З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Різдвяний сон кобили вороної
Різдвяний сон кобили вороної
Різдвяний сон кобили вороної
Різдвяний сон кобили вороної
Різдвяний сон кобили вороної

« Різдвяний сон кобили вороної »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Моновистава «Різдвяний сон кобили вороної» – спільний проєкт Театр SOLO та Центру Курбаса. Цією виставою відзначаємо 130-ліття Остапа Вишні та 200-ліття Пантелеймона Куліша.

Режисер Людмила Колосович поставила синтетичну виставу, де ритм дії задає виключно літературний текст. «Різдвяний сон кобили вороної» – це гостра сатира не тільки на тогочасно-сучасне українське село, що знаходиться у віковічних злиднях, а й на Україну загалом.

Події відбуваються різдвяної ночі. То ж цілком логічно в сумно-іронічний сміх оповідання О. Вишні вплітається виконання старовинного «Вертепу» Пантелеймона Куліша в класичній літературній обробці XIX ст. та автентичні колядки Полтавської та Донецької областей.

Вертеп, схожий на телевізор, стає власним адом Ірода-Путіна та його оточення із російських та українських пропагандистів, бізнесменів та чиновників, що відчувають жах від скорого Народження Спасителя.

Акторці Тетяні Тушич необхідно перевтілюватися у всіх персонажів-архетипів виключно за допомогою голосу.

В монолозі Кобили персоніфікується сучасна Україна – немолода, ірраціональна жінка у вишитій спідній сорочці під чорним пальто, з забинтованою рукою, у військових берцях, з намистом із дзвіночків на шиї – олігархичним хомутом…

Приходьте на виставу за текстами багатостраждального, але не сумуючого Остапа Вишні!

Жанр: моновистава
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Особисто. Привселюдно. Непристойно.

« Особисто. Привселюдно. Непристойно. »

Комедія
Карнавал гріхів

« Карнавал гріхів »

Дама-примара

« Дама-примара »

Комедія
Любовна плутанина або Колишні справи

« Любовна плутанина або Колишні справи »

Водевіль
Я чекаю тебе, коханий!...

« Я чекаю тебе, коханий!... »

Фарс, детектив
Відгуки
Оксана

Це просто "Вау". Я не очікувала такого побачити. Вистава почалась дуже не звично, а коли закінчила я сиділа і чекала продовження, не вірила , що це кінець. Дивлячись на декорації одразу не збагнеш ,що очікувати від вистави. Мені спочатку було не зрозуміло, що відбувається , на сцені були показані кусочки ,які нібито про історію Різдва , але якось не пов'язані між собою. Від початку і до кінця я відчувала,як холодно актрисі, як її тіло пронизує морозний вітер. Це моновистава, але вона вмістила в собі просто дивовижну , не звичну гру актриси. Вона змогла зігнати і кобилу ворону і вертеп. Це було щось. Я була зачарована самою виставою. Мені навіть іноді здавалося , що на сцені не актриса , а на справжня кобила ворона і це мені все сниться. Просто брава головній і єдиній актриси. Вистава дуже сподобалась. Я відчувала все , що було показано на сцені. Біль і жалість до кобили і дух Різдва. Дуже не звично все, важно описати , що ти відчуваєш сидячи в глядацькому залі, дуже змішані ємоції: не зрозуміло,смішно, сумно, захоплююче. Вистава надихнула , я згадала українські оповідання ,які читала в дитячи роки. Чомусь згадала дитячу казку Кобиляча голова. Вистава підійде людям, які хочуть здивуватися і надихнутися. Побачити життя українського села, згадати Різдво, побачити вертеп. Я її пораджу своїм друзям, тому, що це було дуже не звично , не зрозуміло, а в кінці просто "Вау". Мені дуже сподобалась акторка, від неї не хотілося відводити погляду. Грала дуже вправно, ємоцій, коли потрібно в неє текли сльози і горіли божевільні очі. На виставу з її виконанням хочеться сходити ще раз. Вона просто закохує в себе. Дуже сподобалось вистава, але якось дуже швидко закінчилась. Емоції змінувалися від смутку до захвату. Двух поверхова будівля. На першому поверсі гардероб. На другому зал для глядачів і репетиційна. Сама глядацька зала не величка, зручне розташування стільців добре видно і с перший рядів і з самих останніх.

Марія Я.

Кобила, яка мерзла взимку, заснула в сінах. Їй наснився сон, в якому вона бачила народження Господа, згадала свою молодість, материнство, як її продав на ярморці коханий господар в злі руки, в яких її життя стало нестерпним. КОБИЛА - це прототип історії життя України. Мені сподобалося, те як була продумана вистава, дивитися було цікаво і боляче одночасно. Всю виставу відчувала мурахи по шкірі. В деяких моментах хотілося заплакати. Після вистави, я була збентежена, але не сумна, бо кінець дає віру в краще. Раджу виставу політикам, державним посадовцям, викладачам, студентам, військовим, патріотам. Важко зрозуміни, де вхід. Вивіска дуже непомітна. Саме приміщення непогане, добре освітлене.

Яна

Я навіть не знала чого очікувати. Дуже довго було не зрозуміло що відбувається, аж доки із-під умовного снігу не з'явилася героїня. Вистава викликала здивування, бо поєднує в собі вертеп, сучасну анімацію та оригінальний український текст за творами українських письменників. Все це талановито та креативно поєднано у моновиставі у виконанні акторки. Дуже багато тексту та перевтілень, і якщо на початку ще є незрозуміли моменти, то в кінці відчуваєш цілковите захоплення побаченим. Хочу відзначити гарну українську мову Тетяни Тушич. Після вистави я все ще обдумувала деяки моменти вистави, тобто чимось вона зачепила. Викликало бажання почитати українську класичну літературу. Поєднання різдвяного часу та мрій кобили, яка ще жива і мріє краще, але зовнішній світ жорстокий та нещадний до неї. Акторка чудово впоралась зі своєю героїнею. Вона швидко перевтілювалась від ляльковода вертепу на кобилу. Стільки сили і жаги було в неї (чи в ї персонажа), що я особисто, повірила в такий зимовий холодний сон кобили.

Елена

Цент Курбаса- экспериментальная театральная площадка, поэтому я посмотрела эту вещь, поставленную Людмилой Колосович, с интересом. Это уже вторая моя встреча с этим режиссером. Актриса Татьяна Тушич из Днепропетровского молодежного театра произвела на меня сильное впечатление своей игрой в моноспектакле по рассказу Остапа Вишни "Сон кобылы вороной" и "Вертепу" Пантелеймона Кулиша. Я не знала раннее этих произведений, да они по сути знакомы только специалистам. Объединяет их рождественская тема, авторы жили в разные эпохи и, конечно, знакомы не были. Произведения эти никак не связаны, только воля режиссера их объединила в один спектакль. Вертеп был представлен эмоционально, интересно, сложный текст звучал выразительно и был глубоко прочувствован актрисой, изображавшей разных библейских персонажей. Ну а рассказ Вишни напомнил мне "Холстомера" Льва Толстого в блестящем исполнении Евгения Лебедева . Татьяна невероятно убедительно сыграла старую кобылу, мечтающую о счастье и молодости. Реальность жизни лошади была мрачной и безвыходной. Костюм, прическа, жесты, речь актрисы позволили создать достоверный образ, вызвавший у меня сочувствие. Спектакль не для массового зрителя, скорее, для театральных фестивалей. Школьники не поймут, им будет скучно. Рекомендую студентам театральных институтов - тут есть чему поучиться. Огорчила одна "маленькая " деталь- в конце на экране был видеоряд библейских и исторических персонажей, и в роли царя Ирода была карикатура на президента России. Это очень странно и неуместно, нелепо и дико. Из-за этого снизился весь накал постановки и я тоже снижу бал спектаклю. Никому из знакомых не посоветую пойти, но сама я не жалею, потому что не знала этот рассказ Вишни, думая, что он автор только весёлых " усмешек". Кулиш - автор мало кем читанный, известен более романом "Черная рада", так что это серьезный спектакль, рождественский по тематике, но не весёлый. А веселье рядом с театром, на Софиевской площади, аж земля дрожит от грохота и музыки...