« Про Ромео і Джульєтту... тільки звали їх Маргарита і Абульфаз »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.1

Вистава-потрясіння, у якій історія про величезну силу кохання стикається з розпадом поняття «Людина». Геноцид вірменів у Баку... Жахи погромів... Грабежі... Підпали... Вбивства... Берег моря став свідком трагічних сцен - батьки втрачають своїх дітей, брат сестру, чоловік дружину. Чи може міжнаціональна ненависть стояти на шляху любові між вірменкою і азербайджанцем?
Як старі чотки, перебираючи кожну хвилину свого життя, Маргарита знову і знову переживає ті жахливі, і разом з тим наповнені щастям, дні 1990 року у Баку. Спогади надають розповіді глибоку ліричність, не затуляючи її реалістичної суті. Двоє молодих людей, Маргарита і Абульфаз, грають весілля, і скоро їхня родина чекає на поповнення. Для них майбутнє має сенс, тільки якщо вони разом. Проте, для любові виникають бар'єри, унікальні для періоду і місця: Абульфаз - азербайджанець і не може жити в законному шлюбі зі своїм ворогом – вірменкою. Цю дилему зможе вирішити, з часом, тільки віра, надія й любов ...

Жанр: моновистава
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Маргарита
Олена Дудич
Асистент режисера
Авторка музичного оформлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (2)
Інна

Мій відгук буде не лише про виставу, але й про театр загалом. Знайти було його неважко. На вході мене зустріла не дуже приємний адміністратор, але реабілітуівала чудова гра клавесиністки в залі очікування. Інтер'єр театру різний в кожній кімнаті. Приємно поринути в атмосферу кінця ХІХ - початку ХХ століття. Таке враження, що побувала в іншій епосі. Перед початком вистави працівник театру провів екскурсію театром та розповів історію його створення, про засновника цього театру та вистави, які тут проходили, оточення, яке там бувало. Кредо цього театру - "за будь-яких обставин вистава не відміняється!" На виставу була вільна посадка, тому кожен чидів там, де йому зручно. Героїня розповідала свою життєву історію. Я б назвала це сповіддю. Вистава повна жалю, відчаю, сліз і співчуття

Инесса Р.

Для меня этот спектакль оказался ОЧЕНЬ тяжелый. Я не восприняла данную историю, в основе которой была большая любовь, а мой ракурс больше заострился на войне. Люди по своей природе жестоки и в большей части легко управляемы. Я залилась на персонажей, которые одномоментно из друзей стали врагами. Ведь войны всегда выгодны кому-то. Я сама родом из Донецка, где по сегодняшний день идут боевые действия. И поэтому особенно близко восприняла затронутую тему. Безусловно игра Елены Дудич вызывает огромное восхищение. Проживать все эти эмоции самой, настолько пропускать их через себя, чтобы так передавать их зрителю. Браво ее таланту!

Ми знайшли 5 схожих вистав
Ромео і Джульєтта
І створив собі кумира...
Мільйон парашутиків
Про мишей і людей
Майн Кампф, або шкарпетки в кавнику