З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор
Ревізор

« Ревізор »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

За 180 років сценічного життя класичний твір Миколи Гоголя «Ревізор» пережив величезну кількість прочитань та інтерпретацій у різних куточках світу. В театрі імені Марії Заньковецької до п’єси звертались лише раз – у 1922 році, коли театр перебував ще у місті свого заснування Києві, поставив виставу один з корифеїв заньківчан Олександр Корольчук.

Який він – Хлестаков нашого часу, що своєю появою розбурхує вади сонного містечка та демонструє різні прояви слабкості людської істоти? Діапазон можливої його яви величезний – шахрай, дурник, мудрець, мисливець, здобич, пророк і, навіть, месія… Режисер вистави Вадим Сікорський обранням на роль Хлестакова Юрія Хвостенка, актора експресивного та, одночасно, ліричного темпераменту, задає певний тон постановці. Адже Хлестаков може бути і персонажем стихійної природи, який пристрасно вживається у кожного разу нову, щойно придуману ним небилицю, заманюючи у вир гри глядача.

Фантасмагорійності та гротеску виставі додасть сценічне рішення Наталії Тарасенко – персонажі постануть у «шкірі» різноманітних звірів та птахів у барвисто-розписній декорації. Отож, роздуми постановників над похмурим гоголівським «Ревізором» очікуються з елементами казковості, але, як і передбачає таке забарвлення – за видимою легкістю виблискуватиме алегорія тваринної природи людини у яскравому привабливому вбранні. Придивімося до героїв відомої історії ще раз.

Жанр: комедія
Тривалість: 2 години 30 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Городничий
Степан Глова
Анна Андріївна, його дружина
Олександра Бонковська
Людмила Никончук
Марія Антонівна, його донька
Інна Калинюк
Мирослава Солук
Лука Лукич Хлопов
Василь Коржук
Дружина Хлопова
Юлія Михайлюк-Коржук
Марія Шумейко
Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін
Ярослав Мука
Артемій Филипович Земляника
Ігор Гаврилів
Максим Максименко
Іван Кузьмич Шпекін
Олександр Кузьменко
Андрій Сніцарчук
Петро Іванович Добчинський
Ярослав Кіргач
Петро Іванович Бобчинський
Орест Гарда
Іван Олександрович Хлестаков
Юрій Хвостенко
Осип, слуга
Андрій Войтюк
Дмитро Каршневич
Християн Іванович Гібнер
Максим Максименко
Дмитро Каршневич
Свистунов
Назарій Московець
Богдан Ревкевич
Февронія Петрівна Пошльопкіна
Наталія Лань
Оксана Самолюк
Дружина унтер-офіцера
Мар
Надія Шепетюк
Художник-постановниця
Автор музичного оформлення
Художник з освітлення
Помічник режисера
Помічник режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.3
5.3
5.3
5.3

Остання «вигадка» Мольєра. Весела, яскрава, життєрадісна вистава-феєрія з піснями, танцями, несподіваними комічними ефектами. Дивовижне поєднання класики і сучасності в режисурі та музиці. Вистава брала участь у Міжнародному театральному фестивалі в Брянську (Росія).

4.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
4.5
4.5
4.5
5.0

Неповторна атмосфера кафе-театру переносить глядача у гостинну вітальню пана Гриценко-Перепелиці. Талановитий акторський ансамбль, оригінальність сценічного майданчика та класичний водевільний сюжет зроблять вечір незабутнім. Водевіль «Сужена – не огужена!» (в сценічній версії Київського академічного театру «Колесо» – «Пристрастi дому пана Г.-П.») – перший (1881 р.) драматичний твір письменниці Ольги Петрівни Косач (дівоче прізвище Драгоманова). З 12 років Ольга навчалась у Київському пансіоні благородних дівиць, блискуче володіла французькою та німецькою мовами, бездоганно знала зарубіжну літературу, любила грати на музичних інструментах. Всі свої твори підписувала псевдонімом – Олена Пчілка. В архівах збереглося 18 п'єс, що були написані видатною українкою.

Глядачів, яким прийшлася до смаку вистава нашого театру «Занадто одружений таксист», ми знову запрошуємо на прем'єру. Сучасний майстер «комедії ситуацій», англійський драматург Рей Куні придумав продовження цієї історії. «Зразковий» громадянин Джон Сміт 15 років насолоджувався сімейним життям, маючи двох законних дружин. І тривало це доти, доки його діти від різних жінок не познайомилися один з одним в мережі Інтернет. Аж ось у Сміта і почалися серйозні проблеми. Недарма оригінальна назва п'єси Куні звучить як «Тато в павутині» - це всесвітня павутина Інтернет і павутина брехні, в якій остаточно заплутався наш герой. А розв'язка цієї сміховинної історії буде несподіваною і приголомшуючою. І, насамперед, для самого Джона Сміта.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 12
6.0
5.7
5.9
6.0

Можливо, ми перші, хто присвятив свою творчу програму прадавній київській місцевості – Кухмістерці, яка сьогодні відома, як Березняки. Ми пофантазували про те, якими були люди, які тут мешкали, про що мріяли, що любили, які страви готували. Ми зміксували для Вас виставу та концерт, додали кулінарних рецептів, а ще дрібку гумору та гарного настрою. Чекаємо в гості на Кухмістерці!

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 14
5.5
5.4
5.9
5.5

У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.

Відгуки
Неля

Вистава за жанром - комедія. Було смішно і час промайнув незамітно. Це історія про шахрая, якого прийняли за ревізора. Всі хотіли йому догодити, і зробити для нього все якнайкраще. Він обдурив, обікрав( напозичав грошей в борг) людей і втік. А потім приїхав справжній ревізор.. Всю виставу дивилась з захопленням. Вистава буде цікавою всім. Адже це комедія, а трохи посміятися нікому не зашкодить.

Христина

"Ревізор"- соціально-побутова комедія , метою якої є викриття потворних гріхів й безчинства міських чиновників. Але якщо зануритись глибше, то можна зрозуміти, що на прикладі російських урядників Гоголь за допомогою гротеску й перебільшення засуджує й загалом усю людську гниль, ницість, улесливість, хабарництво, побутову дріб'язковість тощо. Письменник ніби натякає, що усім нам потрібен свій Ревізор, часом навіть моральний. Сама вистава дуже сподобалася : актори, костюми, музика, декорації - усе на найвищому рівні. Актори відіграли дуже переконливо й майстерно. Але особливо порадував актор,який грав головного героя Хлєстакова. Красиво, пристрасно й натхненно. Залишились лише приємні емоції й враження від гри заньківчан. Багато смішних моментів, подекуди навіть глузливих, що є також добре. Бо можна не лише посміятись від душі, але й подумати над одвічними проблемами суспільства. Нудно точно не було, тому однозначно рекомендую для перегляду. Оскільки вистава поставлена за відомим твором Гоголя, то для загального розвитку порекомендувала б її переглянути усім, хто любить класичну літературу й театр. Пізнавальною вона була б і для школярів, як на мене.