« Примхливе кохання Дроздоборода »
Казка «Король Дроздобород» оповідає про примхливу Королівну, яка давала відставку всім нареченим, жорстоко висміюючи їх. Жодного з них манірна панянка не вважала досить гарним для себе. Навіть шляхетний король Дроздобород отримує від неї гарбуза. Проте їй доводиться гірко пошкодувати про свою поведінку. Старий Король, остаточно втративши надію знайти донці нареченого з доброї волі, вирішує видати її заміж за бідного менестреля. В такий спосіб Королівна отримує урок доброти і любові до ближнього й перетворюється з бездушної пихатої ляльки на чуйну людину.
З 2005 року працює в Київському академічному Молодому театрі.
Став відовим завдяки ролям у серіалах «Центральна лікарня», «Хазяйка» та «Кріпосна».
У 2015 році за роль Вурма у виставі «Підступність і кохання» Марк Дробот отримав премію «Київська Пектораль» у номінації «За найкраще виконання чоловічої ролі другого плану».
У 2006 році зайняла ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців імені Романа Черкашина в Харкові та ІІІ місце на Всеукраїнському студентському конкурсі читців на найкраще виконання творів Івана Франка у Львові.
З 2007 року Іванна Бжезінська акторка Київського академічного Молодого театру.
Зніматися почала у кіно почала після закінчення університету. У 2007 році знялась у телесеріалі «Повернення Мухтара-4».
Була в складі дівочого квартету «Три сестри», який гастролював з концертами в Польщі, у Львові та Львівській області.
Закінчив в 1977 році акторський факультет Київського державного театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого (курс В.Біковца).
Працював в Київському театрі оперети і в армійському ансамблі.
З 1981 року – актор Молодого театру.
Отримавши диплом, знайшов роботу в Театрі Естради.
З 1996 року є актором Київського Молодого театру. На його рахунку кілька десятків театральних ролей самого різного плану, і близько 50 ролей у фільмах і серіалах російського, українського та спільного виробництва.
Перша роль була в стрічці «Право на любов» – в 2005 році, де Ігор зіграв доктора.
Потім були рідкісні епізодичні ролі у «Все включено», «карасі», «Дорогих дітей» «Тату напрокат» і інших проектах. Зіграв капітана міліції в одній із серій п'ятого сезону популярного серіалу «Повернення Мухтара». Дуже вразив глядачів своєю роботою в «Недоторканних», де він зіграв Космовецкого. Ще одна яскрава роль співробітника ФСБ в картині «Дорога в порожнечу» теж не пройшла непоміченою.
Серед останніх робіт варто виділити участь в багатосерійної телевізійної стрічці «Не зарікайся».
У 1979 році закінчила акторський факультет Челябінського музичного училища.
У 1979-1981 рр. працювала в Челябінському Академічному драматичному театрі імені Цвелінга.
У 1981-1995 рр. – в Донецькому обласному російською драматичному театрі (м. Маріуполь).
З 1996 року – актриса Молодого театру. З 1997 року службу в театрі успішно поєднує з діяльністю концертного адміністратора і асистента режисера в команді «Балкашинов і К» (однієї з провідних фірм у світі шоу-бізнесу сучасної України).
З 1998 по 2000 рр. – актор Українського малого драматичного театру.
З 2000 по 2008 рр. – актор ТЮГу на Липках.
З 2008 року працює у Молодому театрі.
Син режисера Ігоря Равицького (від першого шлюбу), онук режисера Миколи Равицького. До 1988 жив у м. Суми, де закінчив російську школу №4.
У 1992 році Роман закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Рєзніковича). Того ж року Равицького зарахували до трупи Молодого театру.
Як зазначено на сайті Молодого театру, Роман Равицький «має неабияке комедійне обдарування, сценічну привабливість, акторську безпосередність, пластичність, щирість, музично обдарований. За своїми акторськими можливостями та фактурою — артист на амплуа простака».
Працює також у рекламній царині.
Одружений з акторкою Альоною Равицькою. Виховує доньку Валерію.
Народився 11 жовтня 1984р.
У 2001 році вступив на акторський факультет у Львівський Національний університет ім. І. Франка, курс Володимира Кучинського.
У 2003 році перевівся на акторський курс у Київський національний театру, кіно та телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, курс Валентини Зимньої, який закінчив у 2005 році.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
« Примхливе кохання Дроздоборода »
