Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Про силу характерницьку, татарського Богатиря Ахмета і Грицька Кобилячу Смерть »
Вистава, вирішена у стилістиці традиційного і завжди модерного українського вертепу, буде цікавою і дітям, і дорослим. Сполучаючи високе й низьке, героїку й гумор, трагедію і комедію, вона розповідає про те, як шляхетність духу, відвага й взаємодопомога виявляються важливішими за релігійні й національні відмінності, припиняють розбрат і ворожнечу.
Головні герої вистави – безпритульні собаки. Вони постійно голодні, не мають даху над головою... Єдине, що в них є, – це Яр, де вони живуть у зграї чи поодинці. Живеться собакам нелегко, але трапляються і цікаві моменти: хтось полюбляє бавитися, хтось – згадувати своє попереднє життя, інші милуються місяцем, нишпорять, вчаться читати по-людськи чи поводитися як людина. Усіх їх об’єднує гордість, яка не дозволяє їм жалітися і скиглити, бо кожен з них – вільний, вони «народжуються і вмирають так легко»...Проте в душі кожного героя живе мрія, мрія незалежних псів про залежність, мрія про Свою Людину… Собаки мріють не про господаря чи власника, який припне на ланцюг і буде годувати. Вони шукають Людину-Друга, а також свого місця – собачі дверцята, за якими так добре живуть пси!Проста і чуйна історія про собак і людей (або ж про людей і собак – це вирішувати Вам!), історія, яка закликає до людяності і добра.
Одна з найзворушливіших вистав, які ви тільки могли бачити... Лауреат багатьох міжнародних фестивалів, актор і режисер Володимир Завальнюк разом з талановитою актрисою театру й кіно Ганною Яремчук запрошують Вас у казкову подорож. Дитяча казка для дорослих, яка змушує замислитися над простими й потрібними речами. Вона дає змогу знову поглянути на світ невинними дитячими очима. Філософська казка про любов і дружбу, про обов’язок і вірність, про нетерпимість до зла. Після вистави « Маленький принц» – виходиш просвітленим і здивованим, принишклим і усміхненим, задумливим і трохи сумним. Після такого побачення з мистецтвом, не хочеться палити на вулиці, штовхатися в метро, включати мобільний телефон. Серце просить спокою і пішої прогулянки, намагається відкритися першому зустрічному і знайти в ньому друга або родича. Це означає, що мистецтво – справжнє, а режисер – зробив свою справу.
Вистава, для тих, хто починає дорослішати. Тобто – для кожного. Для дітей і батьків, школярів, студентів, хіпстерів, для всіх коротше. І не важливо 8 тобі років, чи 80. Справа тут у тому, що коли ти дорослішаєш (а це з тобою відбувається постійно), головне – це не загубити те найдорожче, чого тебе навчили батьки або добрі історії, або зрозумів ти сам. До Вашої уваги, пані та панове, герої казок Ганса Крістіана Андерсена! Не шукайте їх більше у книжках, бо вони усі тут: зухвала та смілива Дівчинка з сірниками, загадковий чарівник Оле Лукойє, стильний і граціозний Голий Король, кращий хлопець світу – Ганс Чурбан, зворушливий і добрий Солдат, а ще Королевна, Принцесса, Кресало з собаками, Червоні Черевички та ще багато іншого.
Заможний американець купує на аукціоні загадковий старовинний замок в Англії. Кажуть, що в цьому замку живе... привид... Місцеві мешканці попереджають героя про недобру славу маєтку, але новий власник тільки насміхається з цього, він переїздить до Кентервіля разом з родиною. А привид там дійсно живе, живе і мучиться від страшного прокляття... Проте, можливо, не такий він уже і страшний, цей фантом?
В одному царстві, певній молодій державі новини розносяться дуже швидко і не скільки завдяки шпигунам і пронирам, а скільки завдяки Інтернету. Історія про юну і прекрасну принцесу, закоханого, але бідного актора, старого, але багатого короля, які живуть у еру нано-технологій і не бояться нічого, окрім витоку інформації і атомного комара. Це казка для дітей і їх батьків – для кожного знайдеться своя.
Актор, режисер, організатор та художній керівник київського театру «Перетворення».
З 1969 по 1978 рік навчався в школі села Микуличин Івано-Франківської області. В школі проявив різносторонні здібності.
З 1978 по 1982 рік — навчання в Дніпропетровському театральному училищі.
1982 — актор театру для дітей та юнацтва, м. Суми.
1982–1985 — актор Дніпропетровського державного театру ляльок.
1982–1984 — служба в Радянській армії.
1985–1988 — навчання в студії Державної капели бандуристів України.
1988–1992 — актор і режисер Київського державного театру ляльок. Паралельно (1987–1992) — засновник, актор і головний режисер театрів-студій «Товариш», «Театру-студії на Виноградарі» (1990), «Театру-студії на Печерську» та театру-студії «Зерня» (1992) (всі — м. Київ).
1992–1994 — фрилансер, працює у низці зарубіжних театрів як актор і режисер.
1994–1997 — головний режисер театру-студії «Бенефіс».
1997–2000 — викладач театрального мистецтва у Дитячій академії мистецтв (Київ).
1997–2004 — головний режисер «Театру під зоряним небом» Київського планетарію.
2005–2010 — режисер-постановник у київських театрах «Браво» і «Театріон».
2011- по сьогодні — художній керівник, головний режисер Театру Володимира Завальнюка «Перетворення» (Київ).
Навчався у Миколаївській художній школі, закінчив Миколаївське вище училище культури, кафедра Образотворчого мистецтва.
У 2009 році був засновником та художником Незалежного Театрального Журналу «Коза».
У 2017 році був півфіналістом міжнародного конкурсу режисури та сценічного дизайну «Ring Award 2017» (м. Грац, Австрія), проект сценографії та костюмів до опери «Дон Паскуале» Г. Доніцетті (режисерська концепція Ю. Журавкова).
Як явище, театр Володимира Завальнюка існує вже два десятки років (у різний час він виступав у різних організаційних формах і під різними назвами). Роботи цього режисера (й акторів, що поділяють його театральні та мистецькі підходи) – такі, як «Український вертеп», «Саломея» О. Уайльда, «На полі крові» й «Лісова пісня» Лесі Українки та інші – неодноразово здобували визнання глядачів та нагороди престижних міжнародних фестивалів.
Новий організаційний і творчий етап у житті колективу пов'язаний із заснуванням громадської організації «МАМАЙ» (Мобільна Аґенція Мистецьких АкціЙ), основним творчим підрозділом якої став театр Володимира Завальнюка «Перетворення». Офіційне постання театру-студії Володимира Завальнюка у новій мистецькій та організаційній якості знаменувала вистава «Жанна д'Арк. Дисконт?..» за п'єсою Ж. Ануя «Жайворонок» , прем'єра якої з великим успіхом відбулася на малій сцені палацу «Україна» 23 і 24 березня 2012 р. Виставу театр присвятив українським політв'язням усіх часів.
Серед членів колективу театру – талановита актриса театру і кіно Ганна Яремчук, лауреат премії ім В. Стуса, актор, літератор і бард Кирило Булкін, популярний актор і телеведучий Геннадій Попенко та ще чимало небайдужих, креативних і талановитих особистостей. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що вони разом із режисером і керівником колективу Володимиром Завальнюком створили театр, який має потенціал бути вагомим явищем як у мистецькому, так і в громадському житті Києва й усієї України. Колектив сподівається на плідну співпрацю з меценатами, громадськими організаціями й просто небайдужими людьми задля утвердження духовності й патріотизму мистецькими засобами.
« Про силу характерницьку, татарського Богатиря Ахмета і Грицька Кобилячу Смерть »
