулу твору, певною мірою змінив окремі сюжетні лінії, об’єднав події, ситуації та образи. Через яскравий зоровий (художник В. Бевза, художник по костюмах Н. Рудюк) музичний (композитор М. Шоренков) та пластичний ряд (балетмейстер О. Семьошкіна) автори сценічної версії зробили акцент на примарності і необхідності досягнення мрії, на вічному людському прагненні здійснення заповітних бажань, а бажання… на те вони й бажання, щоб в кожного бути різними… Фото та анотації надано театром.
У 1979 році закінчив Київську середню школу №203. Після закінчення школи працював робітником на заводі, потім служив в армії. Після служби в армії поступив на акторське відділення Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, яке закінчив у 1985 році.
З 1985 до 1989 року працював у Чернігівському обласному театрі.
В’ячеслав Жила більше десяти років працював актором, згодом перекваліфікувався у режисера. Режисером став з легкої руки Михайла Форгеля та Григорія Шергея. Вони запропонували йому поставити виставу Славоміра Мрожека «Гуляння». Постановка була дуже вдалою, на фестивалі «Брюха-ха» у Ліверпулі за цю виставу колектив театру отримав Гран-прі. Потім були й інші постановки. Відтак, у 1996 році В'ячеслав Жила вдруге закінчив Київський театральний інститут, режисерський факультет.
Слава Жила народився у Чернігові у родині режисера-постановника та актора, заслуженого діяча мистецтв України В'ячеслава Миколайовича Жили. Мати – Олександра Євгенівна Жила, заступник директора Тернопільського академічного обласного драматічного театру ім. Т. Г. Шевченка. Його молодший брат – Олександр Жила – актор театру та кіно.
Вищу освіту здобув у Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого за спеціальністю «Театральне мистецтво» (2008 рік). У 2016 році закінчив Київський університет права НАН України за спеціальністю «Правознавство». У 2017 – Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) за фахом Master of Business Administration, Master of Public Administration.
Працював у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки заступником начальника служби організації та обслуговування гладачів; також був заступником директора у театральній агенції «Прем'єра».
У 2013 році заснував з партнерами театрально-концертну агенцію «RB Group». За п'ять років свого існування «RB Group», під керівництвом продюсера Слави Жили, створила та реалізувала на провідних київських сценах близько 150 вистав та концертів, серед яких власні антрепризи за участі зірок українського театру, кіно і телебачення.
За цей час у Києві виступали Михайло Єфремов, Андрій Макаревич, Кріс Норман, Ден Маккаферті, Девід Нопфлер, Тім Оуенс[en] та інші.
У 2016 році заснував театральну школу «Сверхзадача», де акторську майстерність викладають провідні актори київських театрів та українського кінематографу. Художній керівник студії – народний артист України Олексій Вертинський.
У травні 2017 року Славу Жилу було призначено директором та художнім керівником театру «Актор». Він розробив маніфест, за яким театр живе і сьогодні. Зараз «Актор» розвивається у чотирьох напрямках: Актор. КЛАСИКА, Актор.UNDERGROUND, Актор.KIDS та Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР.
За перший місяць роботи під керівництвом Слави Жили, «Актор» випустив чотири прем'єрних вистави: «Ведмідь» і «Освідчення» за А. Чеховим, «Бійцівський клуб» за Ч. Паланіком, «Здрастуйте, я ваша тітонька» за Б.Томасом та «Двоє на гойдалці» за У. Гібсоном. На сцені театру виступають народні артисти України Ада Роговцева, Олексій Вертинський, Лариса Руснак, Людмила Смородина, Анатолій Гнатюк та актори провідних київських театрів.
Олексій Сергійович Вертинський народився 2 січня 1956 року в Сумах, Сумська область, Українська РСР, СРСР (зараз Україна), у сім'ї Сергія Вертинського. У нього є дві сестри (Ганна та Надія) і брат (Микола). Актор отримав середню освіту в рідному місті, після чого деякий час виступав у Театрі ім. Щолкіна в Сумах. Пізніше Олексій відслужив у армії. Вертинський навчався в Московському естрадно-цирковому училищі за класом «артист розмовного жанру». Згодом актор працював у Новосибірському цирку, директором портового Будинку культури в Бухті Врангеля, а також був зайнятий у постановках Сумського театру та Київського молодого театру.
Дебют Олексія в кінематографі відбувся в 1980 році з маловідомого фільму Олександра Карпова «Весільна ніч».
Перші великі проекти в кар'єрі Вертинського з'явилися у проміжку часу між 1999 і 2005 роками. Тоді актор знявся в роботах Режиса Варньє «Схід-Захід» (1999), Семена Горова «Божевільний день або Одруження Фігаро», Максима Паперника «12 стільців» (2005).
Протягом 2007-2008 років фільмографію Олексія поповнили такі картини, як «Інді», «Помаранчеве кохання», «Свої діти», «Червоні перли любові» (2008).
У період із 2012 по 2015 роки Вертинський узяв участь у створенні стрічок «Ржевський проти Наполеона», «Матч», «Іван Сила» (2013), «Під електричними хмарами» (2015). Окрім того, у 2015 році актор отримав звання Народного артиста України.
Олексій Вертинський був чотири рази у шлюбі. Його останню дружину звуть Тетяна, у них є дочка Ксенія. Також в актора є син від попереднього шлюбу.
Лілія росла допитливою і цілеспрямованою дитиною. У п'ятирічному віці дівчинка почала займатися художньою гімнастикою (згодом стала майстром спорту), вивчати іноземні мови (крім володіння рідними українською та російською мовами, актриса вільно говорить англійською, французькою, румунською і польською), закінчила музичну школу за класом «фортепіано».
Але своїм покликанням Ребрик вважала саме сценічне мистецтво, і, не піддавшись на вмовляння рідних, які пророкували Лілії медичну кар'єру, в 1996 році дівчина переїхала до столиці і вступила до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, де і до цього дня працює викладачем хореографії.
Після закінчення інституту Лілію прийняли в трупу Київського академічного Молодого театру.
У 2004 році Лілія стала поєднувати гру на театральних підмостках з роботою на українському телебаченні. У 2006 році вона почала вести «Прогноз погоди», а після виходу на екрани успішних, рейтингових серіалів за участю актриси Ребрик вибрали ведучою популярного телепроекту «Танцюють всі!», а в 2009 році – ведучою шоу «Неймовірні історії кохання».
У 2011 році Ребрик взяла участь в популярному шоу «Танці з зірками», де виступала в творчому тандемі з відомим українським хореографом Андрієм Диким. Робочі відносини незабаром перетворилися в романтичні, і в тому ж році Андрій і Лілія одружилися. У 2012 році у пари народилася дочка Діана, а у 2018 – друга донька.
Народилася 7 серпня. В дитинстві Ксенії не подобалася акторська справа, спочатку вона мріяла стати танцівницею, а потім співачкою. Але в естрадно-цирковому училищі дівчині сказали, що вона не має ні слуху, ні голосу. Тому Ксенія почала вивчати спеціальність «актор-лялькар». Пізніше потрапила до групи Богдана Ступки, який навчав студентів в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого.
У 2010 році Ксенія закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. І в тому ж році стала актрисою Києвського Театру імені Івана Франка.
Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов (нині Кадіївка). В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, курс В. І. Ковалевського. В 1996 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, спеціальність «Організація і управління театрально-видовищними підприємствами».
Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.
Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.
Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».
Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.
У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».
З 11 жовтня 2015 року буде одним із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».
У 2015 році Володимир Горянський таємно одружився на Олені Фейсі.
Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.