« Раптом минулого літа »
П’єса «Раптом минулого літа» – чи не найбільш радикальний текст Теннессі Вільямса. Режисер вистави, американець Ніл Флекмен, зміщує акцент з психологічного автопортрету драматурга, на постать Кетрін Голлі, прототипом якої є сестра автора. Тендітна дівчина, яку одні хочуть використати, а інші просто ліквідувати, цілковито позбавлена свободи і прав та має лише один спосіб зберегти те, що їй залишили від життя – збрехати. Але тільки сказавши правду вона може утвердити себе.
« Том на фермі »
« Механічний Апельсин »
« Однорукий »
Комедія
« Grillenparz та Хор цвіркунів »
Фарс
« Помри - потім буде пізно »
Детектив
Від початку і до кінця вистави сиділа, затамувавши подих.Вистава не просто змушує замислитись, вона направду змінює світогляд, змінює погляд на вічні проблеми людства.Сюжет розкриває перед нами безліч типових проблем. Це і вічна проблема батьків і дітей, визнання митця у світі, расизм, розпусту, содомію та інше. Сподобалось те, що у виставі нас не виховують, не повчають, не кажуть, що добре, а що погано, а просто правдиво змальовують ці реалії життя. І лише від кожного з нас залежить, на що в першу чергу звернути свою увагу, та що почерпнути для себе.Актори заслуговують найвищої похвали. Було дуже емоційно, щиро та по-справжньому.Було б непогано трішки відреставрувати приміщення.Основною перевагою майданчика є нестандартне розташування сидінь глядачів, вони розташовані колом до акторів, що дозволяє все добре бачити. Актори наче на долоні, дуже близько до людей. Це зачаровує.
Цікава, моментами ексцентрична вичтава. Важко було відвести погляд від акторів. Історія племінниці заможної сім'ї Венебл, яка ніби то причетна до загибелі їх сина, та паплюжить його ім'я. Затяжність діалогів в певні моменти, і недостятній візуальний супровід. А от сподобалася подача, гра акторів і різкі зміни гучності і раптова поява акторів. Підійде усім хто хоче не на марно провести час. Студентам та молоді, або шанувальникам творчості Теннессі Вільямса. Не зі всіх глядацьких місць комфортно повноцінно споглядати виставу, ну і звісно ремонт. Як і більшість українськтх театрів в яких доводилось побувати, його стан не найкращий.
Оксана Козакевич – актриса Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса.
Після закінчення школи планувала впуступати на географічний факультет думаючи, що саме так складеться її життя. Але в школі молоду дівчину наштовхнули на думку про вступ на факультет культури та мистецтв до Львівському Національному університеті ім. Івана Франка. Так і склалось, що з 2004 по 2009 Оксана Козакевич навчалася на акторському курсі під керівництвом Володимира Кучинського. На третьому курсі навчання по обміну набиралась досвіду на майстер-класах з акторської майстерності у Вищій театральній школі імені Людвіга Сольського у Кракові. А після закінчення університету не потрапивши до складу трупи театру ім. Леся Курбаса, вирушила до Польщі на Міжнародні майстер-класи, які проводив Фабіо Омодеї, де обрала маскотерапію.
Коли повернулась в Україну вона все одно приходила до театру і репетирувала. А згодом «напросилася» на епізодичну роль у виставі «Хвала Епосу», потім репетирувала у виставі «Репетиція в театрі злочину» (реж. Микола Береза). Своїми стараннями та серйозністю до поставлених цілей Оксана Козакевич привернула увагу київського режисера Андрія Приходько. Так, мрія, до якої впевнено йшла молода актриса втілилась в життя і вона нарешті стала актрисою Львівського академічного театру ім.Леся Курбаса.
Львівський театр імені Леся Курбаса створений Володимиром Кучинським та групою молодих акторів у 1988. Театр завжди вирізнявся високоінтелектуальним і неповторним репертуаром.
Театр імені Леся Курбаса — унікальний методологічний центр, який опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Ґротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васільєва (Росія), Осередком театральних практик Gardzienice (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США). У 2006 році за творчі здобутки Театр імені Леся Курбаса було нагороджено найвищою українською нагородою в галузі культури — Національною премією імені Тараса Шевченка, а у 2007 році театру було присвоєно статус академічного.
З 1994 року Театр імені Курбаса проводить свій власний міжнародний театральний фестиваль «Театр: Метод і Практика». Веде активну міжнародну діяльність, є членом міжнародної театральної мережі IETM.
Окрім того, Театр імені. Курбаса є унікальним для України театром-школою, що виховала не одне покоління акторів та режисерів спершу в Студії театру, а з 2001 року на базі Львівського Національного університету імені Івана Франка.
« Раптом минулого літа »
