Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Разом – весело! »
Танці, пісні, музичні пародії, незвичайні головоломки – усе це чекає на вас під час захопливої подорожі. У компанії наших бешкетних клоунів малюки зможуть цікаво і з користю провести час, знайти нових друзів, та і просто від душі повеселитися.
Чого тільки не може трапитися під Новий рік, особливо, якщо якісь капосники захочуть зіпсувати свято! Баба Яга, Вовк та Лисиця, почувши по телевізору привітання Діда Мороза, вирішують викрасти Новий Рік, аби свято було тільки для них. І, може, їм би це і вдалося, якби не маленьке Зайченя… Як наш малий герой намагався перешкодити викрадачам і що з цього вийшло, маленькі глядачі побачать, завітавши на новорічну виставу.
На найменших глядачів чекає весела історія про те, як Курча-сестричка визволила Курчатка-братика, якого викрала хитра Лисиця. Граючи між собою, пустунчики-курчата можуть посваритися, проте коли мова йде про серйозні речі, стоять одне за одного горою. Постановка здійснена у формі гри, де актриси зі сцени спілкуються з дітьми та пропонують малятам допомагати героям казки. Казка показує приклад дружніх і теплих стосунків між рідними, відданості друзям та бажання стати на захист один одного у разі потреби.
Історію про холодний світ Снігової Королеви, яка студить людські душі, розкажуть малюкам два чарівника Оле-Лукоє. Одного морозного зимового вечора, коли на дворі завиває хуртовина, Снігова Королева перетворює добре чуйне серце маленького хлопчика Кая на крижане і забирає його у свої льодові володіння. Але смілива Герда відразу вирушає у далеку путь, аби визволити брата. Попереду – довгий шлях, безліч небезпек і випробувань. Але жодні труднощі та перешкоди не налякають дівчинку, адже її веде благородна мета – врятувати брата і розтопити його крижане серце.
«Хто-хто в теремочку живе? Хто-хто в невисокім живе?» У нашому «Теремі-теремку» зібралася цікава компанія: Жабка толокно товче, Мишка пироги пече, Півник на гармоніці грає, а Їжачок теремок охороняє. Дружна, весела родина! «Але ж це не всі герої казки!» - скажете ви: «Вовк, Лисиця, Ведмідь – хіба їм не хочеться до теремка?». Звісно, хочеться, ще й як! А от ділити його із звірятами-малятами вони аж ніяк не бажають! Та наші малята виявились не такими вже й беззахисними – гуртом можна протистояти будь-якій загрозі та зберегти власний дім від зазіхань! А розповість цю казочку дітлахам веселий і кмітливий оповідач, який зовсім не збирається приховувати своїх симпатій до мешканців теремка. Обов'язково зазирніть до «Теремка» – і ви також не зможете їх не полюбити!
Новорічний гармидер – це концертно-ігрове шоу, в якому приймають участь: клоун-ведмідь з неповторним номером, кіт-факір та змія з магічним виступом, чаклунка – Герміона VIII здивує Вас своїми унікальними здібностями, приборкувачка диких тварин – Рашумба Тумба Юмба – із самої Африки, унікальне підводне шоу, та головна зірка цього шоу – дресирований КРОКОДИЛ! Також на Вас чекає зустріч із Дідом Морозом та Снігуронькою, ігри з глядацькою залою, танці та пісні.
Народилася 16 серпня 1967 року в Самарській області.
У 1993 році закінчила Київський інститут культури.
З 2002 року – режисер-постановник Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь). Неодноразово виступала також автором сценічної основи та художником-постановником своїх вистав. Створила низку образів на сцені театру як актриса.
2002-2006 рр. – режисер-педагог студії при театрі.
З 2010 року – викладач акторської майстерності і сценічної мови відділення «Акторська майстерність» Маріупольського коледжу мистецтв. Поставила дипломні спектаклі «А зорі тут тихі» за Б. Васильєвим, «Загонщики вогню» С. Шальтяніса, Л. Яцінявічуса, «Водевілі» А. Чехова, «П’єро і Коломбіна» за п’єсою Є. Тищука «Сонечко всередині».
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2003 р.)
В театрі працює з 2003 р.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2015)
В театрі працює з 2008 р.
Артур народився і виріс в Маріуполі. Актором мріяв стати з дитинства. Здебільшого це сталося завдяки любові до кіномистецтва. Вже закінчуючи школу, хлопець вирішив, що потрібно спробувати себе в акторській професії. Навіть хотів спочатку освоїти спеціальність психолога і з цього боку розкрити для себе акторську майстерність. Проте за проханням батьків він вступив до Приазовського державного технічного університету. Втім участь у студентському театрі «СТЕМ» допомогла зрозуміти, що йому слід змінити спеціальність. Наразі він магістр театрального мистецтва Луганської академії культури і мистецтв. Проте навчатися акторській майстерності почав у Театральній студії Костянтина Добрунова, якого вважає своїм вчителем. До речі, саме Костянтин Володимирович запросив Артура грати у Маріупольському драматичному театрі.
Закінчила Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (2015), Маріупольський коледж мистецтв (2016)
В театрі працює з 2015 р.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект).
У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр).
1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста.
Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер.
З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького.
У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського.
У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер).
18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком.
У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так було в літературі доби СРСР).
Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків.
По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито.
1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного.
Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова.
1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани.
1985 року було відкрито малу сцену театру.
Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного.
В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.
« Разом – весело! »
