Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Пристрасті за молодою куркою »
У звичайну театральну трупу приходить юна, красива і талановита актриса, що створює ефект вибуху бомби в колективі! Їй відразу дають прізвисько «Курка». Вона має успіх не лише на сцені, але й у чоловіків. Магія її чарівності захоплює і керівництво театру, включаючи головного режисера та адміністратора. Усі стабільні відносини в театрі під загрозою!Закулісний світ заповнюється вогнем пристрасті, змін і несподіваних поворотів ...
Спокійне життя благополучного сімейства порушується несподіваним зізнанням університетського викладача Джеффа Купера своїй дружині Кеті у найніжніших почуттях, до молоденької студентки Елсі, які захопили його. Відчайдушні спроби дружини повернути чоловіка набувають непередбаченого повороту, коли в гості приїжджає їх старший син Стів зі своєю спокусливою і позбавленою комплексів подругою Феліцією... В батькові сімейства, що страждав від платонічних почуттів до юної студентки, несподівано прокидається рішучість «героя- коханця». Але іскорці пристрасті, на щастя, не судилося перерости у нестримне вогнище…
За підтримки Istituto Italiano di Cultura Kiev. Жінка прагне сімейного щастя. Але щось чи хтось постійно стає на заваді, руйнує ідеали, зневажає сімейні цінності, нехтує найсвятішими почуттями. Вихід є – рецепт сімейного щастя від Даріо Фо – блискучого італійського драматурга, майстра сатири і щасливого сім'янина. Ласкаво просимо на кухню, де створюють любов!
Ви вiрите у любов пiсля 20 рокiв подружнього життя, коли неймовiрне, пристрасне, шалене почуття… пройшло? Але хiба роки подружнього життя не вартi того, щоб дати стосункам ще один шанс? Може, звернутися за порадою до професiонала? Aби остаточно розставити усi крапки. Фото: Ira Marconi
Ресторан при готелі. У опівнічному світлі з'являється прекрасна незнайомка і тут же проявляє знаки уваги інтелігентному чоловікові. Але хто вона? Нічний метелик, витончена шукачка пригод або нудьгуюча нероба? Чомусь здається, що за її наполегливими спробами зав'язати знайомство стоїть щось більше, ніж просто бажання красиво і ненудно провести ніч. Вона приваблює, спокушає і тут же відштовхує. Але хто сказав, що це знайомство обіцяє бути легким? Адже за все, що нам дорого потрібно боротися до кінця.
У єврейському місті Хелем є величезна проблема - з’явився «дурень» на ім’я Хойзек, який покохав доньку голови міського кагалу - Ціреле.Кагал мудреців знаходить рішення, як його позбутися. Однак Хойзек не дурень, а мудріший за «мудреців». Яким буде фінал і чим закінчиться історія кохання єврейських Ромео і Джульєтти? Все це та багато іншого Ви можете дізнатись, коли побачите виставу
Сюжет розгортається серед акторів місцевого театру, описуючи моральне життя людей. Чудова, емоційна, неперевершена, віртуозна гра акторів захопила мене з початку появи на сцені героїні Алли, та не відпускала до завершення вистави. Єдине, що мене відволікло, та повернуло до реальності — їдкий дим від тютюнової цигарки, який добряче відчувався в глядацькій залі. Хочеться сказати – bravissimo режисеру та акторам.
Творча кар'єра Людмили Лимар почалася в Росії. Закінчивши училище мистецтв у Волгограді, вона стала актрисою Волгоградського театру юного глядача і незабаром була запрошена в Ростов-на-Дону в молодіжний театр ім. Ленінського комсомола. Через кілька років отримала запрошення в Ростовський-на-Дону академічний театр ім. Горького, де стала провідною актрисою і незабаром отримала державну премію ім. К. С. Станіславського за роль Ксенії Астахової в спектаклі «Тихий Дон».
На запрошення Нар. Арт. Україна Е. М. Митницького приїхала до Києва і була однією з активних учасниць створення театру Драми і комедії на лівому березі Дніпра, де стала провідною актрисою з великим репертуаром класичних і сучасних ролей. За роботу в театрі драми і комедії Людмила Лимар отримала звання Заслуженої артистки України.
Актриса багато і плідно працювала над жанром моно-вистави в київському театрі «Сузір'я». Вистави в її виконанні були відомі не тільки киянам, а й стали учасниками багатьох міжнародних театральних фестивалів, в тому числі і Единбурзького.
У 1997 році Людмила Лимар разом з чоловіком Коротовим Юрієм заснувала незалежний театр «Срібний острів», який став творчою майстернею для неї і її однодумців. У «Срібному острові» Людмила Лимар дебютувала як режисер. А також вона продовжувала грати моноспектакль «Прощальна вечеря» за романсами Олександра Вертинського, який перенесла зі сцени театру «Сузір'я».
Крім роботи над виставами Л. Лимар є керівником соціально-творчого проекту по роботі з молоддю, який носить назву «Срібна дорога до юних сердець». З 2002 року триває робота над цим проектом за підтримки таких міжнародних організацій, як: ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні.
Захопившись роботою з акторами, Людмила закінчила режисерський факультет Київського міжнародного університету і паралельно з творчою роботою на «Срібному острові» зайнялася викладацькою діяльністю. Вона викладає майстерність актора. Випустила три акторських курси в театральному інституті Київського міжнародного університету і з 2012 року Людмила – доцент інституту журналістики Київського національного університету ім. Шевченко на факультеті кінотелемистецтва.
З 2016 року почала своє навчання в КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю режисура кіно- і телемистецтва. Майстерня І. Толстих.
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
Випускниця Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Леонтовича (2017 р.).
З 2017 року по сьогодні працює в Вінницькому Академічному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського.
У 2016 році почала своє навчання в КНУ ім.Т.Шевченка за спеціальністю ведучий програм і телебачення (майстерня Д. Лінартовіча).
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
Закінчила в 2014 році Інститут ТКВТ КіМУ. Майстерня з. арт. Україна Лимар Л.Д.
У трупу театру «Срібний острів» була запрошена будучи ще студенткою.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
« Пристрасті за молодою куркою »
