Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Ріка… Життя… »
Вистава «Ріка… Життя…» заснована на мотивах біографії і творчості Олександра Довженка.
До особистості видатного кінорежисера і письменника театр звернувся не лише тому, що його ім’я є візитівкою театру, але й у зв’язку з тим, що його драматична доля набуває знаковості у вимірі сучасних соціально-політичних подій. Через його персону автори вистави виходять на узагальнену тему трагедії самотності Митця, якого обставини занесли на ворожу територію. Неможливість ані добитися розуміння з боку сильних світу цього, ані примиритися з реаліями буття ламає особистість.
В умовно-метафоричному просторі вистави актори акумулюють у себе та провокують у глядача далеко не умовні емоції, а поєднання виразних засобів театру ляльок, драматичного театру та відеопроєкцій додає поліфонічності звучання й глибини вражень.
Літня пара опиняється на межі банкрутства і залишається без житла. Єдині, хто може їм допомогти – п'ятеро дорослих дітей. Але жоден з них не має достатньо місця в будинку, аби поселити у себе одразу двох. Тому батьків селять нарізно за тисячі кілометрів один від одного. Мешкаючи серед дітей та онуків, ці двоє вперше опиняються на самоті. В давні часи батьків, які вже не могли утримувати себе, діти скидали зі скелі. Хто знає, може, це краще, ніж розлучати тих, хто прожив у любові п’ятдесят років. Щемлива історія стосунків батьків та дітей в сумній комедії про справжні сімейні цінності.
Нібито нічого несподіваного не віщувала звичайна сімейна вечеря, але саме вона одного разу перевернула з ніг на голову життя близьких людей. Нікому і до тями не прийшло, що банальний, на перший погляд, вибір імені дитині так гостро зачепить усіх членів родини, що вони вивернуть душу назовні і виплеснуть свою нестримну, накопичену напругу, розчарування та сумніви. Як вирішиться цей несподіваний випадок, який первісно виявився на кшталт безвинного жарту, чому він усіх навчить, з чим допоможе впоратися, аби врегулювати конфлікт, глядач дізнається наприкінці вистави!
Вони майже все життя були поруч. Вони пережили злети і падіння у своєму житті. Вони разом підіймалися з самого дна до вершин. Але одна завжди була у світлі прожекторів, а інша у тіні. Дві сестри, дві різні долі. Ця історія про життя сестри легендарної Едіт Піаф – Сімони Берто! Так, історія не про популярність славнозвісної співачки, а про те, що завжди залишалося за лаштунками, про те, яку важливу роль грала Сімони в житті Едіт. Ця історія про Сімону Берто, жінку, як завжди залишалась за кадром.
Не можеш ти зрости, як дуб чи осокір, – Не вийся вколо них, у власну силу вір, І хоч зостанешся при вирості малому, Будь зобов'язаний собі лише самому...
Вистава "Всі мої сини" - перше звернення театру до драматургії уславленого американського драматурга, лауреата Пулітцерівської премії Артура Міллера. Вперше виставу за цією п'єсою було показано на Бродвеї 1947 року. Тоді Артур Міллер і режисер постановки Елія Казан отримали першу в історії премію "Тоні". Виставу було зіграно більше трьохсот разів. П'єса "Всі мої сини" прославила Міллера і зробила його одним з найпопулярніших драматургів сучасності. Сюжет п'єси засновано на реальних подіях. Історія сімейної драми фабриканта ще раз стверджує всесвітній закон: "ніщо в житті не минає без наслідків". Родина чекає з війни зниклого безвісти сина, майже втративши надії. Зникнення молодого льотчика виявляється результатом фатальної помилки його ж батька, який постачав браковані комплектуючі до військових літаків. Справжня любов між нареченою зниклого льотчика і його молодшим братом піддається осуду як ганебна, зрадницька і небезпечна для сімейного добробуту. У п'єсі істина родинних відносин підміняється спрагою збагачення, а наслідки цієї підміни виявляються незворотними. Фото та анотації надано театром.
Навчалася в дизайн ліцеї міста Херсона до 2005 року. З 2005 по 2011 рік навчалась в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука, на факультеті ДПМ, спеціалізація – художня вишивка та моделювання костюму.
Дипломною роботою спеціаліста стала розробка та виконання сценографії та ляльок для вистави «Про курочку Рябу та Сонечко золоте» Київського академічного театру ляльок, яка згодом отримала нагороду в номінації «Краща дитяча вистава 2011 року» премії «Київська пектораль».
З 2011 по 2013 рік працювала художником-постановником в Київському академічному театрі ляльок. Зараз працює на кафедрі акторської майстерності та режисури театру ляльок в університеті ім. Карпенко-Карого, викладає сценографам такі дисципліни як Технологія виготовлення театрального костюму, Розпис тканин, Робота сценографа з режисером. А також активно співпрацює з різними театрами як художник-постановник.
Бере участь у фестивалях і конкурсах в Україні, Польщі, Білорусії.
Провідний майстер сцени.
У Чернігівському обласному театрі ляльок працює з 1984. Навчався у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі (відділення – актор театру ляльок). Представляв українське мистецтво театру ляльок на міжнародних фестивалях і гастролях в Німеччині, Австрії, Польщі, Грузії. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
У Чернігівському театрі ляльок працює з 2011 року. Навчався у Київській муніципальній академії естрадних та циркового мистецтв. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського. Член UNIMA-Україна.
В Чернігівському обласному театрі ляльок працює з 2011 р. Навчалася в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі та у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського. Член UNIMA-Україна.
В Чернігівському театрі ляльок працює з 2003 року.
Навчалася в Ніжинському коледжі культури і мистецтв ім. М. Заньковецької та Харківському університеті мистецтв ім. І Котляревського. Член НСТДУ. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
Життєве кредо: «Менше пафосу, більше позитиву».
У театрі з 1986 року.
Навчався у Ніжинському коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької та Київській муніципальній академії естрадних та циркового мистецтв. Член НСТДУ. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
Вважає, що любов до театру у дітей зароджує саме театр ляльок.
Чернігівський обласний театр ляльок ім. Олександра Довженка свій перший театральний сезон відкрив 26 листопада 1976 року виставою «Срібне копитце» за казкою П. Бажова. Новостворений театр став продовжувачем справи першого професійного театру ляльок в Україні, який діяв саме в Чернігові у 1921 році (театр маріонеток під керівництвом Віктора Швембергера).
З 1988 року театр працює в статусі театру для дітей та молоді з двома акторськими трупами: драматичних акторів і акторів-лялькарів.
Новий етап у житті чернігівських лялькарів розпочався у 1996 році. Лялькова трупа отримує власне приміщення (колишній дитячий кінотеатр ім. Олександра Довженка). Так разом з будівлею театр отримує також ім’я відомого земляка.
У репертуарі театру – понад 40 вистав. Основу репертуару складають вистави для дітей. Вистава чернігівських лялькарів «Ангелик, що загубив зірку» за п’єсою Н. Шейко-Медведєвої (режисер В. Гольцов) у 2018 році стала переможницю І-го Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» у номінації «Краща вистава для дітей».
Гармонійно поєднуючи традиційні форми лялькового дійства з пошуком нових форм виразності, театр сміливо береться за творчі експерименти та проєкти. Прикладом є співпраця з «Гете-Інститутом в Україні» над постановкою вистави Гамлет-машина» Гайнера Мюллера та Українським Культурним Фондом по реалізації проєкту «Чарівне коло».
Театр впевнено розширює вікові категорії своїх глядачів, поповнюючи репертуар виставами складного філософського звучання. У чернігівського глядача користується популярністю «Вечірня сцена» театру, в програмі якої йдуть вистави: «Гамлет-машина» Гайнера Мюллера, «Великий льох» за поемою Тараса Шевченка, «Ріка… Життя...» (за сторінками щоденника Олександра Довженка), «Казковий світ Михайла Коцюбинського» та ін. Вистави Чернігівського обласного театру ляльок здобули відзнаки і визнання на фестивалях та гастролях в Україні, Австрії, Болгарії, Польщі, РФ, ФРН.
На базі театру працює Творча Експериментальна Майстерня, яка об’єднує талановиту творчу молодь у віці 10-19 років (викладач – режисер Рената Гафурова).
Театральна зала театру розрахована 180 глядачів. Оформлення фоє театру нагадує площу казкового королівства. Перед виставами в фоє проводяться інтермедії, розважальні програми, виступи дитячих колективів, виставки, майстер-класи, функціонує міні-музей театральної ляльки. Панно біля входу в театральну залу – улюблена фотозона відвідувачів театру, перед виставами тут маленьких глядачів завжди зустрічають казкові герої.
« Ріка… Життя… »
