« Привид замку Кентервіль »
Заможний американець купує на аукціоні загадковий старовинний замок в Англії. Кажуть, що в цьому замку живе... привид... Місцеві мешканці попереджають героя про недобру славу маєтку, але новий власник тільки насміхається з цього, він переїздить до Кентервіля разом з родиною. А привид там дійсно живе, живе і мучиться від страшного прокляття... Проте, можливо, не такий він уже і страшний, цей фантом?
Романтик и эстет,денди и философ, один из родоначальников модернизма в литературе,пародоксально мыслящий аристократ по духу, к тому же не сторонящийся идей социализма- и все это о нем, Оскаре Уальде.Что касается его как сказочника, поскольку речь пойдет сегодня об ""озорной сказке"" как говорил автор, то хотелось бы привести слова современника: его называют эхом Андерсена, но если это и так, то вторит он ему волшебно. Судя по публичным данным, Кентервильский призрак появлялся с начала 20 века не менее 7 раз в художественных и анимационных фильмах, 5 мюзиклах и,конечно, в спектаклях на всех широтах просвещенного мира. Ожидая встречи с отечественной версией в сложном жанре мюзикла, да ещё и в адаптации к детским душам, терялась в догадках, куда направить вектор интересов режиссер и ведомая им труппа. Ведь на самом деле эта полуволшебнач сказка серьезная притча для взрослых, да ещё и с ярко выраженной в оригинале политической сатирой на намечающуюся экспансию молодой американской нации с ее практицизмом и любовью к зеленым Франклина в историческую ментальность британцев. Да, Эта линия присутствовала, но подростковая аудитория получила для себя в подарок, кроме мастерски исполненного вокала и танцев, светлую романтику истинных чувств юной Вирджинии, олицетворяющей в пьесе доброе начало, побеждающее меркантильность близких. Отличной мыслью была и замена британского герцога просвещенным юношей, ценителем исторического наследия. Эти сценарные находки в сумме с мастерством и харизмой актеров всех возрастов, сделали и этот спектакль ТЮЗа интересным и поучительным для зрителей разных поколений. спасибо за праздник на сцене, одобренный долгими апплодисментами!!!
Спектакль мне очень понравился, хотя когда я на него собиралась, то нашла в репертуаре для детей, что несколько удивило . Стало любопытно.Как же надо преподнести подобную тему, чтобы заинтересовать детей 12+ и взрослых.Им это удалось: и режиссеру, и сценаристу,и актерам.Великолепная игра, доносящая до зрителя трагедию графа Кентервиля, борьбу жажды наживы, попирающей интересы близких , а с другой стороны сострадание и любовь, творящие чудеса.И всё это сопровождается замечательной музыкой, танцами, отличными и сложными декорациями.Со сцены идёт мощный драйв, который заряжает зал.
Український актор та ведучий. У 1996 році став випускником Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, після чого був зарахований до театральної трупи.
З 2007 року є ведучим передачі «ВусоЛапоХвіст» на каналі СТБ.
У 2007 р закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, курс Ю.Ф.Висоцкого.
2005-2007 – актриса Театру «Золоті Ворота» (Київ)
2007-2016 – актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках
У Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 2016 р.
Лауреат державної премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки.
В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1971 року.
У 2008 році закінчив Запорізький національний університет(Кафедра акторської майстерності, курс Г.В.Фортуса).
У 2003-2009 рр. працював в Запорізькому театрі юного глядача.
З 2009 року – актор Київського театру юного глядача.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
« Привид замку Кентервіль »
